Фіскально - бюджетна і грошово - кредитна політика
Для того, щоб грошово - кредитна політика була результативною, її потрібно тісно узгоджувати із фіcкально-бюджетною політикою.
Фіскально-бюджетна політика — сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.
До основних функцій відносять:
вплив на стан господарської кон'юнктури;
перерозподіл національного доходу;
нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.
Типи фіскально-бюджетної політики:
дискреційна - коли уряд свідомо маніпулює податками та державними видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інфляцією та прискоренням економічного зростання. До основних інструментів такої політики належать:
зміна програм суспільних робіт та інших програм, пов'язаних з витратами;
зміна програм "трансфертного типу" (перерозподільчих);
циклічні зміни рівня податкових ставок.
2. недискреційна - пасивна політика, пов'язана з автоматичною зміною рівня державних витрат і податків.
У сфері державного регулювання ринкової економіки є необхідність застосування цілісної внутрішньозбалансованої системи заходів фіскально- бюджетної та грошово-кредитної політики. Заходи грошової стабілізації не можуть бути ефективними при перевищенні допустимого (більше 3-4% ВВП) дефіциту державного бюджету та від'ємного сальдо платіжного балансу.
Дефіцит державного бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами.
Дефіцит державного бюджету не є небезпечним для економіки в цілому, якщо він знаходиться на рівні 2-3% ВНП. У протилежному випадку він може негативно відображатися на формуванні грошової, кредитної систем та всієї економіки в цілому.
Дефіцит державного бюджету є основною причиною інфляції. До джерел покриття дефіциту держбюджету належать:
збільшення кількості грошей (емісія);
збільшення випуску облігацій Мінфіну (казначейства);
скорочення валютних резервів Центрального банку;
позики у зовнішніх кредиторів.
Покупцями облігацій Мінфіну можуть бути комерційні банки, населення, іноземні суб'єкти.
Купівля центральним банком на первинному ринку державних боргових зобов'язань носить назву монетизація бюджетного дефіциту, що заборонено в економічно розвинутих країнах.
Монетизація бюджетного дефіциту призводить до інфляції.
6. Інфляція: суть, причини та наслідки
Інфляція - процес знецінення грошей, що проявляється як постійне підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, не забезпеченою матеріальними цінностями.
До причин виникнення інфляції відносять зовнішні та внутрішні.
Зовнішні причини:
зростання цін на світових ринках;
скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі;
від'ємне сальдо зовнішньо торгівельного балансу.
Внутрішні причини виникнення :
деформація економіки;
монополія держави на грошову емісію;
монопольне положення великих виробників і їх диктат цін на ринку;
монополія профспілок на ринку праці та їх можливість впливу на рівень оплати праці;
непомірно високі податки або процентні ставки за кредит.
Причиною інфляції може бути як перевищення попиту над пропозицією, так і відставання попиту від пропозиції.
В залежності від характеру інфляції і темпів наростання інфляційних процесів розрізняють три типи інфляції:
помірна інфляція характеризується повільним вростанням цін ( до 10% на рік);
галопуюча інфляція - від 10% до 200% на рік;
гіперінфляція - до 1000% на рік і більше.
Під час гіперінфляції поведінка споживачів визначається намаганням вкласти гроші у матеріальні цінності. У залежності від росту цін за товарними групами прийнято виділяти збалансовану і незбалансовану інфляцію.
Збалансована інфляція - визначається пропорційною зміною цін на різні товари.
Незбалансована інфляція - визначає зміну цін різних товарів по відношенню один до одного в різних пропорціях. В залежності від ступеня передбачення інфляція поділяється на очікувану та неочікувану.
очікувана - це коли відбувається прогнозований ріст цін;
неочікувана — не прогнозований ріст цін.
Стагфляція - це інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні, тобто одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття.
Наслідками інфляції є зниження життєвого рівня населення, зниження реальної вартості накопичених грошей, падіння виробництва.