
- •Правила виконання лабараторно-практичних робіт
- •Лабораторна робота №1 Вимірювання сонячної радіації
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №2 Вимірювання температури грунту
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №3 Вимірювання температури повітря
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №4 Вимірювання вологості повітря
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №5 Вимірювання атмосферного тиску та швидкості вітру
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №6 Вимірювання атмосферних опадів та характеристик снігового покриву
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №7 прогноз заморозків
- •Тестова перевірка знань
- •1. Шкалові поправки н до гальванометра гса-1
- •2. Таблиця значень синусів для різних кутів
- •3. Поправки для термометрів
- •4.Середньомісячні температури повітря
- •5. Максимальна пружність водяної пари е (гПа), залежно від температури повітря
- •6. Поправки до анероїда
- •7. Додаток до ручного анемометра
- •8. Повторюваність напрямку вітру, %
- •9.Значення коефіцієнта залежно від
Завдання для виконання в лабораторії
Завдання 1. Визначити інтенсивність прямої сонячної радіації.
Прилади та устаткування: актинометр, гальванометр (ГСА-1), енергонагрівальна лампа (замінює Сонце).
Порядок виконання
Вивчити будову актинометра і порядок підключення його до гальванометра.
Установити актинометр на лабораторному столі.
Увімкнути електронагрівальну лампу в розетку електромережі.
Спрямувати трубку актинометра на джерело світла (електролампу), відкрити кришку і приєднати актинометр до клем гальванометра (+) і С. Якщо при цьому стрілка гальванометра піде за нуль, провідники слід поміняти місцями.
Установити приймач актинометра перпендикулярно до джерела світла. Для цього трубку потрібно злегка повертати перед джерелом світла доти, поки не буде зафіксовано найбільше відхилення стрілки гальванометра.
Закрити трубку кришкою і через 1хв зробити відлік нульового положення стрілки гальванометра (Н0').
Зняти кришку з трубки і через 1хв зробити перший відлік по гальванометру (Н1), потім з інтервалом 10-15с ще три відліки (Н2, Н3, Н 4).
Закрити трубку кришкою і через 1хв знову (вдруге) зробити відлік нульового положення стрілки гальванометра (Н0).
Обчислити середню величину нульового положення стрілки гальванометра (Н0): Н0=(Н0'+Но¢¢)/2.
Обчислити середню величину чотирьох вимірів (Н):
Н=(Н1+ Н2+ Н3+ Н4)/4.
У
середнє значення показників гальванометра (Н) внести шкалову поправку (Н). Ці дані треба взяти з паспорта гальванометра (додаток 1). Після цього обчислити виправлений показ гальванометра за формулою:
.
Визначити фактичне відхилення (N):
.
Визначити інтенсивність прямої сонячної радіації (умовної) в кал/см2хв. Для цього показання гальванометра (N) помножити на перевідний множник (к=0,02), величину якого наведено в паспорті.
S =kN.
Завдання 2. Визначити величину сумарної та розсіяної радіації.
Прилади та устаткування: піранометр, гальванометр, джерело світла (замінює Сонце), годинник.
Порядок виконання
Вивчити будову піранометра і порядок підключення його до гальванометра.
Підключити через провідники піранометр до гальванометра згідно з позначками на клемах, а потім установити його горизонтально на лабораторному столі.
Увімкнути джерело світла і спрямувати його на піранометр (або злегка перемістити піранометр у коло освітленості).
Виконати послідовно операції, які описано в першому завданні від 6 до 13 пункту. Так дістанемо величину сумарної радіації (Q).
Зробити вимірювання величини розсіяної радіації. Для цього за допомогою екрана затінити приймальну частину піранометра.
Виконати послідовно операції, які описано в першому завдані від 6 до 13 пункту. Так дістанемо величину розсіяної радіації (Д).
Усі записи зробити в таблиці за такою формою:
Вид радіації |
Відлік по гальванометру |
Результати розрахунків |
Величина радіації, кал/см2хв |
||||||||||
Н0' |
H1 |
H2 |
H3 |
H4 |
Н0¢¢ |
Н0 |
H |
ΔH |
|
N |
k |
|
|
Пряма S |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сумарна Q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розсіяна Д |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання для самостійної роботи
Визначити інсоляцію на поверхні північного та південного схилів крутизною () 10º за таких умов:
Умова
В а р і а н т
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
S, Вт/м2
538
733
558
655
820
725
410
590
694
715
h0
45
60
35
70
80
55
50
65
30
75
Обчислити кількість тепла, що поглинатиметься піщаним грунтом (Ак = 25%) і чорноземом (Ак=10%) за таких умов:
Умова
В а р і а н т
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
S, Вт/м2
625
555
428
760
840
530
690
764
345
490
Д, Вт/м2
200
456
300
220
160
450
310
250
620
500
h0
40
50
60
30
20
55
45
70
30
40
Обчислити величину радіаційного балансу для зеленого насадження за наступними даними:
Умова
В а р і а н т
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
S, Вт/м2
410
280
540
350
510
360
400
260
550
610
Д, Вт/м2
320
510
420
365
285
600
575
720
380
150
Ак ,%
19
15
25
20
16
23
18
17
22
25
Ез,Вт/м2
200
320
150
200
180
250
400
250
100
320
Еа, Вт/м2
100
150
80
120
150
120
250
100
50
180
Визначити величину фотосинтетичноактивної радіації (ФАР) за вегетаційний період основних озимих культур і порід дерев на території України за такими даними:
Умова |
В а р і а н т |
|||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
S1, мДж/м2 |
2000 |
2800 |
1900 |
2250 |
1600 |
3100 |
2600 |
2300 |
3000 |
1700 |
Д, мДж/м2 |
1200 |
1020 |
1000 |
1200 |
2000 |
950 |
800 |
1500 |
850 |
1300 |
Питання для самоконтролю
Основні види сонячної радіації. Одиниці їх вимірювання.
Прилади для вимірювання прямої, розсіяної, сумарної та відбитої радіації. Правила їх установки.
Основні складові поглинутої радіації вдень, коли ясно і вдень, при суцільній хмарності.
Що таке ефективне випромінювання?
Що таке радіаційний баланс або залишкова радіація? Основні складові радіаційного балансу вдень при ясній погоді та вдень при суцільній хмарності, а також вночі.