Підготовка до виконання лабораторних робіт

Під час підготовки до виконання лабораторних робіт студент повинен:

- ознайомитися із складом методичних вказівок до роботи, яку треба виконати;

- повторити за підручником або конспектом лекцій теоретичний мате -ріал за темою лабораторної роботи;

- вивчити зміст роботи, порядок її виконання та схему експериментальної установки;

- накреслити основні схеми, підготувати таблиці, які заповнюються під час виконання лабораторної роботи;

- виписати основні розрахункові співвідношення, необхідні для обробки результатів експерименту.

Студенти, які не підготовлені, до занять не допускаються.

Правила виконання лабораторної роботи

Для виконання лабораторних робіт академічна підгрупа поділяється на бригади по 2-4 чоловік, склад яких зберігається протягом вивчення курсу. Кожний студент повинен засвоїти всі елементи техніки експерименту: збирання схеми, регулювання струму та напруги, відлік показу приладів тощо.

Перед виконанням лабораторної роботи викладач проводить співбесіду зі студентами.

Допущені до роботи студенти займають свої робочі місця і готують експериментальну установку: вивчають і записують у протокол після назви роботи паспортні дані об’єкта, що досліджується. Відповідно до цих даних підбира-

4

ються електровимірювальні прилади і виставляються перемикачі діапазонів вимірювання.

Найбільш важливим етапом лабораторного дослідження є збирання схеми. Рекомендується спочатку зібрати основне послідовне (струмове) коло, а потім приєднати паралельні кола вольтметрів, ватметрів тощо. В схемах трифазного струму треба послідовно збирати коло кожної фази. Зібрану схему потрібно подати для перевірки викладачеві.

Експериментальні дослідження починаються з попереднього досліду, мета якого простежити за якісним характером процесу, перевірити правильність вмикання вимірювальних приладів і вибору їх меж вимірювань. Після попереднього досліду розпочинають виконання експерименту. Покази приладів після перерахування на ціни поділок записують у підготовлені таблиці в звіті.

Закінчивши експеримент, джерела живлення установки вимикають, а результати вимірювань показують викладачеві для перевірки. Якщо результати неправильні або викликають сумнів щодо їх правильності, відповідний дослід треба повторити. Якщо результати визнані викладачем правильними, електричну схему розбирають і прибирають робоче місце.

Вказівки до оформлення протоколів лабораторних робіт.

1. Протоколи всіх лабораторних робіт записують у загальний зошит (бажано в клітинку) з єдиним титульним аркушем, на якому вказують назву міністерства освіти (повну назву університету і кафедру), прізвище, ім’я та по батькові студента з зазначенням курсу, групи, факультету, прізвище та ініціали керівника лабораторних занять.

2. Кожний протокол починається з нового аркуша (права сторінка зошита). Після назви роботи записується технічна характеристика досліджуваного обладнання, для цього під час підготовки протоколу необхідно залишити місце (4-5см) по висоті аркуша протоколу.

3. Записують мету роботи і порядок її виконання. За допомогою креслярського інструмента й відповідно до діючих стандартів креслять робочі схеми дослідної установки, які повинні вміщувати необхідну інформацію для аналізу (прийняті напрямки й позначення струмів, опорів тощо). Схеми виконують олівцем, чорною або синьою пастою на сторінках зошита або міліметрівки, що вклеюється в зошит.

4. Кожний протокол лабораторного дослідження електротехнічного обладнання має включати перелік електровимірювальних приладів із зазначенням використаних меж вимірювання за такою формою (табл.1 ).

5. Структура таблиці вимірювань і обчислень додається до кожної лабораторної роботи. У протоколах лабораторних робіт записують основні формули, які використовують для обробки дослідних даних. Результати обчислень заокруглюють з точністю до 0,01 при використанні кратних множників, наприклад, 1,2410^-3 А. Усі проміжні величини і кінцеві результати обчислень повинні мати відповідну одиницю вимірювання.

5

Таблиця 1.

Найменування	Система	Клас Точності	Межі вимірювання	Стала приладу	Примітка Заводський номер
Вольтметр	Електро- магнітна	0,5	0.-.75.-.150	1 В/под	257436
Ватметр	Електро- динамічна	0,2	0-75-150 (В) 0-2,5-5 (А)	2,5 Вт/под	343500

6. Результати математичної обробки дослідних даних оформляють у вигляді графіків і діаграм. На координатних осях графіків роблять шкалу тільки з заокругленими, зручними для користування значеннями. Одержані під час розрахунків точки слід чітко показувати в координатній сітці і плавно з’єднувати. Точки, що наносяться на графік з координатними осями, лініями не з’єднують-ся. Векторні діаграми креслять у вибраному масштабі, зручному для переведення вектора у фізичну величину. Наприклад, m_V = 1 B/мм, або m_I = 0,1 А/мм. Для підвищення наочності векторних діаграм вектори, що збігаються за напрямком, показують паралельними, близько розміщеними лініями з відповідними позначеннями.

7. У кінці протоколу робиться висновок і дається критична оцінка одержаним результатам. Студент робить свої висновки за виконану роботу у довільній формі, зважаючи на основні одержані результати, їх взаємозв‘язок з набутими раніше теоретичними знаннями і виробничою практикою. Особливу увагу треба приділити аналізу і критичній оцінці одержаних результатів, аналітично обґрунтовуючи одержані досліди залежності, спираючись на фізичну суть досліджуваних явищ і роботи електротехнічного устаткування.

Умовні графічні і літерні позначення основних елементів електричного кола наведені в табл. 2.

6

Таблиця 2

Графічні позначення	Основні розміри	Літерні позначення	Найменування
1	2	3	4
			Провід електричного кола
			Відгалуження лінії електричного зв‘язку
а) б)			Позначення роду струму та напруги: а) постійний б) змінний
	Ф 10	Е J	Джерело ЕРС Джерело струму
а) б)	7	EL HL	Електричні лампи: а) освітлювальна б) сигнальна
		GB	Елемент гальванічний, або акумуляторний
a) б)		PV PA PSWh	Електровимірювальні прилади: а) показувальний б) реєструвальний

7

Продовження табл.2

1	2	3	4
а ) б) в)	10 300	S для апаратів, що не мають контактів у силових колах	Контакти комутаційних пристроїв: а) замикальний б) розмикальний в) перемикальний
	9	Q	Вимикач триполюсний
а) б) в)	R 2,5 7 1,5	Відповідно до позначення апарата з додатковим індексом	Контакти, що замикають подібно контактам, що розмикають з витримкою часу: а) під час спрацювання б) під час відпускання в) під час спрацювання і відпускання
а ) б)		QF	Вимикач з автоматичним поверненням (автомат): а) однополюсний б) двополюсний
а) б)	5	SB	Вимикачі кнопкові натискні з контактами: а) замикальними б) розмикальними

8

Продовження табл.2

1	2	3	4
		S	Контакти з фіксованим положенням після спрацювання ручним відпусканням
	4 10	R	Резистор
		RR RR	Резистор з ковзним контактом Змінний резистор
		F	Запобіжник
	12 6	К	Котушка реле
	6 6 12	КТ	Котушка електромагнітного пристрою, який працює з витримкою часу при відпусканні
а I> ) б)		KA KV	Котушка електромеханічного пристрою з позначенням ходу обмотки: а) обмотка максимального струму б) обмотка максимальної напруги

9

Закінчення табл.2

1	2	3	4
		КТ	Котушка електромагнітного пристрою, який працює з витримкою часу при спрацюванні
	3 4	КК	Сприймаюча частина теплового реле
а) б) в)	1,5 8	С	Конденсатор: а) неполярний б) полярний в) змінної ємності
а) б)	Ф10	Т	Однофазний трансформатор: а) спрощене позначення б) розгорнуте позначення
а) б)		L	Котушка індуктивності а) без осердя б) з осердям

10

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПОРЯДКОМ ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ, УСТАТКУВАННЯМ ТА

ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНИМИ ПРИЛАДАМИ

Мета роботи  ознайомитись з технікою безпеки, конструкцією лабораторного стенда, електровимірювальними приладами, навчитися вимірювати струм, напругу, потужність багатомежними приладами та оцінювати похибки вимірювань, перевірити один із технічних приладів.

Підготовка до роботи

Ознайомитися з методичними вказівками, робочим завданням, підготувати протокол звіту до лабораторної роботи та відповісти на такі запитання:

1. Із яких елементів складається електричне коло і яке їх призначення?

2. Що називається вузлом і віткою електричного кола?

3. Який порядок збирання електричного кола?

4. Які системи електровимірювальних приладів Ви знаєте?

5. Як умовно зображують магнітоелектричну, електромагнітну та електродинамічну системи приладів? Накреслити схему вмикання амперметра, вольтметра, ватметра.

6. Роль генераторних затискачів ватметра. Як змінити напрямок відхилення стрілки ватметра?

7. За якою похибкою і як визначається клас точності приладу? Які існують класи точності електровимірювальних приладів?

8. Як визначається абсолютна похибка і поправка?

9. Як визначається відносна і відносна приведена похибки?

10. Як зміниться допустима похибка вимірювання, якщо меншу межу

вимірювання вольтметра, амперметра або ватметра збільшити у два рази?

10. Дати визначення поняттям « межа» і « діапазон» вимірювання ?

11. Пояснити операцію перевіряння приладу.