46

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТИЧНИХ НАУК

кандидат філософських наук, доцент Г.Ф. Постригань

кандидат політичних наук, асистент Г.М. Малкіна

Методична розробка з навчальної дисципліни

“ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ПОЛІТИКИ”

для студентів спеціальності“Політологія»

Затверджено

Вченою радою

філософського факультету

«….» ______________ 2008 року,

Протокол № _______

Київ – 2008

Методична розробка з навчальної дисципліни “Загальна теорія політики” / Г.Ф. Постригань, Г.М. Малкіна. – К., 2008.

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Загальна теорія політики» є базовою нормативною дисципліною для студентів спеціальності «Політологія», що читається в ІІ семестрі на ІІ курсі та І семестрі на ІІІ курсі в обсязі 4 кредитів, в тому числі 210 годин аудиторних занять, з них 70 годин лекцій, 70 годин практичних занять і 70 годин самостійної роботи (ІІ семестр ІІ курсу: лекції – 34 години, практичні заняття – 34 години, самостійна робота – 34 години; І семестр ІІІ курсу: лекції – 36 годин, практичні заняття – 36 годин, самостійна робота – 36 годин). Форми підсумкового контролю: ІІ семестр ІІ курсу – залік; І семестр ІІІ курсу – іспит.

Метою і завданнями навчальної дисципліни «Загальна теорія політики» є оволодіння студентами знань про основоположні у політології категорії, поняття, концепції, отримання цілісної системи знань про політичні явища та процеси, вироблення у студентів навичок до самостійного аналізу актуальних питань суспільно-політичного розвитку сучасного світу та України.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

• визначення та інтерпретації основних категорій та понять політичної науки;

• обґрунтування, зміст та еволюцію теоретичних концепцій політичних явищ та процесів;

• сутність та основні проблеми сучасного політичного життя.

Студент повинен вміти:

• критично оцінювати різноманітні теоретичні підходи та концепції, що існують у сучасній політичній науці;

• орієнтуватись в основних методах та процедурах дослідження політичних явищ та процесів та застосовувати їх до аналізу актуальних питань теорії та практики політики;

• вести самостійний пошук наукової інформації щодо тих або інших аспектів політики та обґрунтовувати особисту точку зору, спираючись на засвоєні поняття та категорії політології.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна «Загальна теорія політики» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як «Практична політологія», «Партологія», «Політичний менеджмент», «Політичний аналіз», «Електоральна політологія» та низки спецкурсів по спеціальностях, за якими здійснюється підготовка політологів.

Контроль знань

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Навчальна дисципліна «Загальна теорія політики» складається з 4 модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальню шкалою в кожному семестрі окремо.

Оцінювання за формами контролю:

• усна доповідь;

• доповнення;

• модульна контрольна робота (проводиться після першого та третього модулів один раз на семестр у вигляді тестів);

• індивідуальне творче завдання (виконується студентом за вимогою викладача).

Співвідношення складових у змістовому модулі:

• усна доповідь – до 3 залікових балів (не більше 4 доповідей за один модуль);

• доповнення – до 2 залікових балів;

• модульна контрольна робота (у вигляді тестів) – до 10 залікових балів;

• індивідуальне творче завдання – до 3 залікових балів.

Підсумковий: – ІІ семестр ІІ курсу – у форму заліку – до 50 залікових балів; І семестр ІІІ курсу – у формі іспиту – до 50 залікових балів.

Шкала оцінювання та формула і порядок розрахунку оцінок змістових модулів та підсумкової комплексної роботи (іспиту).

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною шкалою, яка визначається як проста сума балів, отриманих студентом за кожен з модулів та підсумкової роботи (у формі заліку/іспиту).

Порядок розрахунку оцінок змістових модулів та комплексної підсумкової роботи (за накопичувальною системою).

Іі семестр іі курс

ПО = ЗМ₁+ ЗМ₂ + КПМ.

	Змістовий модуль 1	Змістовий модуль 2	Залік	Підсумкова оцінка
Максимальна кількість балів	30	20	50	100 (30+20+50)

І семестр ііі курс

ПО = ЗМ₃+ ЗМ₄+ КПМ.

	Змістовий модуль 3	Змістовий модуль 4	Іспит	Підсумкова оцінка
Максимальна кількість балів	30	20	50	100 (30+20+50)

Загальна оцінка за два семестри розраховується як середньозважене оцінок за кожен з семестрів.

Шкала оцінювання:

За шкалою Університету (100-бальною системою)	Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету		Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	5	А	відмінно
85-89	добре	4	В	добре (дуже добре)
75-84			С	добре
65-74	задовільно	3	D	задовільно
60-64			E	задовільно (достатньо)
35-59	незадовільно	2	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
1-34	незадовільно	2	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Тематичний план лекцій

№	Назва лекції	Кількість годин
		лекції	семінари	сам. робота
Змістовий модуль 1
1	Предмет і методи теоретичного аналізу політики	4	2	2
2	Специфіка пізнання політичних явищ	2	2	2
3	Політика як суспільне явище	4	4	4
4	Політична діяльність	4	4	4
5	Феномен влади	4	4	4
Змістовий модуль 2
6	Соціальна обумовленість політики	4	4	4
7	Соціальний конфлікт і політика	4	4	4
8	Теорія демократії	4	6	6
9	Системний вимір політики	4	4	4
Змістовий модуль 3
10	Держава як головний політичний інститут	4	4	4
11	Парламентаризм	2	2	2
12	Політичні аспекти громадянського суспільства	2	2	2
13	Політичні партії та партійні системи	4	4	4
14	Групи інтересів і політика	2	2	2
15	Бюрократія в системі політичних інститутів	2	2	2
Змістовий модуль 4
16	Політичні режими	4	4	4
17	Політична культура	4	4	4
18	Політична соціалізація	4	4	4
19	Політичні еліти	2	2	2
20	Політичне лідерство	2	2	2
21	Міжнародні політичні відносини	2	2	2
22	Політичний процес та політична модернізація	2	2	2

Загальний обсяг – 210 годин (4 кредити), у тому числі:

Лекції – 70 год.

Практичні заняття – 70 год.

Самостійна робота – 70 год.