1.7 Конституційний суд України

Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завдання його полягає у гарантуванні верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій території України. Його рішення є остаточним і не може бути оскарженим. Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на принципах незалежності та колегіальності, повноти і всебічності розгляду справ, гласності, обґрунтованості прийнятих рішень, рівноправності суддів, верховенства права. Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки з таких питань: - конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради АР Крим; - відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; - доведення конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України; офіційного тлумачення Конституції та законів України. До повноважень Конституційного Суду України не належать питання віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.. Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність правових актів є:невідповідність Конституції України;порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті. Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення. Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (окремих його положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду. Суддя Конституційного Суду призначається строком на 9 років без права бути призначеним повторно. , при виконанні своїх обов'язків на засіданні суду повинен бути одягнений у мантію, мати нагрудний знак. Суддею Конституційного Суду може і бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної роботи, наукової або педагогічної роботи за фахом не менш як десять років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років. Судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Вступаючи на посаду, судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Верховної Ради. Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при запровадженні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Повноваження судді припиняються у разі:- закінчення строку призначення; - досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку; - неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; - порушення суддею вимог, що встановлені до судді; - порушення суддею присяги; - набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; - подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються у разі його смерті. Судді, здійснюючи свої повноваження, є незалежними, підкоряються лише Конституції України та керуються законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду.. Особа судді є недоторканною.

Організація роботи конституційного суду України та його апарат.

Секретаріат Конституційного Суду на чолі з керівником Організовує науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду . Керівник секретаріату, як і судді Конституційного Суду, не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності. Допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності Конституційного Суду є постійні комісії, які утворюються з числа суддів шляхом відкритого голосуванню Конституційний Суд утворює такі постійні комісії:

• з питань регламенту та етики;

• з питань бюджету та кадрів;

• з питань наукового та інформаційного забезпечення;

• з міжнародних зв'язків.

У разі потреби може бути утворено інші постійні комісії, ліквідовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний та персональний. При Конституційному Суді утворюється науково-консультативна рада. Склад, повноваження і порядок діяльності науково-консультативної ради затверджує Конституційний Суд. Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберігаються в архіві Конституційного Суду. Матеріали справи, щодо яких Конституційний Суд прийняв рішення або дав висновок, зберігаються сто років. Оригінали рішень та висновків Конституційного Суду зберігаються в архіві безстроково. Інші матеріали зберігаються на загальних підставах, визначених законодавством України. Друкованим органом Конституційного Суду є "Вісник Конституційного Суду України". В апараті Конституційного Суду є посада судового розпорядника. На нього покладається забезпечення встановленого порядку в залі засідань, він виконує розпорядження лише головуючого. Судовий розпорядник має право робити зауваження присутнім у залі засідань особам, вимагати від них додержання встановленого порядку та вживати заходів щодо усунення порушень. Вимоги судового розпорядника щодо підтримання порядку є обов’язковими для всіх присутніх. Судовий розпорядник до початку пленарного засідання та під час перерви інформує службу що пропускає до залу засідань бажаючих бути присутніми на засіданні про наявність вільних місць у залі.