- •1. Історія становлення та розвитку правового регулювання господарської сфери суспільного життя
- •2. Поняття, ознаки, види господарської діяльності та принципи її здійснення
- •3. Види господарської діяльності.
- •4 Поняття та значення організаційно-управлінських засад у сфері господарювання. Рівні та форми регулювання господарської діяльності
- •5. Державний рівень організації господарської діяльності та керівництво нею.
- •6. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин
- •7. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин
- •8. Методи правового регулювання господарських відносин
- •9. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •10. Система господарського законодавства
- •11. Господарсько-правові норми: поняття та види.
- •12. Питання вдосконалення господарського законодавства
- •13. Господарське право як галузь права
- •14. Поняття, ознаки та види суб'єктів господарських правовідносин (господарського права)
- •15. Поняття підприємства та його основні ознаки
- •16. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •17. Особливості правового становища окремих видів підприємств
- •3. Підприємства колективної форми власності. Виробничі кооперативи
- •18. Поняття та характерні риси господарських товариств
- •19. Класифікація господарських товариств
- •20. Форми господарських товариств
- •21. Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права
- •22. Кредитні спілки у сфері господарювання
- •23. Фермерське господарство. Особисте селянське господарство.
- •27. Право власності - основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст
- •29. Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки.
- •2. Право комунальної власності на засоби виробництва та правові форми його реалізації
- •3. Правові засади приватизації державного та комунального майна
- •5. Використання прав інтелектуальної власності у сфері господарювання
- •7. Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності
- •33. Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення
- •34. Види господарських зобов'язань
- •35. Виконання господарських зобов'язань
- •36. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •39. Функції господарського договору
- •40. Класифікація господарських договорів
- •41. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів
- •42. Зміст господарського договору. Форма господарського договору
- •43. Забезпечення належного виконання господарських договорів
- •44. Договори на реалізацію майна
- •45. Підрядні договори.
- •46. Договори на користування чужим майном
- •47. Транспортні договори
- •48 . Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності
- •51. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •52. Поняття банкрутства. Сторони у справі про банкрутство. Стадії провадження у справі про банкрутство.
- •53. Поняття судових процедур, шо застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •54. Поняття, ознаки та види бірж
- •55. Правове становище товарної біржі
- •56. Особливості правового становища фондової біржі
- •57. Поняття та ознаки комерційного посередництва як різновиду господарської діяльності
- •59. Поняття інновацій та інноваційної діяльності.
- •60. Договір комерційної концесії за українським законодавством
3. Види господарської діяльності.
Господарську діяльність можна класифікувати за різними ознаками. За критерієм мети здійснення господарська діяльність може бути комерційною (підприємницькою) та некомерційною (ч. 2 ст. З ГК України): комерційна діяльність (підприємництво) має місце, якщо її суб'єкт (підприємець) діє з метою отримання прибутку; некомерційна господарська діяльність здійснюється для досягнення певних економічних та соціальних результатів, проте мета отримання прибутку при цьому відсутня.
За предметом господарської діяльності розрізняють виробничу, торговельну, банківську, страхову, інноваційну, концесійну діяльність, спільне інвестування та ін. Залежно від ринку (внутрішній чи зовнішній), національної приналежності суб'єктів господарювання (вітчизняні товаровиробники/резиденти чи іноземні інвестори та нерезиденти) розрізняють господарську діяльність за участю вітчизняних товаровиробників (резидентів) та зовнішньоекономічну діяльність (за участю резидентів та нерезидентів), у т. ч. іноземне інвестування (за участю іноземного інвестора). Специфіка здійснення певних видів господарської діяльності враховується в процесі її правового регулювання (розділ VI ГК України «Особливості правового регулювання в окремих сферах господарювання»; розділ VII ГК України «Зовнішньоекономічна діяльність», розділ VIII ГК України «Спеціальні режими господарювання»; спеціальні закони: «Про банки і банківську діяльність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про страхування», «Про режим іноземного інвестування», «Про концесії», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди» та ін.).
Першій з вищенаведених класифікацій господарської діяльності (на підприємництво та некомерційну господарську діяльність) особлива увага приділяється в Господарському кодексі України (глави 4 і 5). Підприємництво здійснюється на власний ризик та під власну відповідальність підприємця, який навіть може бути визнаний банкрутом у разі негативних фінансових результатів господарської діяльності — стійкої та значної неплатоспроможності. Для підприємницької діяльності властива ініціативність, що забезпечує пошук нових напрямів такої діяльності, запровадження новітніх технологій, виробництво принципово нових товарів або товарів з принципово новими властивостями. Для цього суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати значний рівень самостійності. Отже, характерними рисами підприємницької діяльності, що відрізняє її від некомерційної, є:
• наявність мети отримання прибутку від здійснення такої діяльності;
• ініціативність, що забезпечує пошук і запровадження новітніх технологій, нових господарських зв'язків, оптимізацію власної діяльності;
• ризиковий характер такої діяльності, оскільки сам підприємець несе основні ризики у разі негараздів у своїй діяльності, не вдалого вибору контрагентів тощо;
• власна відповідальність підприємця у разі невиконання/не належного виконання зобов'язань перед кредиторами, державою і територіальною громадою та іншими особами усім майном, що належить йому на праві власності чи праві господарського відання, а також можливість визнання підприємця банкрутом у разі його стійкої та значної неплатоспроможності.