- •1. Історія становлення та розвитку правового регулювання господарської сфери суспільного життя
- •2. Поняття, ознаки, види господарської діяльності та принципи її здійснення
- •3. Види господарської діяльності.
- •4 Поняття та значення організаційно-управлінських засад у сфері господарювання. Рівні та форми регулювання господарської діяльності
- •5. Державний рівень організації господарської діяльності та керівництво нею.
- •6. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин
- •7. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин
- •8. Методи правового регулювання господарських відносин
- •9. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •10. Система господарського законодавства
- •11. Господарсько-правові норми: поняття та види.
- •12. Питання вдосконалення господарського законодавства
- •13. Господарське право як галузь права
- •14. Поняття, ознаки та види суб'єктів господарських правовідносин (господарського права)
- •15. Поняття підприємства та його основні ознаки
- •16. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •17. Особливості правового становища окремих видів підприємств
- •3. Підприємства колективної форми власності. Виробничі кооперативи
- •18. Поняття та характерні риси господарських товариств
- •19. Класифікація господарських товариств
- •20. Форми господарських товариств
- •21. Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права
- •22. Кредитні спілки у сфері господарювання
- •23. Фермерське господарство. Особисте селянське господарство.
- •27. Право власності - основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст
- •29. Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки.
- •2. Право комунальної власності на засоби виробництва та правові форми його реалізації
- •3. Правові засади приватизації державного та комунального майна
- •5. Використання прав інтелектуальної власності у сфері господарювання
- •7. Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності
- •33. Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення
- •34. Види господарських зобов'язань
- •35. Виконання господарських зобов'язань
- •36. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •39. Функції господарського договору
- •40. Класифікація господарських договорів
- •41. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів
- •42. Зміст господарського договору. Форма господарського договору
- •43. Забезпечення належного виконання господарських договорів
- •44. Договори на реалізацію майна
- •45. Підрядні договори.
- •46. Договори на користування чужим майном
- •47. Транспортні договори
- •48 . Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності
- •51. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •52. Поняття банкрутства. Сторони у справі про банкрутство. Стадії провадження у справі про банкрутство.
- •53. Поняття судових процедур, шо застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •54. Поняття, ознаки та види бірж
- •55. Правове становище товарної біржі
- •56. Особливості правового становища фондової біржі
- •57. Поняття та ознаки комерційного посередництва як різновиду господарської діяльності
- •59. Поняття інновацій та інноваційної діяльності.
- •60. Договір комерційної концесії за українським законодавством
33. Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Отже, сторонами зобов'язальних відносин є: зобов'язана сторона і управнена сторона.
Господарський характер дій зобов'язаної сторони полягає у виконанні робіт/послуг, переданні майна, сплаті грошей, наданні інформації тощо для задоволення господарських потреб управненої сторони чи утриманні від таких дій. Управлінсько-господарський характер дій може проявлятися, зокрема, у поданні визначеного законом комплекту документів для реєстрації суб'єкта господарювання, отримання ліцензій та інших дозволів, затвердження інвестиційного проекту будівництва, укладенні договору, його пролонгації та ін. Господарські зобов'язання можуть виникати:
• безпосередньо із акта законодавства, що регулює господарську діяльність;
• з акта управління господарською діяльністю;
• з господарських договорів;
• інших договорів, передбачених законом, а також з договорів, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
• інших правочинів, що не суперечать законові;
• внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання;
• придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
• у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів;
18
• внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання;
• на підставі рішення суду (якщо, наприклад, суд зобов'язує вчинити певні дії, спрямовані на відновлення становища сторін зобов'язання, яке було до порушення зобов'язаною стороною свого обов'язку.
34. Види господарських зобов'язань
Основними видами господарських зобов'язань згідно з ч. 2 ст. 173 є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторонні виконання її обов'язку. Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути:
• суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 ГК;
• негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, які вступають у відносини із суб'єктами господарювання з метою забезпечення власних господарських потреб;
• органи державної влади, наділені господарською компетенцією;
• органи місцевого самоврядування, що діють у межах своєї господарської компетеції.
Організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єктами господарювання є особи, визначені ст. 55 ГК України.
До категорії суб'єктів організаційно-господарських зобов'язань належать:
• органи державної влади, наділені господарською компетенцією, щодо підпорядкованих їм державних підприємств та підконтрольних (з певних питань) підприємств та інших господарських організацій будь-яких форм власності;
• органи місцевого самоврядування, що діють у межах своєї господарської компетенції, щодо комунальних підприємств і організацій та підконтрольних (з певних питань) підприємств і організацій будь-яких форм власності, що розташовані на території відповідної територіальної громади;
• господарські об'єднання - щодо підприємств-учасників;
• головне підприємство промислово-фінансової групи — щодо інших учасників такої групи;
• засновники унітарних підприємств та власники їх майна;
• учасники господарських організацій корпоративного типу, що володіють корпоративними правами;
• суб'єкти господарювання, наділені управлінськими повноваженнями щодо інших суб'єктів на підставі укладених між ними договорів підприємницького характеру,- щодо делегування управлінських повноважень одному з них, щодо підпорядкування двох і більше суб'єктів господарювання іншому та ін.
Як окремі види господарських зобов'язань ГК України визначає соціально-комунальні зобов'язання суб'єкте господарювання (ст. 177, ч. 4 ст. 175) та публічні зобов'язання суб'єктів господарювання (ст. 178).