2. Роль державного управління при становленні національних економік ринкового типу

Державне управління - сукупність усіх видів діяльності держави з метою виконання власних функцій. Завдання державного управління зумовлюються специфікою та рівнем розвитку національної економіки. При цьому створення ефективної системи державного управління в перехідних економіках ускладнюється домінуванням на внутрішніх ринках транснаціональних структур і пов'язаним з цим явищем екстенсивним напрямом розвитку.

Призначення управлінських функцій держави в цьому напрямі - сприяння еволюційному економічному розвитку, запобігання зловживанням представників влади та підтримання господарського порядку в усіх сферах економіки.

Стратегічними цілями мають бути визначені:

- зростання виробництва;

- стабілізація цін;

- збільшення зайнятості;

- збалансування платіжного балансу.

Для їх досягнення держава повинна мати в розпорядженні регулятивні інструменти. Найважливішою є ефективна реалізація державної політики за такими напрямами:

1) розроблення системи захисту та збалансованості економічних інтересів суб'єктів ринкових відносин, що максимально задовольнятиме інтереси держави, підприємців та населення і мінімізуватиме соціальну напругу в суспільстві;

2) запровадження організаційних, правових, економічних та інших механізмів регулювання корпоративних відносин;

3) розбудова інфраструктури державного розвитку, зокрема ринків капіталу, праці та землі з метою використання інноваційних технологій, підвищення інвестиційної привабливості галузей промисловості, розширення можливостей залучення ресурсів фінансового сектору;

4) реалізація соціальної політики, спрямованої на збалансування колективного споживання і задоволення суспільних потреб.

3. Органи державної влади в Україні та їх функції в сфері управління Економікою

Державна влада здійснюється через органи влади, виділені в Конституції як конкретні суб’єкти – державні органи і їх системи. Верховна Рада України – законодавча гілка влади – приймає закони і контролює їх дотримання. Кабінет міністрів, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації організують виконання законів. Діюча система судових органів на чолі з Верховним Судом здійснює правосуддя. Інтегруючу функцію щодо гілок влади надано Президентові України – Главі держави, який сприяє узгодженості у діяльності органів державної влади, їх взаємодії з органами місцевого самоврядування.

У роки незалежності в Україні запроваджено класичний для демократичного суспільства розподіл влади між державою, політичними партіями та групами інтересів. Державна влада має законодавчу, виконавчу та судову гілки.

Структура влади в Україні поділяється на три складові:

1) система органів державної влади: Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади; Президент України - Глава держави; державні органи виконавчої влади; державні органи судової влади;

2) система органів влади Автономної Республіки Крим (АРК): Верховна Рада АРК - єдиний представницький орган автономії; органи виконавчої влади автономної республіки;

3) система місцевого самоврядування: представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування; органи самоорганізації населення.

Ці системи забезпечують захист прав громадян, безпеку держави, вирішують питання соціально-економічного розвитку. Проте непослідовність здійснення організаційних перетворень послаблює ефективність державного управління. Завдання державного управління полягає у тому, щоб сформувати необхідний рівень взаємодії з національною економікою щодо реалізації її внутрішніх потреб та врахування зовнішніх факторів впливу.

Україна має приділяти значну увагу проведенню адміністративної реформи як засобу становлення ефективної держави. Згідно з Концепцією адміністративної реформи її метою є поетапне створення системи державного управління, яка забезпечить становлення України як розвиненої правової європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності та демократії. Ця система має формуватися на наукових принципах, бути прозорою та ефективною.

Завдання, які потрібно вирішити під час проведення реформи:

- впровадження нових принципів діяльності виконавчої влади на центральному та місцевому рівнях управління;

- зміна системи управління фінансами;

- розробка системи управління державним майном і державним сектором економіки;

- удосконалення системи місцевого самоврядування;

- створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів;

- забезпечення в своїх напрямах роботи органами виконавчої влади реалізації прав і свобод громадян;

- організація на новому рівні державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;

- запровадження ефективної системи державного контролю.