- •Тема 3. Сутність та показники економічного розвитку
- •1. Сутність економічного розвитку та його показники.
- •2. Показники якості й рівня життя населення.
- •3. Розрахунок ввп і внп
- •4. Показники економічної активності населення, інфляції і торговельного балансу
- •5. Система індексів національної економіки
- •6. Ефективність національної економіки.
2. Показники якості й рівня життя населення.
Для визначення рівня життя в різноманітних країнах експерти використовують поняття індекс розвитку людського потенціалу, або скорочено індекс людського розвитку. Цей показник запропонований ООН як інтегрована оцінка рівня цивілізованості країни. Індекс людського розвитку має три складові: тривалість життя населення; рівень освіти; обсяг ВВП на душу населення.
Індекс якості життя – характеризує рівень освіти, медичного обслуговування, тривалість життя, ступінь зайнятості населення, його платоспроможність, доступ до політичного життя й т. ін.
Прожитковий мінімум – це рівень грошового доходу населення, що забезпечує придбання мінімального науково обґрунтованого набору матеріальних благ і послуг, необхідних для життєдіяльності людини. Визначає нижню границю суспільно необхідного рівня життя за певних умов розвитку суспільства. При аналізі прожиткового мінімуму розрізняють фізіологічний і соціальний. Прожитковий мінімум включає декілька складових:
1. Мінімальний «продуктовий кошик», розраховується в середньому на душу населення й для основних соціально-демографічних груп. У середньому частка витрат на харчування в прожитковому мінімумі становить в теперішній час 45 %.
2. Витрати на непродовольчі товари, розраховані виходячи з мінімальних показників забезпеченості окремими товарами й терміном їх служби, а також цін на ці товари. Частка таких витрат близько 22 %.
3. Витрати на послуги, обчислені також виходячи з їхнього мінімального набору, частка яких становить 28 %.
4. Податки й обов'язкові платежі, у відсотковому відношенні визначаються до вартості «споживчого кошика», і становлять близько 6 %.
Прожитковий мінімум визначається на основі так званого кошика споживача. Кошик споживача – це вартість стандартного набору товарів і послуг масового споживання середнього споживача в конкретній країні в певний час.
Індекс вартості життя – це індекс, що характеризує зміну цін на споживчі товари й тарифів на послуги, щодо фіксованого набору товарів і послуг, які входять у споживчий набір окремих категорій населення.
Коефіцієнт життєздатності населення характеризує можливості збереження генофонду, інтелектуального розвитку населення в умовах проведення конкретної соціально-економічної політики.
Індекс інтелектуального потенціалу суспільства відображає рівень освіти населення й стан науки в країні. При його розрахунку враховуються: рівень освіти дорослого населення; питома вага студентів у загальній чисельності населення; частина витрат на освіту у ВВП; частина зайнятих у науці й науковому обслуговуванні в загальній чисельності зайнятих; частина витрат на науку у ВВП.
Людський капітал на душу населення відображає рівень витрат держави, фірм і громадян на освіту, охорону здоров'я й інших областей соціальної сфери на душу населення. Чим вище рівень економічного розвитку країни, тим більше рівень людського капіталу і його частина в структурі всього капіталу.
Окремі сторони якості життя характеризують приватні індикатори:
- соціально-демографічні – тривалість життя, динаміка захворювання, народжуваності, смертність.
- економічної активності населення – рівень безробіття, міграція населення і її причини.
- соціальна напруженість – участь у політичних заходах, страйках, частка тіньової економіки у ВВП, динаміка злочинності.
- розвитку соціальної сфери – частка витрат на освіту, науку, охорону здоров'я й культуру у ВВП, число учнів і студентів, у тому числі, що навчаються безкоштовно й платно, середнє число учнів на одного викладача.
- екологічні – кількість шкідливих речовин в атмосфері, ґрунті, воді, продуктах харчування, частка витрат на екологію у ВВП, інвестиції в основний капітал, спрямовані на охорону навколишнього середовища й раціональне використання природних ресурсів.
