Тема 6. Управління поточним функціонуванням операційної системи

118. Що з переліченого є сутністю сукупного планування?

перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів для короткотермінового періоду;

перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів для довготермінового періоду;

перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів для середньострокового періоду;

перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів на поточний період.

119. Виробнича стратегія, що передбачає узгодження темпу виробництва з обсягом замовлень чи наймання (звільнення) робочої сили в залежності від зміни обсягу замовлень носить назву стратегії:

гнучкого використання робочого часу;

відстеження;

постійного рівня виробництва;

оптимальних витрат.

120. Виробнича стратегія, при якій змінною величиною, що компенсує коливання попиту є робочий час при змінній чисельності працюючих носить назву:

відстеження;

постійного рівня виробництва;

гнучкого використання робочого часу;

оптимальних витрат.

121. Система, яка складається з оперативно-календарного планування та регулювання виробництва включає комплекс методів, організаційних форм та техніко-економічних розрахунків по доведенню до кожного виконавця виробничого завдання підприємства – це:

стратегічне управління;

оперативне управління;

управління виробництвом;

диспетчеризація.

122. Система оперативного управління виробництвом охоплює такі підсистеми:

переробки, забезпечення, планування та контролю;

функціональну, елементну та організаційну;

жорсткі та гнучкі;

локальні та глобальні.

123. На чому ґрунтується позамовна система оперативного управління?

на встановленні та дотриманні наскрізних циклових графіків підготовки кожного замовлення до виробництва і його поетапного виконання;

на узгодженні роботи всіх виробничих підрозділів через розподіл календарного фонду часу планового періоду;

на формуванні квартальної та місячної подетальних програм та графіків запуску-випуску для кожної деталі або заданого ритму випуску деталей чи картотеки забезпечення;

на узгодженості роботи всіх ланок виробництва.

124. Система безперервного контролю і оперативного регулювання ходу виробництва з метою забезпечення виконання виробничого завдання (плану) відповідно до календарного графіка і формування ритмічного поточного виробничого процесу на робочих місцях, дільницях, у цехах та підприємстві в цілому називається:

оперативне управління;

оперативно-календарне планування (ОКП);

диспетчеризація;

оперативний аналіз.

125. Виробнича система «точно в термін» є:

«витягаючою», адже дільниці розташовані на наступних етапах виробничого циклу, як би витягують необхідну їм продукцію з попередньої дільниці;

«виштовхуючою», адже дільниці розташовані на попередніх етапах виробничого циклу, як би виштовхують свою продукцію на наступні дільниці;

випереджаючою, адже вона створює умови для задоволення всіх потреб, які можуть виникнути під впливом зовнішнього середовища;

простою, гнучкою, економічною, надійною.

126. Традиційна система організації виробництва за своєю сутністю є:

витягаючою;

виштовхуючою;

такою, що не передбачає проведення оперативно-календарного планування (ОКП);

такою, що потребує обов’язкового створення запасів сировини та готової продукції.

127. Виробнича інфраструктура – це комплекс:

основних та обслуговуючих виробництв;

обслуговуючих та допоміжних виробництв;

основних та допоміжних виробництв;

основних, обслуговуючих та допоміжних виробництв.

128. За своєю сутністю «ремонт» – це:

заміна зношених частин устаткування;

процес відновлення початкової дієспроможності устаткування, яку було втрачено в результаті виробничого використання;

процес усування дрібних несправностей засобів праці;

процес підвищення технічного рівня устаткування.

129. Капітальний ремонт – це:

мінімальний за обсягом ремонт, при якому заміною деталей або регулюванням механізмів досягається нормальна робота обладнання;

часткова заміна основних вузлів обладнання;

повний ремонт базових деталей, заміна зношених деталей та вузлів;

гарантоване забезпечення нормального функціонування устаткування.

130. Основними елементами структури ремонтного господарства з переліченого є:

допоміжні цехи (інструментальний, ремонтно-механічний ін.), обслуговуючі господарства (складські, транспортні та ін.);

служби та дільниці в основних виробничих цехах (інструментальні комори, заточувальні та інструментальні дільниці);

обслуговуючі господарства (складські, транспортні тощо) та допоміжні цехи (інструментальний, ремонтно-механічний та ін.);

допоміжні цехи (інструментальний, ремонтно-механічний та ін.), обслуговуючі господарства (складські, транспортні тощо), служби та дільниці в основних виробничих цехах (інструментальні комори, заточувальні та інструментальні дільниці).

131. Організація стабільного забезпечення цехів, дільниць і робочих місць високоякісним технологічним оснащенням у потрібній кількості та асортименті при мінімальних затратах на його проектування, придбання (або виготовлення), зберігання, експлуатацію, ремонт, відновлення і утилізацію є метою функціонування:

інструментального господарства;

ремонтного господарства;

складського господарства;

транспортного господарства.