Тема 3. Операційна система організації: поняття, склад та види

45. В чому полягає сутність системного підходу до операційного менеджменту:

в сукупності взаємодіючих частин в організації;

в сукупності суб'єкта та об'єкта управління;

в сукупності взаємопов'язаних елементів (частин);

в сукупності взаємопов'язаних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цілого.

46. Функція системи характеризує:

прояв властивостей систем у даній сукупності відносин і являє собою спосіб дії при взаємодії із зовнішнім середовищем;

зовнішнє середовище підприємства, фактори прямого впливу;

вибір дій, засобів і ресурсів із забезпечення досягнення поставлених цілей;

ритмічну виробничо-господарську діяльність.

47. Операційна функція – це дії результатом яких є:

вироблені товари та надані послуги;

визначення перспективи розвитку системи;

реалізація планів і програм шляхом кооперації праці та знарядь праці;

виявлення загроз, що насуваються, помилок, відхилень від встановлених норм, нормативів та стандартів.

48. Метасистема представляє собою:

показники характеристики зовнішнього середовища (складності, взаємозв'язку та невизначеності);

показники характеристики зовнішнього середовища підприємства в цілому;

сукупність зовнішніх елементів, фактори прямого та непрямого впливу;

сутність зовнішніх елементів, що потенційно можуть впливати на стан системи в часовому періоді.

49. В чому полягає сутність поняття «операційна система»?

це відкрита система, яка перетворює вхідні величини (ресурси) у вихідні (продукція, послуги);

це центральна ланка будь-якої організації, створена на основі раціонального поділу праці та поєднання у часі та просторі виробничих ресурсів, через неї реалізується операційна функція;

це система управління, яка включає керуючу підсистему (суб’єкт управління) та керовану підсистему (об’єкт управління);

це відкрита система, основна задача якої полягає у переробці ресурсів що надходять, у кінцеву продукцію.

50. Сутність терміну «композиція» трактується як:

порядок, що встановлює в системі рівні і ранги підсистем та їхніх елементів;

об'єднання елементів, підсистем різноманітних рівнів і рангів у цілісність, тобто в систему;

щось ціле, єдність закономірно розташованих частин, що знаходяться у взаємозв'язках;

компоненти рівнів ієрархії у взаємозв'язках.

51. Ситуаційний підхід до виробництва – це:

прийоми менеджменту для вирішення тих чи інших поставлених завдань;

підбір прийомів менеджменту для розв'язання конкретних управлінських ситуацій;

підбір прийомів менеджменту для розв'язання конкретних управлінських ситуацій з метою досягнення певних цілей організації;

конкретні прийоми з конкретними ситуаціями, з метою найефективнішого забезпечення досягнення цілей виробничої системи.

52. Головною ознакою гетерогенних операційних систем є:

однозначна відповідність між процесами і продуктами;

багатоваріантність продукту та технологічних процесів;

багатоваріантність технологічних процесів;

багатоваріантність продукту і його характеристик.

53. Якими основними ознаками характеризується відкрита система:

взаємодією із внутрішнім середовищем.

взаємодією з структурними підрозділами всієї системи;

взаємодією з виробниками товарів;

взаємодією із зовнішнім середовищем.

54. Якими основними ознаками характеризується закрита система:

вона має жорсткі фіксовані межі, її дії відносно незалежні від середовища, яке оточує систему;

вона має жорсткі фіксовані межі;

вона має жорсткі фіксовані межі і її дії незалежні від інших систем;

вона не має жорстких фіксованих меж дії.

55. За типом середовища операційні системи поділяються на:

жорсткі та гнучкі;

радіальні, радіально-вузлові та деревоподібні;

промислові, технічні, транспортні, освітні тощо;

прості, складні та надскладні.

56. За характером руху в часовому масштабі операційні системи поділяються на:

детерміновані, стохастичні, змішані;

дискретні, аперіодичні, періодичні;

жорсткі та гнучкі;

радіальні, радіально-вузлові та деревоподібні.

57. Операційні системи за структурною ознакою поділяються на:

радіальні, радіально-вузлові, деревоподібні;

дискретні, аперіодичні;

прості, складні, надскладні;

сублокальні, локальні, глобальні, суперглобальні.

58. Підсистема операційної системи, що виконує функцію перетворення вхідних величин (праця, капітал, інформація, енергія тощо) у вихідні результати (товари, роботи, послуги) носить назву:

забезпечення;

переробна;

планування та контролю;

облікова.

59. Підсистема планування та контролю – це сфера яка:

безпосередньо пов’язана з перетворенням вхідних величин у вихідні результати;

одержує інформацію про стан переробної підсистеми та підсистеми забезпечення, опрацьовує цю інформацію та видає рішення про те, як має працювати переробна підсистема;

безпосередньо не пов’язана з перетворенням вхідних величин у вихідні результати;

створена на основі раціонального (вертикального та горизонтального) поділу праці.

60. Який тип виробництва має наступну змістовну характеристику: «носить неповторюваний характер, кожна одиниця кінцевої продукції унікальна за конструкцією, за завданнями, що виконуються, за розміщенням тощо»:

проектний (одиничний);

індивідуальний;

серійний;

масовий.

61. Дрібносерійне (замовне) виробництво це:

виробництво малими партіями різноманітного асортименту різної продукції;

випуск продукції окремими серіями, групами, які можуть бути і великими, і дрібними;

виробництво характеризується виготовленням широкої номенклатури виробів в одиничних кількостях;

виробництво, пов'язане зі створенням одиничних, унікальних зразків.

62. Тип виробництва, який передбачає виготовлення одиничної продукції у великих обсягах протягом тривалого періоду часу носить назву:

проектний;

індивідуальний;

масовий;

серійний.

63. Операційні системи за способом організації виробництва поділяють на:

виробництво за роботами (проектами);

організація серійного виробництва;

організація потокового виробництва (безперервний виробничий процес);

всі відповіді вірні.

64. До числа основних типів операційних систем відносяться:

дискретний та корпоративний;

безперервний та з фіксованим обсягом замовлень;

масовий, багатосерійний, середньосерійний, дрібносерійний, одиничний;

дискретний та безперервний.