199. До організаційних чинників, що впливають на якість товарів, належать:

розподіл праці, спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення, і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (використання), технічного обслуговування, ремонту та ін;

конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та ін.;

ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень витрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та ін.;

професійна підготовка людини, її фізіологічні й психологічні особливості.

200. До економічних чинників, що впливають на якість товарів належать:

розподіл праці, спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (використання), технічного обслуговування, ремонту та ін.;

конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та ін;

ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень витрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та ін.;

професійна підготовка людини, її фізіологічні й психологічні особливості.

201. Система, метою управління якої було забезпечення бездефектної праці, об'єктом управління – якість праці окремих виконавців і колективів, а показником управління – комплексний показник якості окремих виконавців і колективів, – це:

Саратовська система бездефектного виготовлення продукції (система БВП, 1955 р.);

Горьківська система «Якість, надійність ресурсів з перших виробів» (ЯНАРЗПВ, 1958 p.);

Ярославська система наукової організації робіт з підвищення моторесурсу (НОРМ, 1962 p.);

Львівська система бездефектної праці (СБП, 1967 p.).

202. В чому полягає принцип «віддзеркалення якості»?

у готовності виробничої системи до виготовлення товарів чи послуг у відповідності зі специфікаціями;

у перенесенні якості процесу на якість результату;

у безпомилковості при виготовленні товарів чи послуг;

у формуванні якості продукції в сфері виробництва.

203. «Петля якості» – це:

концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних стадіях від визначення потреб до оцінки їх задоволення;

модель процесу формування якості продукції;

модель ступеня відповідності специфікації товару чи послуги потребам ринку;

модель ступеня готовності виробничої системи до виготовлення товарів чи послуг у відповідності зі специфікаціями.

204. У 1987 р. Міжнародна організація по стандартизації ISO розробила і прийняла серію стандартів ISO 9000, узявши за основу стандарти:

Франції та Бельгії;

Великобританії;

Данії та Іспанії;

Швеції.

205. Сертифікація продукції – це:

процес перевірки якості шляхом контролю, випробування, діагностики, рекламацій, аналізу причин браку;

одержання інформації про якість шляхом Держнагляду у вигляді Держстандарту, Держсанепідемнадзору і ін.;

процес підтвердження відповідної якості вимогам нормативно-технічної документації незалежною організацією;

жодна з відповідей не вірна.

206. TQM (Total Quality Management) – «загальне управління якістю» – це підхід до управління організацією:

який об'єднує основні існуючі методи управління і технічні засоби в науково-обґрунтовану систему, ціллю якої є постійне поліпшення виробничої діяльності і результатів цієї діяльності;

заснований на побудові системи управління якістю, яка охоплює всі сфери діяльності фірми;

який передбачає участь у роботах з якості всього персоналу фірми – від президента до рядового робітника;

який ґрунтується на бездефектному виготовленні продукції.) 

207. На чому ґрунтується концепція TQC (Total Quality Control)?

на контролі якості технологічних процесів;

на побудові системи управління якістю, яка охоплює всі сторони діяльності фірми;

на участі в роботах з поліпшення якості всього персоналу фірми, від президента до рядового робітника;

на загальному (всеохоплюючому, тотальному) менеджменті якості.

208. Які три етапи включає в себе «Ланцюг поняття якості»?

орієнтація всіх на бездефектне виробництво, постійний контроль технології, конструктивну якість продукції;

функціональну якість, організація груп якості, вхідний контроль;

виробничий процес, якість продукту чи послуг, потребу споживачів;

вхідний контроль якості ресурсів, якість процесу виробництва, якість кінцевого результату.

209. Метою якої організації є сприяння розвитку стандартизації у світі для забезпечення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, розширення співробітництва у сфері інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності?

Міжнародної організації зі стандартизації (ISO);

Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС);

Європейської організації з якості (EOQ);

Європейського комітету зі стандартизації (CEN).

210. Яка організація займається стандартизацією у сфері електротехніки, радіозв'язку і приладобудування?

Міжнародна організація зі стандартизації (ISO);

Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС);

Європейська організація з якості (EOQ);

Європейський комітет зі стандартизації (CEN).

211. Досягнення довгострокового успіху шляхом максимальною задоволення запитів споживачів, співробітників і суспільства є:

завданням TQM;

тактикою TQM;

метою TQM;

інструментом TQM.

212. Постійне поліпшення якості шляхом регулярного аналізу результатів і корегування діяльності, повна відсутність дефектів і невиробничих витрат, виконання наміченого точно в строк є:

завданням TQM;

тактикою TQM;

метою TQM;

інструментом TQM.

213. Сутністю системи управління якістю «Кейзен» є:

орієнтовані на споживача вимірювання для встановлення безперервного вдосконалення на всіх рівнях підприємства;

продуктивна підтримка виробничого обладнання за участю всього персоналу;

постійне прагнення до поліпшення що стосується всього підприємства і всіх сфер персоналу;

послідовне застосування статистичних методів з метою управління процесом.

214. Система НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point) – це:

система управління персоналом підприємства;

система управління навколишнім середовищем;

система управління безпекою харчових продуктів;

система управління безпекою промислових виробів.

215. До інструментів «генерації ідей і структуризації інформації» не відноситься:

мозковий штурм;

блок-схема;

гістограма;

дерево структури.

216. До інструментів «збору даних» не відноситься:

вибірковий метод;

аналіз доданої цінності;

аналіз систем вимірювань;

контрольні листки.

217. До числа інструментів «аналізу процесу і даних» не входять:

діаграма причин і результатів;

діаграма Парето;

діаграма розкиду;

гістограма.

218. Інструмент контрою якості, що дозволяє виявити найбільш істотні чинники (причини), що впливають на кінцевий результат (слідство) – це:

гістограма;

діаграма Парето;

діаграма розкиду;

діаграма Ісікави.

219. Країною походження «Гуртків контролю якості» є:

США;

Китай;

Японія;

Тайвань.

220. Інструмент управління якістю, що дозволяє виявити основні порушення процесу шляхом об'єднання споріднених усних даних носить назву:

діаграма спорідненості;

діаграма процесу здійснення програми;

матрична діаграма;

стрілочна діаграма.

221. Інструмент управління якості, що дозволяє спланувати оптимальні терміни виконання всіх необхідних робіт для швидкої і успішної реалізації поставленої мети носить назву:

діаграма спорідненості;

діаграма зв’язків;

матрична діаграма;

стрілочна діаграма.

222. Систематизований шлях розгортання потреб і побажань споживача через розгортання функцій і операцій діяльності компанії по забезпеченню такої якості на кожному етапі життєвого циклу новостворюваного продукту, яке б гарантувало отримання кінцевого результату, відповідного очікуванням споживача – це сутність:

методу «пока йока» (Poka yoke);

концепції «точно в строк» (just in Time);

розгортання функції якості (QFD);

аналізу видів і наслідків потенційних відмов (PFMEA).

223. Сукупність показників якості, що є технічними і функціональними характеристиками продукту – це:

профіль базової якості;

профіль функціональної якості;

профіль необхідної якості;

профіль бажаної якості.

224. Сукупність тих параметрів якості продукту, наявність яких споживач вважає обов'язковою, тобто «саме собою безумовним фактом», і тому він, чекаючи їх, не вважає за необхідне говорити про них заздалегідь виробнику – це:

профіль базової якості;

профіль функціональної якості;

профіль необхідної якості;

профіль бажаної якості.

225. Група параметрів якості, що представляють для споживача несподівані цінності пропонованого йому продукту, про наявність яких він міг тільки мріяти, не припускаючи навіть про можливість їх практичної реалізації – це:

профіль базової якості;

профіль функціональної якості;

профіль необхідної якості;

профіль бажаної якості.

226. Нормативно-правовий акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо, або через посилання на стандарти, або відтворює їх зміст – це:

стандарт;

сертифікат;

технічні умови;

технічний регламент.

227. Ці стандарти розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів:

галузеві стандарти України;

стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України;

технічні умови України;

стандарти підприємств.

228. Розробляються для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником (розробником, виробником) продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти (або в разі необхідності конкретизації вимог зазначених документів):

галузеві стандарти України;

стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України;

технічні умови України;

стандарти підприємств.

229. Суб’єкт стандартизації, що організовує, координує та проводить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього Закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях зі стандартизації – це:

Верховна рада України;

центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;

рада стандартизації;

технічні комітети стандартизації.

230. У відповідності до системи Укр. СЕПРО даний суб’єкт несе відповідальність за відсутність сертифікату або знаку відповідності на продукцію, що реалізується, якщо вона підлягає обов'язковій сертифікації:

виробник;

продавець;

випробувальна лабораторія (центр);

орган із сертифікації.

231. У відповідності до системи Укр. СЕПРО даний суб’єкт несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифікатів і знаків відповідності з порушенням правил Системи:

виробник;

продавець;

випробувальна лабораторія (центр);

орган із сертифікації.

232. На забезпечення якості по А. Фейгенбауму необхідні наступні витрати:

корисні витрати;

витрати на планування системи якості

витрати на вивчення можливостей процесу;

витрати на запобігання дефектам, оцінку рівня якості, збитки від браку.

233. До витрат на якість, зумовлених внутрішніми відмовами відносяться:

простій, заміна, перероблення, ремонт;

рекламації;

втрати, внаслідок вилучення.

234. До витрат, зумовлених зовнішніми відмовами відносяться:

повторний контроль і повторні випробування;

дефекти у субпідрядника;

забраковані і повернені вироби.

235. Аудит якості товарів – це:

підтвердження надання об'єктивних доказів, що встановлені вимоги виконано;

складова управління якістю, зосереджена на виконанні вимог до якості;

оцінювання відповідності шляхом спостереження і висловлювання припущень;

систематичний, незалежний і задокументований процес отримання доказів щодо якості продукції.