4. Моделі державного регулювання національної економіки.
Найбільш характерними моделями регулювання НЕ є американська, німецька (неоліберальна), англійська (європейська кейнсіанська модель), "шведська модель", японська, моделі країн, що розвиваються, моделі країн з перехідною економікою.
Американська (США) - Особливостями регулювання є : -досягнення стабільності в розвитку; -орієнтація на приватну власність; -незначна частка державних видатків у ВВП, невеликі витрати на соціальні потреби. Це пов'язано з високим рівнем приватної власності, високою купівельною здатністю та високими доходами населення. Регулювання економічних процесів з боку держави здійснюється за залишковим принципом: розв'язуються лише ті проблеми, які не під силу вирішити ринковим структурам. Основними важелями ДРЕ є - фінансово-бюджетні і податкові інструменти, які спрямовані на формування раціональної пропозиції за допомогою регулювання цін і заморожування інфляційних процесів.
Німецька (неоліберальна) - Особливостями функціонування НЕ є - спрямованість на підтримку відтворення умов вільної конкуренції. В основу покладені такі принципи: -ринок для всіх; -добробут для всіх; -зростання доходів ; -узгодження інтересів усіх суб'єктів ринкової економіки. Основними формами державного впливу є: -кредитна і грошова політика; -фінансово-бюджетна політика; -політика доходів і зайнятості; -пітримка оптимальних співвідношень між величиною сукупного позичкового капіталу і капіталу, зайнятого в виробництві і торгівлі через величину процента; -заохочення експорту і сприяння імпорту для насичення внутрішнього ринку.; -зміцнення внутрішньої грошової одиниці.
Англійська (європейська кейнсіанська модель) Характерні ознаки НЕ: - значна частка державної власності; - великі державні замовлення; - вагомі державні інвестиції для підтримки належного рівня зайнятості і вирішення соціальних проблем. Найхарактернішими важелями державного регулювання є : - державний бюджет як фактор впливу на попит шляхом концентрації перерозподілу доходів (зміна обсягу і структури попиту, ціни) ; розроблення державних програм.
«Шведська модель» Особливостями функціонування економіки є: - сильна соціальна спрямованість, яка забезпечує високий рівень зайнятості, соціальний захист, оплату праці, соціальні гарантії. Об'єктом регулювання є трудові відносини на загальнонаціональному рівні. Форми впливу - державні трансфертні платежі з бюджету; - соціальні програми; - державні замовлення. Негативною стороною є високий рівень податків, що спричиняє підвищенню цін на внутрішні товари, звідки виникає необхідність захисту внутрішнього ринку від експансії дешевих товарів.
Японська Характер моделі регулювання полягає у специфіці існування корпоративних структур, для яких характерними ознаками є: - отримання власниками не доходу, а заробітної плати; - закріплення робочої сили, її виховання, професійне зростання; - перелив капіталу через банківську систему; - частка позичкового капіталу значно перевищує частку доходу від продажу акцій. Регулювання здійснюється переважно через кредитно-банківську систему і менше - через фінансово-бюджетну. Присутні адміністративно-економічні методи регулювання.
Моделі ринку в країнах, що розвиваються Ґрунтуються на швидкій зміні патріархально-феодальних структур і формуванні на їх основі капіталістичних відносин шляхом використання найновіших досягнень у виробництві, управлінні, поділі праці Процеси переходу здійснюються за рахунок державних коштів, які вкладаються безпосередньо державою або іноземним інвестором. Держава підтримує підприємства і виробництва, здатні самостійно господарювати та отримувати доходи, які є джерелом валютних надходжень.
Моделі країн з перехідною економікою. Особливості моделі полягають у необхідності знизити вплив держави на економічні процеси через: - лібералізацію цін та зовнішньої торгівлі; - забезпечення конвертованості національної валюти; - зміни у відносинах власності на основі приватизації державних підприємств; - створення мережі закладів соціального забезпечення; - формування інституціональної та правової структур ринкової економіки.