5.2. Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.

В економічному становленні новоєвропейської та світової макроцивілізації важливу роль відіграли Великі географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст. Їхньою передумовою була криза левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Константинополя у 1453 р. Континентальна торгівля теж занепадає. З XV ст. посилюється попит Західної Європи на благородні метали, екзотичні товари, сіль­ськогосподарську продукцію та деякі види сирови­ни. Відчувалася нестача грошей у товарному обігу. Все це було спричинене збільшенням кількості лю­дей, безпосередньо не пов'язаних із харчовим вироб­ництвом, подальшим соціально-майновим розшару­ванням та підвищенням рівня престижного спожи­вання привілейованих та взагалі заможних верств. Географічні відкриття були підготовлені госпо­дарськими і науково-технічними досягненнями. У Європі з'явилися нові типи кораблів (каравели, баржі), зросла їхня вантажність (від 500 до 2 тис. т), поліпшилися мореплавні характеристики. Було скон­струйовано барометр, гідрометр, вдосконалено ком­пас. Був виданий географічний атлас.

Великим географічним відкриттям сприяв розви­ток абсолютизму. Європейські монархи прагнули розширення своїх володінь, їм потрібні були великі кошти для утримання війська, чиновників, двору. До далеких подорожей вабили мотиви навернення не­відомих народів до християнства. Географічні пошу­ки мали велике значення для європейської торгівлі, найголовнішу роль у якій відігравала Індія. Ця країна з найдавніших часів доставляла Європі спеції, ліки, слонову кістку, тканини.

Перші експедиції, що поклали початок Великим географічним відкриттям, споряджалися за рахунок держави. Успішною була подорож 1497—1498 рр. португальця Васко да Гами, який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлантичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспанією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Америки в 1493—1496, 1498—1500, 1502—1504 рр. Першу навколосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519—1521 рр.

Великі географічні відкриття мали важливе зна­чення для господарства Західної Європи. Виникли економічні зв'язки між найвіддаленішими землями і народами різної матеріальної культури. Торгові шляхи перемістилися з Середземномор'я на океан. Зовнішня торгівля у XVI — XVIII ст. стала світовою. З американського континенту в Європу були завезені кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики. Європа віддячилася Новому Світові збіжжям, овочами і фруктами, різного роду тваринами. Поча­лося формування світового ринку, складної макроцивілізаційної системи, основою якої були новоєвро­пейська цивілізація, і в яку поступово втягувалася Америка, Східна Європа з підвладними Росії про­сторами Євразії та африканський континент.

Небачений приплив до Європи благородних металів зумовив так звану революцію цін. Вона почалася насамперед в Іспанії, яка отримувала значну частку колоніального золота і срібла. Зросли ціни на това­ри в Іспанії, Португалії у 4 рази, а на хліб — навіть у 5 разів, у Франції — в 2,3, а в Англії — 2,5 раза. Одночасно почалося здешевлення дорогоцінних ме­талів. Внаслідок революції цін найбільше збагати­лися купці, що займалися посередницькою торгів­лею, збільшилися прибутки промисловців. Приско­рився перехід до мануфактурного виробництва.

Одним із результатів Великих географічних від­криттів було створення світової колоніальної системи. Найбільшими колоніальними державами спер­шу були Іспанія та Португалія. Дещо пізніше у світо­вий колонізаційний рух вступили Англія, Франція й Нідерланди, поступово перетворюючись у могутні колоніальні імперії. Нещадне пограбування колоні­альних народів призвело до нагромадження вели­чезних багатств у країнах Західної Європи.