
- •Лекція №1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Історична еволюція економічної думки.
- •Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки.
- •1.1. Історична еволюція економічної думки.
- •1.2.Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки.
- •Лекція №2. Господарський розвиток за первісної доби та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Лекція №3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій.
- •3.1. Економічна думка, господарство та соціально - економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
- •3.2. Економічна думка, причини розквіту та занепаду країн античного світу.
- •3.1. Економічна думка, господарство та соціально - економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
- •3.2. Економічна думка , причини розквіту та занепаду країн античного світу.
- •4.1. Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
- •4.2. Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
- •4.3. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.
- •4.4. Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.
- •4.5. Економічна думка середньовіччя.
- •Лекція №5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації ( XVI – перша половина XVII ст.)
- •5.2. Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
- •5.3. Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури.
- •5.4. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської революції (1566—1609 рр.)
- •5.5. Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні причини і наслідки.
- •5.6. Особливості генези індустріального суспільства у Франції
- •5.7. Соціально-економічні передумови і наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність.
- •Лекція №6 розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина XIX ст.).
- •6.1. Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки
- •6.2. Особливості промислового перевороту у Франції.
- •6.3. Особливості промислового перевороту в Німеччині.
- •6.4. Промисловий переворот у сша.
- •Лекція №7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX - початок XX ст.)
- •7.1. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.
- •7.2. Економічне піднесення сша та Німеччини.
- •7.3. Основні фактори промислового відставання Англії та Франції.
- •7.4. Становлення індустріального суспільства в Японії.
- •7.5. Міжнародні економічні відносини.
- •Лекція №8 особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина XIX — початок XX ст.)
- •8.2. Зрушення в сільському господарстві. Столипінська аграрна реформа.
- •8.3. Зародження і розвиток кооперативного руху.
- •8.4. Фінанси та кредит.
- •Лекція №9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •9.2. Англія.
- •9.3.Франція.
- •9.4. Німеччина.
- •9.5. Японія.
- •9.6. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації.
- •Лекція №10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.).
- •Лекція №11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX - початок XXI ст.)
- •Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •12.2. Форсована індустріалізація. Примусова колективізація сільського господарства та її наслідки.
- •12.3. Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-ті роки.
- •12.4. Розвиток економічної думки в радянський період.
- •Лекція №13. Формування засад ринкового господарства в україні
- •13.1. Економічне становище України та основні напрямки економічної політики в період переходу до ринкових відносин.
- •13.2. Проблеми реформування економіки на сучасному етапі становлення України.
- •13.1. Економічне становище України та основні напрямки економічної політики в період переходу до ринкових відносин.
- •13.2. Проблеми реформування економіки на сучасному етапі становлення України.
Лекція №5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації ( XVI – перша половина XVII ст.)
5.1. Передумови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи.
5.2. Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
5.3. Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури.
5.4. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської революції (1566—1609 рр.)
5.5. Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні причини і наслідки.
5.6. Особливості генези індустріального суспільства у Франції.
5.7. Соціально-економічні передумови і наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність.
5.1. Передумови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи.
Перші зачатки ринкового виробництва з'явилися в окремих містах Північної Італії і Фландрії ще в XIV-XV вв. Виникнення ж ринкових відносин у масштабі Західної Європи ставиться лише до XVI сторіччя.
Основними передумовами зародження ринкового укладу в умовах феодального господарства були:
1. Технічний прогрес в області промисловості до початку XVI в., що полягав в удосконаленні ремісничих знарядь, застосуванні в деяких галузях виробництва технічних пристосувань і найпростіших машин, що приводять у рух мускульною силою людини, тягловою худобою, силою вітру або падаючої води.
Помітні зрушення відбулися в техніку й технології текстильного й сукняного виробництва. Значного рівня розвитку досягло виробництво шовку, що в XIII-XIV вв. існувало в деяких центрах Північної Італії, а в XVI в. одержало поширення у Франції, Іспанії й деяких районах Німеччини. У числі нових галузей текстильної промисловості в першій половині XVI в. з'явилося чулочновязальное виробництво. Велике поширення в Іспанії, Італії, Нідерландах і Німеччині одержало мереживне виробництво.
Значні досягнення в застосуванні механічних пристосувань були в гірничорудній промисловості. Важливе значення в розвитку техніки мало широке поширення як двигун удосконаленого водяного колеса. Водяні двигуни почали впроваджуватися в гірничорудну справу, металургію, сукнарство й т.д.
Важливі технічні зрушення відбулися в металургії. В XV в. був відкритий процес переділу чавуну в залізо й освоєний доменний спосіб виробництва заліза. У металообробній промисловості з'явилися механічні молоти для кування металу. У більших майстерень уже з XV в. застосовувалися найпростіші види верстатів - свердлильних, токарських, шліфувальних, гвинторізних.
Відбувалися зміни у військовій техніці під впливом застосування пороху й виробництва вогнепальної зброї. Удосконалення військової техніки прискорило ріст металургії й металообробки.
2. Розвиток виробництва в сільському господарстві здійснювалося повільніше, ніж у промисловості. Перехід від відробіткової й продуктової ренти до грошового підсилював стимули в селянства до підвищення інтенсивності й продуктивності праці. Наприкінці в XV в. спостерігалося вже значне розширення посівних площ за рахунок оранки раніше, що пустували земель; широке поширення придбало трипілля, а також початок поширюватися травосіяння на паровому полі.
В XVI в. у найбільш розвинених землеробських районах спостерігається перехід до багатопілля. Прогресує застосування добрив як у вигляді гнойової рідоти, так й у вигляді мергелю, торфу; починається використання зеленого добрива (загортання вики). Для підготовки поля під озиму сівбу застосовується багаторазова оранка. Під впливом зростаючого попиту на сировину розширюються площі під барвними рослинами. Значно виросло тваринництво, і зокрема вівчарство. Розвиваються огородничество, садівництво, виноградарство. Помітно прогресує торговельне землеробство й пов'язана з ним спеціалізація цілих районів на певних видах сільськогосподарського виробництва.
3. Прогрес в області суднобудування й судноплавства вплинув на розвиток міжнародної торгівлі. Виняткове значення мали морські торговельні шляхи. У Нідерландах, Південній Франції й Північній Італії велика увага приділялася будівництву каналів, що служили як для зрошення, так і для судноплавства. Але особливо істотним був прогрес в області морського транспорту. У зв'язку із тривалими морськими подорожами виникає необхідність у нових типах кораблів (каравела).
З XIII в. починає широко застосовуватися компас. Прогресувала картографія. Велике значення мало вдосконалення механічних годин. Прогрес у годинній справі сприяв появі надалі спеціальних морських інструментів для судноводіння.
4. У середині XV в. було винайдене друкарство за допомогою металевого набору. Застосування з XIV в. паперу з бавовни й ганчір'я, поява паперових млинів дозволило друкувати книги на папері, що привело до витиснення книгою рукописних пергаментних сувоїв. Типографська справа з'явилася однієї з перших галузей ринкового господарства, що зароджувалося.
5. Починається первісне нагромадження, що являє собою історичний процес відділення безпосереднього виробника від факторів виробництва, перетворення його в найманого робітника. Умовами первісного нагромадження є: по-перше, звільнення безпосередніх виробників від особистої залежності й цехових обмежень; по-друге, наявність маси незаможних людей, юридично вільних, позбавлених факторів виробництва й засобів існування, змушених продавати свою робочу силу; по-третє, нагромадження коштів, необхідних для створення капіталістичних підприємств у руках незначної частини людей (цехових майстрів, купців, лихварів); по-четверте, наявність стійких ринків збуту продукції.
Джерелами первісного нагромадження можна вважати розпуск феодальних дружин в останній третині XV в., процес розкрадання общинних і державних земель, секуляризацію, внутрішню й зовнішню торгівлю, работоргівлю й піратство, війни й військові поставки, протекціоністську й податкову політику, колоніальну систему, систему державних позик, лихварство, систему відкупів і монополій, діяльність комерційних банків.
6. Зародження й розвиток мануфактурного виробництва в Західній Європі починається із середини XVI в. і впливає на становлення ринкового укладу господарства. Мануфактура являє собою об'єднання найманих робітників на одному підприємстві, засноване на подолу праці, спеціалізації, кооперації й застосуванні ручної техніки. Вона виникає у двох формах: неуважної (децентралізованої) і централізованої. У неуважних мануфактурах підприємець скуповував і продавав продукцію самостійних ремісників, постачаючи їхньою сировиною, факторами виробництва. У централізованих - робітники поєднувалися в одній майстерні.
7. Прогрес у суспільному подолу праці, що стало більше розвиненим по своїх формах. Від сільськогосподарського виробництва повністю відокремився ряд галузей промисловості: гірничорудна, металургійна й металообробна, сукняна, шовкова й т.д.
8. Швидкий розвиток товарно-грошових відносин, які проникали в усі сфери феодального господарства.
9. Проникнення купецького капіталу в промисловість і торгівлю.
10. Ріст промислових міст. Підвищувалася економічна й політична роль городян у житті суспільства.
Таким чином, в умовах феодального господарства зароджувалися елементи ринкових відносин.