Лекція №5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації ( XVI – перша половина XVII ст.)

5.1. Передумови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи.

5.2. Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.

5.3. Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури.

5.4. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської революції (1566—1609 рр.)

5.5. Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні причини і наслідки.

5.6. Особливості генези індустріального суспільства у Франції.

5.7. Соціально-економічні передумови і наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність.

5.1. Передумови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи.

Перші зачатки ринкового виробництва з'явилися в окремих містах Північної Італії і Фландрії ще в XIV-XV вв. Виникнення ж ринкових відносин у масштабі Західної Європи ставиться лише до XVI сторіччя.

Основними передумовами зародження ринкового укладу в умовах феодального господарства були:

1. Технічний прогрес в області промисловості до початку XVI в., що полягав в удосконаленні ремісничих знарядь, застосуванні в деяких галузях виробництва технічних пристосувань і найпростіших машин, що приводять у рух мускульною силою людини, тягловою худобою, силою вітру або падаючої води.

Помітні зрушення відбулися в техніку й технології текстильного й сукняного виробництва. Значного рівня розвитку досягло виробництво шовку, що в XIII-XIV вв. існувало в деяких центрах Північної Італії, а в XVI в. одержало поширення у Франції, Іспанії й деяких районах Німеччини. У числі нових галузей текстильної промисловості в першій половині XVI в. з'явилося чулочновязальное виробництво. Велике поширення в Іспанії, Італії, Нідерландах і Німеччині одержало мереживне виробництво.

Значні досягнення в застосуванні механічних пристосувань були в гірничорудній промисловості. Важливе значення в розвитку техніки мало широке поширення як двигун удосконаленого водяного колеса. Водяні двигуни почали впроваджуватися в гірничорудну справу, металургію, сукнарство й т.д.

Важливі технічні зрушення відбулися в металургії. В XV в. був відкритий процес переділу чавуну в залізо й освоєний доменний спосіб виробництва заліза. У металообробній промисловості з'явилися механічні молоти для кування металу. У більших майстерень уже з XV в. застосовувалися найпростіші види верстатів - свердлильних, токарських, шліфувальних, гвинторізних.

Відбувалися зміни у військовій техніці під впливом застосування пороху й виробництва вогнепальної зброї. Удосконалення військової техніки прискорило ріст металургії й металообробки.

2. Розвиток виробництва в сільському господарстві здійснювалося повільніше, ніж у промисловості. Перехід від відробіткової й продуктової ренти до грошового підсилював стимули в селянства до підвищення інтенсивності й продуктивності праці. Наприкінці в XV в. спостерігалося вже значне розширення посівних площ за рахунок оранки раніше, що пустували земель; широке поширення придбало трипілля, а також початок поширюватися травосіяння на паровому полі.

В XVI в. у найбільш розвинених землеробських районах спостерігається перехід до багатопілля. Прогресує застосування добрив як у вигляді гнойової рідоти, так й у вигляді мергелю, торфу; починається використання зеленого добрива (загортання вики). Для підготовки поля під озиму сівбу застосовується багаторазова оранка. Під впливом зростаючого попиту на сировину розширюються площі під барвними рослинами. Значно виросло тваринництво, і зокрема вівчарство. Розвиваються огородничество, садівництво, виноградарство. Помітно прогресує торговельне землеробство й пов'язана з ним спеціалізація цілих районів на певних видах сільськогосподарського виробництва.

3. Прогрес в області суднобудування й судноплавства вплинув на розвиток міжнародної торгівлі. Виняткове значення мали морські торговельні шляхи. У Нідерландах, Південній Франції й Північній Італії велика увага приділялася будівництву каналів, що служили як для зрошення, так і для судноплавства. Але особливо істотним був прогрес в області морського транспорту. У зв'язку із тривалими морськими подорожами виникає необхідність у нових типах кораблів (каравела).

З XIII в. починає широко застосовуватися компас. Прогресувала картографія. Велике значення мало вдосконалення механічних годин. Прогрес у годинній справі сприяв появі надалі спеціальних морських інструментів для судноводіння.

4. У середині XV в. було винайдене друкарство за допомогою металевого набору. Застосування з XIV в. паперу з бавовни й ганчір'я, поява паперових млинів дозволило друкувати книги на папері, що привело до витиснення книгою рукописних пергаментних сувоїв. Типографська справа з'явилася однієї з перших галузей ринкового господарства, що зароджувалося.

5. Починається первісне нагромадження, що являє собою історичний процес відділення безпосереднього виробника від факторів виробництва, перетворення його в найманого робітника. Умовами первісного нагромадження є: по-перше, звільнення безпосередніх виробників від особистої залежності й цехових обмежень; по-друге, наявність маси незаможних людей, юридично вільних, позбавлених факторів виробництва й засобів існування, змушених продавати свою робочу силу; по-третє, нагромадження коштів, необхідних для створення капіталістичних підприємств у руках незначної частини людей (цехових майстрів, купців, лихварів); по-четверте, наявність стійких ринків збуту продукції.

Джерелами первісного нагромадження можна вважати розпуск феодальних дружин в останній третині XV в., процес розкрадання общинних і державних земель, секуляризацію, внутрішню й зовнішню торгівлю, работоргівлю й піратство, війни й військові поставки, протекціоністську й податкову політику, колоніальну систему, систему державних позик, лихварство, систему відкупів і монополій, діяльність комерційних банків.

6. Зародження й розвиток мануфактурного виробництва в Західній Європі починається із середини XVI в. і впливає на становлення ринкового укладу господарства. Мануфактура являє собою об'єднання найманих робітників на одному підприємстві, засноване на подолу праці, спеціалізації, кооперації й застосуванні ручної техніки. Вона виникає у двох формах: неуважної (децентралізованої) і централізованої. У неуважних мануфактурах підприємець скуповував і продавав продукцію самостійних ремісників, постачаючи їхньою сировиною, факторами виробництва. У централізованих - робітники поєднувалися в одній майстерні.

7. Прогрес у суспільному подолу праці, що стало більше розвиненим по своїх формах. Від сільськогосподарського виробництва повністю відокремився ряд галузей промисловості: гірничорудна, металургійна й металообробна, сукняна, шовкова й т.д.

8. Швидкий розвиток товарно-грошових відносин, які проникали в усі сфери феодального господарства.

9. Проникнення купецького капіталу в промисловість і торгівлю.

10. Ріст промислових міст. Підвищувалася економічна й політична роль городян у житті суспільства.

Таким чином, в умовах феодального господарства зароджувалися елементи ринкових відносин.