6.5.2. Область застосування систем розробки короткими очисними вибоями.

Камерні і камерно – стовпові системи розробки застосовують переважно на шахтах США, Канади, Австралії на пологих пластах вугілля і горючих сланців за таких умов: потужність в межах 1,5....3,5 м; пласти не схильні до самозаймання, безпечні по гірських ударах, залягають на глибині до 300 м. зі стійкими боковими породами.

Системи розробки короткими стовпами застосовують при будь-яких кутах падіння та потужності, при глибині залягання до 300...400 м, при наявності порід покрівлі, які легко обрушуються.

6.6. Системи розробки без постійної присутності людей в очисному вибої

При цих системах розробки не передбачено знаходження людей для управління та виконання робіт по обслуговуванню очисного обладнання, а також профілактичних, наладочних і ремонтних робіт на виїмковій ділянці, а лише в підготовчих виробках.

6.6.1 Система розробки з бурошнековим вийманням вугілля

Застосовується для розробки пологих пластів потужністю 0,55…0,85 м з кутами падіння до 15º при будь-якій покрівлі (включаючи легко обрушувану та несправжню), для пластів зі складною геометрією, сильно порушеними ділянками, а також для виймання та погашення охоронних ціликів вугілля.

Передбачається одночасна відробка 2-х стовпів на кожній стороні виймальної дільниці двома бурошнековими установками, розташованими в одному штреку, при підробці пластів як за падінням (рис. 6.17), так і за простяганням. Обидві схеми можуть застосовуватись на пластах будь-якої газоносності: як з залишенням. так і без залишення породи, що поступає від проведення підготовчих виробок.

Застосування серійних бурошнекових установок дозволяє застосовувати вказані схеми при послідовному бурінні спарених свердловин довжиною 40 м по обидві сторони від виймального штреку і відробці стовпа на ширину 80 м. Транспортування вугілля від місць проведення очисних робіт виконується конвеєрами, допоміжний транспорт - монорейковими дорогами.

Спосіб управління покрівлею визначається необхідністю підтримання підготовчої виробки по всій її довжині для забезпечення прямоточного провітрювання за рахунок загальношахтної депресії. При залишенні породи в шахті її закладають в пробурені свердловини з залишенням ціликів шириною 20 – 25 см.

У випадках, що не передбачають залишення породи в шахті, підтримання покрівлі відбувається на більш широких міжсвердловинних ціликах, ширина яких для забезпечення стійкості підготовчої виробки може бути 35... 40 см.

Для цієї системи розробки на пластах потужністю 0,55... 0,85 м в складних гірничо-геологічних умовах навантаження на виймальну дільницю становить 500 – 900 т/доб.

Рисунок 6.17. Система розробки з бурошнековим вийманням вугілля на пластах з кутом падіння до 15°: 1,2 - головний вентиляційний і відкотний штреки, 3 – дробильно-закладне обладнання, 4 – став для закладання пород.

6.6.2. Система розробки з вийманням вугілля буровими установками.

Застосовується на крутих пластах.

Поверх ділиться на 2 підповерхи висотою 60 – 70 м. Спочатку виймання ведеться вузькими камерами по підняттю шириною 1,2 м комплексом КМД. При зворотному ході виконавчого органа по падінню камеру розширяють до 1,8 - 4,8 м в залежності від стійкості бокових порід. Відроблені камери можуть закладатись породою, яка отримується від проведення верхніх штреків, що відкриває можливість наступного виймання міжкамерних ціликів. При одночасній розробці на виймальній дільниці двох підповерхів навантаження на дільницю може бути 600 – 900 т/доб.