6.3.3. Третя група варіантів стовпової ср з відробкою лавами по підняттю (падінню) пласта (рис. 6.11).
Характерною рисою, перевагами цих варіантів є можливість дотримання стабільної довжини лави і прямолінійності транспортних виробок у плані, що дуже важливо при застосуванні механізованих комплексів і для функціювання стрічкового конвеєрного транспорту при не витриманому заляганні пласта. Відробка лавами по підняттю при наявності значних водопритоків забезпечує відтік води від вибою.
Охорону виймальних штреків здійснюють так, як і при суцільних СР – бутовими смугами, вилитими полосами, БЗБТ, а при незначних глибинах – ціликами (рис.6.3, 6.4). При слабких вміщуючих породах, при значних глибинах застосовують проведення виймальних ходків вприсічку до виробленого простору, як було вказано вище (рис. 6.8).
Цю групу СР застосовують при погоризонтному способі підготовки на пластах з кутами падіння до 10 (12) градусів потужністю 0,7...2 м з глибиною залягання до 1200 м.
Варіант Ст.-3-а. Стовпова система розробки по падінню (підняттю) одинарними лавами.
Підготовка стовпа для лави №3 (рис. 6.11) полягає в проведенні вентиляційного 4 і конвеєрного 5 ходків; останні також називають бремсбергами, а при горизонтальному заляганні – штреками, і розрізної печі. При повторному використанні одного з ходків (рис 6.11, г, д) підготовка наступного стовпа полягає в проведенні одного з ходків, розрізної печі і перекріплені другого.
Варіант Ст.-3-б. Стовпова система розробки за падінням спареними лавами. Застосовується у двох підваріантах:
Варіант Ст. 3-б-1 – з загальним (збірним) вентиляційним ходком і двома бортовими конвеєрними. Для підготовки двох лав збірний ходок 51 і один з конвеєрних ходків 4 проводять в масиві, другий ходок – вприсічку до виробленого простору відробленого стовпа, або ж з повторним використанням (рис 6.11, а, б).
Варіант Ст.-3-б-2 –зі збірним конвеєрним ходком і двома бортовими вентиляційними.
Другий підваріант має найменші капітальні витрати на одну лаву, але менш надійний, мають місце значні простої лав.
Основною перевагою спарених лав, порівняно з одинарними, є менша кількість підготовчих виробок, а головним недоліком – зменшення швидкості просування очисних вибоїв через організаційно-технічні причини, пов’язані зі складністю підтримання вузла спряження обох лав зі спільним ходком (штреком), складність підтримання тупикової частини його між лавами.
Особливо це відчутно у підваріанті Ст.-3-б-2, коли надійність роботи транспорту різко зменшується. Навантаження на лаву може зменшитися на 25-30% порівняно з одинарними лавами.
Вказаний недолік варіанта Ст.-3-б-1 часто більший за його перевагу (один конвеєр на дві лави) над підваріантом Ст.-3-б-1. Тому більш часто спарені лави застосовують у підваріанті Ст.-3-б-2 - зі спільним вентиляційним ходком.
Переваги стовпових систем в цілому над суцільними:
попередня розвідка запасів у виїмковому полі,
очисні роботи не залежать від підготовчих,
підтримання підготовчих виробок дешевше ніж при суцільних системах.
Недоліки:
великі попередні витрати на проведення виробок,
схеми вентиляції лави і виробленого простору складніші ніж при суцільних системах,
на пластах, на яких породи схильні до пучення підошви, мають місце значні витрати на перекріплення і ремонт виробок.
Рисунок 6.11. Варіанти стовпової системи розробки при вийманні за підняттям:
І ,ІІ - напрям руху свіжого і відпрацьованого повітря; ІІІ, IV напрям доставки вугілля і руху очисного вибою. 1,2 – магістральні штреки; 3 – дренажний (повітреподаючий) штрек; 4 – конвеєрні ходки; 5 – повітреподаючі ходки, 5/ - збірний вентиляційний ходок.