Види навчальної діяльності студентів. А).Лекція « Вступ до курсу “Нова історія країн Азії та Африки”. Цивілізації Сходу на межі Середньовіччя та Нового часу” (2 год.) План

1. Предмет, завдання та специфіка курсу « Нова історія країн Азії та Африки ».

2. Хронологія та особливості періодизації Нової історії країн Сходу.

3. Поняття «Схід», «традиційне суспільство» у Новий час.

4. Формаційний розвиток країн Сходу на початок Нового часу.

5. Характеристика основної навчальної та навчально -методичної літератури.

Б).Семінарське заняття: « Країни Сходу в історично-філософській літературі XVII – XVIII ст.» ( 2 год ).

В).Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Позначити на контурній карті історично - культурні та релігійні райони традиційного Сходу.

2. Закінчити речення : «Перехід від Середньовіччя до Нового часу на Сході припадає на …… ст.»

3. Розкрийте суть поняття «Схід».

4. Розкрийте передумови та розвиток раннього європейського колоніанізму в країнах Сходу.

5. Поясніть вислів Р. Кіплінга : « Захід є Заходом, Схід є Сходом, і вони ніколи не зійдуться».

6. Проаналізуйте співвідношення цивілізаційних і формаційних чинників у розвитку країн Сходу.

7. Складіть порівняльну таблицю : «Цивілізації Сходу і Заходу на межі Нового часу» за такою схемою:

Сфера	Схід	Захід
Політичний лад
Економічні умови
Рівень розвитку культури
Суспільство

Основні терміни та поняття теми: Схід, Захід , цивілізація, традиційне суспільство, формація, азійський спосіб виробництва, східна деспотія, дихотомія, ареал, східний феодалізм, влада - власність, патерналізм, «революція цін», «третій стан», «глухий кут феодальності», колоніалізм, експансія, політика самоізоляції, етноцентризм, інтровертність, орієнталізм.

Форми контролю:

• перевірка зошитів для самостійних робіт;

• перевірка знань термінів і понять з теми;

• перевірка контурних карт.

Тема 2. Османська імперія у хvi-XVIII ст. Зміст теми

Економічне і політичне становище держави. Особливості основних соціально-політичних та економічних інститутів імперії як світової держави. Золотоординські та візантійські засади османської державності, традиції ахійського і газійського рухів XII — XIII ст. Османський халіфат. Шаріатський характер держави. Інститут шейх-уль-іслама. Державний лад. Принцип єдності влади та колективного керівництва (шура). Правлячі ради ( дивани).

Адміністративний поділ Османської імперії. Бейлербейства. Поліетнічна конфедерація. Система міллетів — найоригінальніша особливість османської адміністративно-політичної структури. Її екстра-територіальний характер.

Військово-політичний та шаріатський напрями управління в імперії. Організація фінансово-податкової служби. Самоврядні територіально-виробничі колективи – стрижень османської соціально-політичної структури. Тимарна система у XVI ст. Політика жорсткої централізації та регламентації роздачі тимарів. Султанські берати.

Соціальна структура османського суспільства у XVI — XVII ст. Уявлення про її ієрархічність, знатність та аристократизм. Аснафи як соціологічна абстракція.Система девширме. Капикулу. Яничари. Специфіка військової організації та управлінського апарату. Посилення деспотичних явищ в османській державній структурі.

Османська аграрна економіка неринкового типу у XVI — XVII ст. Нормативний характер міського сектору економіки.Зовнішня торгівля. Режим капітуляцій. "Революція цін" та її вплив на економічну рівновагу Османської імперії. Криза влади. Управління великого візира Мехмеда Соколлу (1579р.). Епоха політичної нестабільності. Джелялійська смута (1596 – 1658рр.). Політика традиціоналізму в І третині XVIIст. "Записка" Кочибея. Реставрація староосманських порядків за правління Мурада IV.

Політичний хаос 1653 – 1656 років та військові конфлікти. Наслідки періоду «теваккуф деврі» . Чифтлики. Ільтизам. Формування нової місцевої знаті у другій половині XVII ст. Аяни. Розклад старих соціально-політичних структур. Політика традиціоналізму великих візирів із сімейства Кьопрюлю.Період стабілізації (1656 — 1683рр.).

Відновлення османської експансії в Європі. Поразка під Віднем 1683 року. Карловицький мир 1699 року та перший розподіл Османської імперії.

Структурна криза держави турецьких султанів у XVIIІ ст. Її особливості. Занепад соціально-політичної сфери суспільного життя. Спроби часткового оновлення. Формування нового режиму влади. Поєднання староімперської деспотичної форми правління та нового більш складного і диференційованого державного механізму. Посилення політичного впливу периферії. Трансформація структури центральної влади. Зрушення в османській зовнішній політиці. Інтерес до військового досвіду європейських держав, до їх політичного та культурного життя.

Спроби "європеїзації" турецького суспільства «епохи тюльпанів» (1718 — 1730 рр.). Діяльність першого покоління османських "західників" у 1730-х роках. Вестернізатори 1770-х — 1780-х років. Великий візир

Мехмед — паша (1757 — 1763 рр.).

Війни Османської імперії XVIII ст. та їх наслідки. Російсько-турецька війна 1768 — 1774 років. Катастрофічні наслідки поразки. Кучук-Кайнарджийський мирний договір. Виникнення Східного питання. Його місце у міжнародних відносинах наприкінці XVIII ст.