Тема IV. Культура Китаю XVII — XVIII століття.

(2 год.)

План

1. Культурні досягнення пізньомінського Китаю:

а) живопис і каліграфія;

б) архітектура і скульптура;

в) театр;

г) розвиток садово-паркового мистецтва і символічні принципи китайського саду;

д) література.

2. Культура Китаю другої половини XVII — XVIII ст.:

а) розквіт китайської філології;

б) архітектура і скульптура;

в) образотворче мистецтво та принципи живописної творчості;

г) розвиток художніх ремесел: символіка китайського орнамента;

д) розвиток театру. Пекінська опера.

3. Загальні та особливі риси у розвитку пізньомінської та цінської культури. Основа художнього канону.

Засвоїти поняття: "освічений традиціоналізм", символізм, "силові конфігурації", побутовий роман, китайський сад, пагода, фан гу, чжо, Пекінська опера, принцип "однієї риски", сувій, китайський нормативний лексикон, літературна інквізиція, китайське рококо, "достовірна ілюзія».

Підготувати реферат на тему: "Розквіт садово-паркового мистецтва в епоху Мін".

Методичні поради

Головним завданням даного заняття є пізнання китайської культури XVII — XVIII ст., розуміння її єдності і цілісності до останнього нюансу, в усіх її проявах пронизаної однією волею, одним життям.

При розгляді першого питання потрібно, спираючись на матеріали рекомендованої літератури, з’ясувати особливості художньої культури, світосприйняття й побуту пізньомінського Китаю. Слід всебічно схарактеризувати культурні досягнення першої половини XVII століття, довести, що це дійсно був час, коли мистецтво і весь життєвий лад Серединної імперії досягли свого найповнішого і найвитонченішого відображення. Щоб показати рівень розвитку мінської культури, побачити її внутрішній, духовний образ, потрібно детально проаналізувати найрозвиненіші на той час види мистецтва: живопис, каліграфію, архітектуру, скульптуру, театр, літературу, садово-паркове мистецтво. Завершуючи розгляд першого питання, необхідно з’ясувати сутність символізму китайської культури на пізньому етапі її розвитку як доказ завершення традиції і початку її занепаду, які призвели до стагнації й завмирання китайської культури в останні два століття її існування.

Друге питання присвячене детальному й методичному розгляду всіх обставин історичного занепаду символізму китайської культури. Головну увагу потрібно приділити з’ясуванню причин заміни символічного бачення на натуралістичне, яке відбулося в Китаї на межі Нового часу, виокремивши проміжні етапи цього явища, проаналізувати характерні, продиктовані природою символістичного світоспоглядання причини і форми. Розглядаючи це питання, бажано детально схарактеризувати розвиток китайської ідеології, нові явища в архітектурі та скульптурі, трансформаційні прояви в образотворчому мистецтві, розвій загальнонаціональних форм культури.

Виокремлення та аналіз загальних і особливих рис пізньомінської і цінської культури, розкриття сутності художнього канону епох повинен стати логічним підсумком результатів, отриманих студентом під час розгляду попередніх питань даної семінарської теми, оскільки він може опиратися тільки на узагальнене осмислення долі китайської традиційної культури в епоху Пізніх імперій.