Тема 7. Арабські країни наприкінці хviii – у 70-х роках хіх ст. Зміст теми

Загальна характеристика арабського світу напередодні змін.

Єгипет в процесі формування самостійної державності. Єгипетський похід Наполеона Бонапарта та англо-французьке суперництво в Єгипті. Ам’єнський мирний договір 1802 р. і прихід до влади Мухаммеда Алі.

Особливості розвитку Єгипту в першій половині ХІХ ст. Реформи Мухаммеда Алі. Зовнішня політика. "Єгипетська криза" 1831-1833 рр. Втручання західних держав у "єгипетську кризу" 1838–1841 рр. та його наслідки. Реформи 1850 — 1870-х рр. у Єгипті.

Сирія напередодні епохи Танзимата. Яничарсько-ашрафське протистояння. Сирія та Ліван в епоху Танизмата. Міжконфесійні конфлікти.

Ірак за правління військово-бюрократичної корпорації мамлюків.

Аравійський півострів. Соціокультурна розпорошеність населення. Кувейт. Катар. Оман. Ємен. Хиджаз. Саудівський емірат. Політика Великобританії в Аравії. Встановлення англійського панування на морських шляхах з Перської затоки до південних воріт до Червоного моря. Аравійські країни у 1840-х — 1860-х рр.

Арабські країни Магриба. Експансія англійських і французьких колонізаторів у Північній Африці. Захоплення Францією Алжиру та визвольна боротьба алжирського народу.

Туніс і Марокко наприкінці XVIII ст. — 1870-х рр. Реформи Ахмед-бея в Тунісі. Експансія західних держав. Західне Триполі. Правління пашів династії Караманли.

Братство сенуситів. Мухам мед Бен Алі ас-Сенусі (1787 — 1859) та його фундаменталістькі ідеї. Утворення першої теократичної держави сенуситів у 1856 р.

"Арабське відродження" і боротьба за розвиток арабської культури. Іслам у суспільному житті арабських країн.

Література:

1. Демченко А.В. Человек и образ мира в арабском мире//Восток.–2010.–№4.

2. Саватеев А.Д. , Грекова Л.В. Очерки истории исламской цивилизации//Вопросы истории.–2010.–№11.

3. Половникова М.Ю.Европейские религиозно-политические организации в Палестине во II пол. XIX в.//Вопросы истории.–2011.–№8.

4. Левин З. И. Развитие общественной мысли на Востоке. Колониальный период ХІХ – ХХ вв. – М.,1993.

5. Луцкий В. Б. Новая история арабских стран. – М.,1966.

6. Сейранян Б.Г. У истоков египетского национального движения:Мустафа Камиль//Восток.–2010.–№1.

7. Сейранян Б.Г. Мухаммед Абдо:творец мыслящего Египта//Восток.–2011.–№2.

8. Ланда Р. Г. Борьба алжирского народа против европейской колонизации. – М., 1976.

9. Мейер М. С. Османская империя в ХVIII в. Черты структурного кризиса. – М.: Наука,1991. – 261 с.

10. Политическая интрига на Востоке. – М., 2000.

11. Тарле Е. В. Очерки истории колониальной политики западноевропейских государств (конец ХV – начало ХIХ в.). – М.,1965.

12. Шеремет В. И. Война и бизнес. Власть, деньги и оружие. Европа и Ближний Восток в новое время. – М.: Технолог. шк. бизнеса, 1996. – 712 с.

13. Широков Г. М. Колониальная система// Восток. – 1995. – №6. – С.5-16.

14. Черкасов П. П. Судьба империи. Очерк колониальной экспансии Франции в ХVI – ХХ вв. – М., 1983.

15. Орешкова С. Ф. Османская автократия: опыт типологической характеристики// Государство в докапиталистических обществах Азии. – М., 1987.

16. Жантиев Д. Р. От анархии к централизации: османский опыт военно-административных реформ в Сирии сер. ХIХ в.//Восток. – 1995. – №3.

17. Ислам и общество: Круглый стол//Вопросы философии. – 1993. – №12.

18. Колониальные империи и неоколониализм в свете кризиса современного миропорядка: возможность переоценки?//Азия и Африка сегодня. – 2004. – №7. – С. 20-30.

19. Степанянц М. Т. Мусульманские концепции в философии и политике ХІХ – ХХ вв. – М.,1982.

20. История Востока. Т.4. Восток в новое время (конец ХVIII – начало ХХ в.). – Кн. 1. – М.: Вост. лит., 2004. – 605 с.

21. Ислам. Энциклопедический словарь. – М.:Наука,1991. – 312 с.

22. Еремеев Д. Е. Ислам: образ жизни, стиль мышления/ Д. Е. Еремеев. – М.: Политиздат,1990. – 248 с.

23. История Османского государства, общества и цивилизации: в 2 ч./ сост. Т. Е. Михайлова- Могильницкая. – М.: Вост. лит., 2006. – Ч. 2. – 586 с.

24. Ацамба Ф. М., Кириллина С. А. Религия и власть: ислам в Османском Египте (ХVIII – первая чверть ХIХ в.). – М., 1996.

25. Сирия, Ливан и Палестина в описаниях российских путешественников, консульских и военных обзорах первой половины ХІХ века. – М., 1991.

26. Васильев А. М. История Саудовской Аравии (1745-1973). – М., 1982.

27. Государственная власть и общественно-политические структуры в арабских странах: история и современность. – М.,1984.

28. Зеленев Е. И. Государственное управление, судебная система и армия в Египте и Сирии (ХVI – начало ХХ века). – СПб., 2003.

29. Прошин Н. И. История Ливии в новое время (середина ХVI –ХХ в.). – М.,1991.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція не передбачена робочим планом.

Б). Семінарське заняття не передбачене робочим планом.

В). Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Нанести на контурну карту країни Арабського Сходу.

2. Заповнити таблицю «Країни Арабського Сходу наприкінці ХVIII – у 70-х роках ХІХ ст.»:

   Питання	Країна
   	Сирія	Ліван	Палести- на	Ірак	Єги- пет	Алжир	Туніс	Марокко	Лівія
   Ступінь еволюції державного ладу
   Економічні умови
   Соціаль- на структу- ра

3. Проаналізуйте основні тенденції розвитку арабських країн наприкінці ХVІІІ – в останній третині ХІХ ст.

4. Складіть історичні портрети Мухаммеда Алі, Ахмед-бея, Абд ель-Кадіра.

5. Проаналізуйте причини та сутність «єгипетської кризи» 1831-1833 рр.

6. З’ясуйте причини та наслідки втручання іноземних держав у «єгипетську кризу» 1838-1841 рр.

7. Поясніть сутність «арабського відродження» та схарактеризуйте особливості розвитку арабської культури наприкінці ХVIII – у 70-х роках ХІХ ст.

8. Розкрийте специфіку положення Єгипту у складі Османської імперії, звернувши увагу на структуру влади та місце у ній мамлюків, систему землекористування.

9. Проаналізуйте основні напрями і результати реформаторської діяльності Мухаммеда Алі, його зовнішню політику та відносини із султанською Туреччиною.

10. Доведіть, що зміни в економіці Єгипту, викликані вторгненням іноземного капіталу й, передусім, будівництво Суецького каналу, спричинили подальше закабалення країни.

11. Поясніть, чому арабо- османський регіон відрізнявся від Магрибу широким розповсюдженням великого умовного феодального землеволодіння – тимарів і зіаметів, тобто військово-ленних пожалувань, а також ільтизамів, малікане і мукатаа (короткотермінові, пожиттєві або спадкові відкупні володіння).

12. Поясніть причини притаманного для арабської традиційної соціальної структури високого ступеня розвитку міст.

13. Проаналізуйте особливості розвитку трьох теократичних монархій – Марокканського шерифського султанату, Османського ібадитського та Єменського зейдитського імаматів.

14. Доведіть, що становлення арабської державності відбувалося в традиціях мусульманської політичної культури.

15. Проаналізуйте соціально-культурні наслідки османського панування в арабських країнах.

16. Розкрийте особливості еволюції потестарних державних утворень Аравійського півострова наприкінці ХVIII – у 70-х роках ХІХ ст.

17. Виконайте тестові завдання:

І рівень (4 тести по 1 балу)

Оберіть одну правильну відповідь:

1. Вкажіть дату приходу до влади у Єгипті Мухаммеда Алі:

а) 1794; б) 1801; в) 1805р.

2. Назвіть найбагатшу й політично самодостатню провінцію Османської імперії наприкінці ХVIII ст.:

а) Фракія; б) Аравія; в) Єгипет.

3. Знайдіть зайву ланку в логічному ланцюжку:

а) Мухаммед Алі;

б) Аббас-паша І;

в) емір Бешир ІІ;

г) Саїд-паша.

4. З’ясуйте, що передбачав Ахд аль-Аман Мухаммед-бея від 1857 р.:

а) рівність та недоторканність особи для всіх тунісців;

б) скасування покарання за ренегатство;

в) реорганізація армії.

ІІ рівень ( 2 тести по 1,5 бала)

Оберіть всі правильні відповіді:

5. Вкажіть ознаки стрибкоподібного характеру становлення державності у Центральній Аравії:

а) мозаїчний склад «племінної імперії» Саудідів;

б) релігійно-політичний рух ваххабітів;

в) підкорення Недждом сусідніх державних утворень;

г) руйнація багатих культових споруд;

д) боротьба за владу між Саудідами;

е) опір місцевої еліти ель-Касима;

є) постійна збройна боротьба за цілісність емірата у межах Центральної та Східної Аравії;

ж) розподіл управління еміратами між Абдаллахом, Саудом і Мухаммедом.

6. Встановіть відповідність між подіями та історичними особами:

а) Аббас-паша І; 1) утворення Консультативних зборів депутатів

у Єгипті;

б) Саїд-паша; 2) «Хартія недоторканності»;

в) Мухаммед-бей; 3) відмова Лівії від корсарства;

г) хедив Ісмаїл; 4) право на збільшення чисельності єгипетської

армії;

д) Юсуф-паша. 5) політика контрреформ та самоізоляції у Єгипті.

ІІІ рівень (2 тести по 2,5 бала)

7. Закінчіть речення: «Суспільство Південної Аравії зі стародавніми культурними традиціями являло собою соціум з характерною статусно-ієрархічною системою соціальної стратифікації, яка розпадалася на три основні страти відповідно до функціональних і соціально-статусних ознак: __________, ___________, ____________».

8. Вставте до історичного тексту пропущені дати, імена, терміни: «Свою реформаторську діяльність єгипетський паша ___________ розпочав із _________ реформи, яка розтяглася на декілька десятиріч, упродовж яких він встиг сформувати ______________».

Основні терміни та поняття теми: паша, бей, хедив, арабський світ, Магриб, Аравія, Східне Середземномор’я, бербери, бедуїни, канун-наме, адалят-наме, мамлюки, шериф, емірат, тарикат, дей, феллахи.

Форми контролю:

– перевірка зошитів для самостійних робіт;

– співбесіда;

– тестування.