Методи вимірів

Загальні вимоги

Атмосферні умови при проведенні вимірів нормованих компонентів у газах, що відробили, автомобіля повинні перебувати в наступних межах:

• температура навколишнього повітря - від мінус 10 до плюс 35 °С;

• атмосферний тиск - від 92,0 до 105,3 копа (від 690 до 790 мм рт. ст.). При вимірах варто застосовувати газоаналізатори, тахометри та ін.

(далі - прилади), що мають діючі свідчення про перевірку.

Температура навколишнього повітря, атмосферний тиск, відносна вологість у місці розташування приладу й інші умови його використання повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для експлуатації підприємства - виготовлювача приладу.

Підготовка до проведення вимірів

Шляхом зовнішнього огляду перевіряють наявність на автомобілі систем і пристроїв, що забезпечують зниження шкідливих викидів. У випадку невідповідності фактичної комплектації автомобіля встановленої підприємством - виготовлювачем виміру не проводять.

Перед виміром двигун автомобіля прогрівають до температури не нижче робочої температури моторного масла або охолодної рідини, зазначеної в інструкції для експлуатації автомобіля, але не нижче 60 °С

Після прогріву двигуна автомобіль підготовляють до вимірів у наступному порядку:

• установлюють важіль перемикання передач (виборець передачі для автомобілів з автоматичною коробкою передач) у нейтральне положення;

• загальмовують автомобіль стояночним гальмом і заглушають двигун;

• підключають датчики тахометра й вимірника температури масла (при його наявності в комплекті вимірювального встаткування);

• уводять пробовідбірний зонд газоаналізатора у випускну трубу автомобіля на глибину не менш 300 мм від зрізу (при косому зрізі випускної труби глибину відраховують від короткої крайки зрізу);

• повністю відкривають повітряну заслінку карбюратора (при наявності карбюратора).

Проведення вимірів на автомобілях, не оснащених системами нейтралізації відпрацьованих газів. Перед проведенням вимірів перевіряють і встановлюють нульові показання газоаналізатора на шкалах виміру З і СН.

Виміру проводять у наступному порядку:

• запускають двигун, натискаючи на педаль керування дросельною заслінкою, збільшують частоту обертання колінчатого вала двигуна до п_пое й працюють у цьому режимі не менш 15 з;

• відпускають педаль керування дросельною заслінкою, установлюючи мінімальну частоту обертання вала двигуна, і не раніше чим через 30 з вимірюють зміст оксиду вуглецю й вуглеводнів;

• установлюють підвищену частоту обертання вала двигуна ппое й не раніше чим через 30 з вимірюють зміст оксиду вуглецю й вуглеводнів.

Проведення вимірів на автомобілях, оснащених системами нейтралізації відпрацьованих газів. Перед проведенням вимірів перевіряють і встановлюють нульові показання газоаналізатора на шкалах виміру З, СН і З₂.

Виміру виконують у наступному порядку:

• запускають двигун, натискаючи на педаль керування дросельною заслінкою, збільшують частоту обертання вала двигуна до п_пое, витримують цей режим протягом 2-3 мін (при температурі навколишнього повітря нижче 0 °С - 4-5 мін) і після стабілізації показань вимірюють зміст ІЗ, СН і фіксують значення коефіцієнта надлишку повітря X;

• установлюють мінімальну частоту обертання вала двигуна п_мин і не раніше чим через 30 з вимірюють зміст оксиду вуглецю й вуглеводнів. Приступати до виміру на пмин треба не пізніше чим через 30 з послу перевірки в режимі ппое.

На автомобілях, оснащених трикомпонентною системою нейтралізації газів, що відробили, і убудованою системою діагностування, перед виміром змісту З і СН перевіряють працездатність двигуна й системи нейтралізації за показниками діагностичного індикатора, розташованого на приладовій панелі:

• при включенні запалювання перед пуском двигуна діагностичний індикатор повинен бути включений або включатися на короткий проміжок часу (при відсутності відповідного сигналу діагностичного індикатора після включення запалювання подальшу процедуру перевірки припиняють);

• після пуску двигуна діагностичний індикатор повинен виключитися (у випадку, якщо діагностичний індикатор при роботі двигуна залишається у включеному стані, подальшу процедуру перевірки припиняють).

Примітки:

1. При наявності роздільних випускних систем в автомобіля вимір варто проводити в кожній з них. За результат виміру приймають максимальні значення змісту оксиду вуглецю й вуглеводнів.

2. При проведенні вимірів або регулюванню двигуна в закритому приміщенні газовідвід, що надягається на випускну трубу автомобіля, повинен мати отвір, що закривається, для введення пробовідбірника газоаналізатора.