Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Історичний факультет

Кафедра географії та краєзнавства

Географічні аспекти охорони природи

Інструктивно-методичні матеріали до лабораторних занять

напрям підготовки: 0401 Природничі науки

(шифр і назва напряму підготовки)

Спеціальність: 6.040104 Географія

(шифр і назва спеціальності)

факультет _______історичний________________

(назва факультету)

Полтава – 2012-2013 рік

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни — вивчення закономірностей взаємодії суспільства з навколишнім природним середовищем для забезпечення конструктивного природокористування; надання комплексу природоохоронних знань; формування умінь і навичок з екологічної орієнтації, ефективного впровадження природоохоронних заходів.

Завдання навчальної дисципліни:

1. навчальні: сформувати геоекологічні уявлення про охорону природи, її природні ресурси і необхідність їх раціонального використання;

2. методичні: навчити самостійно планувати й здійснювати самостійну й індивідуальну роботу з дисципліни;

3. дослідницькі: сформувати вміння працювати з науково-методичною літературою, самостійно створювати презентації;

4. конструктивні: навчити аналізувати закономірності взаємодії між природою, суспільством і господарством на глобальному, регіональному і локальному рівнях у процесі використання природних ресурсів;

5. організаторські: забезпечити оволодіння навичками самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності;

6. практичні: виробити вміння користуватися методичним апаратом підручників і навчальних посібників з географії.

Вимоги до знань і вмінь.

Після вивчення навчальної дисципліни студенти мають:

• бути обізнаними з напрямами і видами природоохоронної діяльності, з основними відомостями з історії її розвитку; географічними теоретико-методологічними і методичними засадами організації природоохоронної справи;

• знати основні еколого-географічні проблеми, сучасний стан, стратегію і перспективи розвитку природоохоронної справи в світі та Україні;

• мати уявлення про географічні аспекти організації заповідних об’єктів різних категорій та міжнародної співпраці у галузі охорони природи;

• вміти створювати презентації про природні об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

• бути спроможними до усвідомленого засвоєння географічної наукової картини світу.

Перелік видів навчальної діяльності студентів та методичні рекомендації щодо їх виконання:

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. На ній лектором викладається основний зміст програмного навчального матеріалу, переважно в діалоговій формі. Студент у цей час конспектує той матеріал, на якому акцентує головну увагу лектор.

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, на якому студент набуває практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, методикою експериментальних досліджень у певній галузі. Ця форма роботи має на меті також закріплення теоретичного матеріалу лекцій, більш глибоке його засвоєння. Вона включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Підготовка до цього заняття здійснюється відповідно до планів лабораторних робіт, у яких указані їх теми, питання для обговорення, практичні завдання, фрагменти навчального процесу для моделювання та демонстрації, питання винесені на самостійне вивчення, а також наводиться список основної навчальної літератури.

Підготовка до лабораторної роботи включає:

• ознайомлення з питаннями, які виносяться на обговорення;

• вивчення і конспектування рекомендованої літератури;

• складання тез чи розгорнутого виступу з кожного питання, розрахованого на 3-5 хв.;

Особливу увагу студенти повинні приділяти опрацюванню підручників, монографій, збірникам науково-популярної літератури, статей у періодичних виданнях; правильно оформляти конспекти, тези тощо.

• відповіді на питання повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми й закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення);

• доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання;

• зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими;

• практичні завдання виконуються в письмовій формі.

Самостійна робота студентів включає час, використаний на вивчення конспектів лекцій, підручників, науково-популярної фахової літератури, написання доповідей, рефератів та коротких відповідей на питання, винесених на самостійне вивчення. Вона є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота виконується після прослуховування лекції, перед практичними заняттями чи модульним контролем – вдома, у бібліотеках, комп’ютерних класах тощо; завдання до неї й методичні рекомендації щодо їх виконання подаються в робочій програмі та розробках до лабораторних занять. Методичним забезпеченням самостійної роботи студентів є: списки рекомендованих джерел, питання для самоконтролю, пакети контрольних завдань, електронні версії лекцій тощо.

При вивченні матеріалу за конспектами лекцій, підручниками, науково-методичною літературою особливу увагу слід приділити основним термінам та поняттями.

Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через iндивiдуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу i творчу діяльність. Перелік індивідуальних завдань, література до їх виконання та шкала оцінювання подаються в робочій програмі та в методичних рекомендаціях до лабораторних занять.

Індивідуальні завдання спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін.