
- •1. Поняття методології
- •2. Методологічні принципи досліджень проблем виховання та навчання дітей:
- •3. Методологічні підстави розвитку теорії виховання:
- •4. Мета художньо-педагогічної освіти
- •5. Форми і методи викладання спецдисциплін
- •Цілі та завдання шкільного курсу образотворчого мистецтва
- •Основні завдання курсу:
- •Освітні компетенції розвитку особистісних якостей учнів
- •Методичні принципи успішного художньо-творчого розвитку дітей
- •Педагогічні умови навчання мистецтва
- •Зміст шкільних програм образотворчого мистецтва та програм спеціалізованих мистецьких навчальних закладів
- •Основні принципи програм образотворчого мистецтва
- •Загальна порівняльна характеристика навчальних програм
- •Техніки декоративно-прикладного мистецтва (аплікація, колаж, витинання) у програмах л.Любарської, л.Вовк та л.Масол, е.Белкіної та ін.
- •Програми з профільних предметі для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю
- •Аналіз різноманітних методик щодо вивчення тем шкільного курсу образотворчого мистецтва
- •Характеристика структури навчальних програм
- •Програма Бєлкіної, Поліщук та інших.
- •5 Клас. Художній образ
- •6 Клас. Духовний і предметний світ людини
- •7 Клас. Культурне і просторове середовище людини
- •Програма л.Любарської, м. Резніченко та інших
- •Програма л. Фесенко
- •Аналіз виконання освітніх, розвиваючих та виховних завдань при вивченні тем мистецьких дисциплін
- •Методика викладання малюнка з натури Живопис з натури
- •1. Малювання плоских предметів у перспективі
- •2. Малювання об'ємних предметів прямокутної форми
- •3. Вивчення перспективи круга
- •4. Малювання предметів циліндричної форми
- •5. Малювання предметів конічної форми
- •6. Малювання предметів комбінованої форми
- •Живопис з натури Малювання натюрмортів
- •Рекомендована література
- •Уроки декоративно-прикладного мистецтва
- •1. Головні завдання уроків декоративно-прикладного мистецтва
- •Зміст занять з декоративного мистецтва
- •3. Зображувальні види декору
- •4. Стилізація природних форм
- •Класифікація форм і ритмів
- •Декоративне малювання
- •Методика роботи над тематичною композицією
- •Навчальне і виховне значення тематичного малювання.
- •Історична довідка розвитку сюжетних тем в образотворчому мистецтві.
- •.Методичні прийоми компонування тематичних навчально-творчих малюнків.
- •Ілюстрування літературних творів як вид тематичного малювання
- •5. Вид тематичного малювання на теми пейзажної лірики
- •Урок як основна форма навчально-виховного процесу
- •1. Елементи уроку
- •2. Взаємозв'язок типу і структури уроку
- •3. Нестандартні уроки
- •4. Форми роботи на уроці
- •5. Дисципліна на уроці
- •6. Основні вимоги до уроку
- •Тема № 9 Методична розробка уроку образотворчого мистецтва Структура уроку
- •Учитель - організатор і керівник навчального процесу
- •1. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі
- •Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності
- •3. Типові варіанти навчальної діяльності учня
- •4. Мотиви навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Позакласна та позашкільна робота
- •1. Завдання позакласної виховної роботи
- •Гурткова робота
- •Класна година
- •Етичні бесіди
- •6. Зустрічі з відомими людьми
- •7.. Виставки.
- •8 Масові свята, змагання.
- •9. Конкурси, олімпіади
- •10 Естетичний потенціал занять з образотворчого мистецтва у позакласній роботі загальноосвітньої школи
- •Естетичне виховання школярів
- •1. Завдання естетичного виховання
- •2. Естетичне виховання молодших школярів
- •3. Роль уроків образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів
- •4. Про що може розповісти дитячий малюнок
- •5. Естетичне виховання за допомогою дпм в позакласній роботі
- •6. Зміст, шляхи, форми і методи естетичного виховання.
- •Основні дидактичні положення методики викладання образотворчого мистецтва у художніх школах
- •Закономірності навчання
- •2. Принципи навчання.
- •Тема № 15 Техніка безпеки на заняттях мистецьких дисциплін
- •I. Загальні вимоги безпеки :
- •II. Вимоги безпеки до початку занять :
- •III. Вимоги безпеки під час роботи :
- •IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи :
Основні дидактичні положення методики викладання образотворчого мистецтва у художніх школах
План
Закономірності навчання
Принципи навчання
Принцип науковості.
Принцип систематичності і послідовності.
Принцип доступності.
Принцип зв'язку навчання з життям.
Принцип свідомості й активності учнів.
Принцип наочності.
Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок.
Принцип індивідуального підходу до учнів.
Принцип емоційності.
Закономірності навчання
Різнобічна навчальна діяльність, у процесі якої відбувається оволодіння знаннями, вміннями і навичками, розвивається особистість учня (студента), здійснюється відповідно до певних закономірностей і принципів, притаманних навчальному процесу.
Закономірності навчання. Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони відображають стійкі залежності між усіма елементами навчання — діяльністю вчителя (викладача), діяльністю учня (студента) і об'єктом засвоєння, тобто змістом навчання.
Закономірність навчання — об'єктивний, стійкий і істотний зв'язок у навчальному процесі, що зумовлює йото ефективність.
Закономірності процесу навчання умовно поділяють на об'єктивні і суб'єктивні.
Об'єктивні закономірності породжені суттю процесу навчання. До них належать:
- виховний і розвивальний характер навчання: у процесі навчання на основі засвоєння системи наукових знань формується науковий світогляд, моральні, трудові, естетичні та фізичні якості учнів (студентів), виробляється їх ставлення до навчання. Водночас здійснюється і розвиток особистості — пізнавальних процесів, уваги, мовлення, емоційно-вольової сфери та ін.;
- зумовленість навчання суспільними потребами: кожен етап розвитку людської цивілізації потребує певного рівня вихованості й освіченості людини, що забезпечується навчанням;
- залежність ефективності навчального процесу від умов — навчально-матеріальної бази, наявності висококваліфікованих педагогічних кадрів, зацікавленості навчально-виховним. процесом громадськості;
- залежність процесу навчання від вікових і реальних навчальних можливостей учнів — рівня розвитку інтелектуальної, емоційно-вольової сфери, вміння вчитися, працездатності, ставлення до навчання та ін.;
- навчання передбачає цілеспрямовану взаємодію вчителя (викладача), учня (студента) і об'єкта, що вивчається: вчитель (викладач) повинен спрямовувати пізнавальну діяльність учня (студента), контролювати її навіть тоді, коли той опановує предмет самостійно;
- навчальний процес ефективний лише за умови активності учнів (студентів); результативність його залежить від різноманітності, інтенсивності видів навчальної діяльності.
Суб'єктивні закономірності процесу навчання залежать від особливостей діяльності вчителя (викладача), його характеру тощо. їх формулюють так:
- поняття можуть бути засвоєні лише тоді, коли пізнавальна діяльність учнів (студентів) спрямована на визначення чітких і зрозумілих співвідношень між ними;
- навички формуються лише за умови відтворення операцій і дій, взятих за їх основу;
- міцному засвоєнню навчального матеріалу сприяє його систематичне повторення і включення в систему вже засвоєного раніше змісту;
- опанування складних способів діяльності залежить від успішного оволодіння простими видами діяльності, що належать до складних, і від готовності визначати ситуацію, в якій ці дії можуть бути виконані;
- рівень і якість засвоєння знань за різних умов і здібностей учнів (студентів) залежить від урахування вчителем (викладачем) ступеня значущості для них засвоюваного змісту;
- використання варіативних завдань передбачає застосування знань у важливих для учнів (студентів) ситуаціях, сприяє формуванню готовності до перенесення засвоєних знань і пов'язаних із ними дій у нову ситуацію.
Знання закономірностей навчання сприяє глибшому пізнанню його принципів.