
- •1. Поняття методології
- •2. Методологічні принципи досліджень проблем виховання та навчання дітей:
- •3. Методологічні підстави розвитку теорії виховання:
- •4. Мета художньо-педагогічної освіти
- •5. Форми і методи викладання спецдисциплін
- •Цілі та завдання шкільного курсу образотворчого мистецтва
- •Основні завдання курсу:
- •Освітні компетенції розвитку особистісних якостей учнів
- •Методичні принципи успішного художньо-творчого розвитку дітей
- •Педагогічні умови навчання мистецтва
- •Зміст шкільних програм образотворчого мистецтва та програм спеціалізованих мистецьких навчальних закладів
- •Основні принципи програм образотворчого мистецтва
- •Загальна порівняльна характеристика навчальних програм
- •Техніки декоративно-прикладного мистецтва (аплікація, колаж, витинання) у програмах л.Любарської, л.Вовк та л.Масол, е.Белкіної та ін.
- •Програми з профільних предметі для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю
- •Аналіз різноманітних методик щодо вивчення тем шкільного курсу образотворчого мистецтва
- •Характеристика структури навчальних програм
- •Програма Бєлкіної, Поліщук та інших.
- •5 Клас. Художній образ
- •6 Клас. Духовний і предметний світ людини
- •7 Клас. Культурне і просторове середовище людини
- •Програма л.Любарської, м. Резніченко та інших
- •Програма л. Фесенко
- •Аналіз виконання освітніх, розвиваючих та виховних завдань при вивченні тем мистецьких дисциплін
- •Методика викладання малюнка з натури Живопис з натури
- •1. Малювання плоских предметів у перспективі
- •2. Малювання об'ємних предметів прямокутної форми
- •3. Вивчення перспективи круга
- •4. Малювання предметів циліндричної форми
- •5. Малювання предметів конічної форми
- •6. Малювання предметів комбінованої форми
- •Живопис з натури Малювання натюрмортів
- •Рекомендована література
- •Уроки декоративно-прикладного мистецтва
- •1. Головні завдання уроків декоративно-прикладного мистецтва
- •Зміст занять з декоративного мистецтва
- •3. Зображувальні види декору
- •4. Стилізація природних форм
- •Класифікація форм і ритмів
- •Декоративне малювання
- •Методика роботи над тематичною композицією
- •Навчальне і виховне значення тематичного малювання.
- •Історична довідка розвитку сюжетних тем в образотворчому мистецтві.
- •.Методичні прийоми компонування тематичних навчально-творчих малюнків.
- •Ілюстрування літературних творів як вид тематичного малювання
- •5. Вид тематичного малювання на теми пейзажної лірики
- •Урок як основна форма навчально-виховного процесу
- •1. Елементи уроку
- •2. Взаємозв'язок типу і структури уроку
- •3. Нестандартні уроки
- •4. Форми роботи на уроці
- •5. Дисципліна на уроці
- •6. Основні вимоги до уроку
- •Тема № 9 Методична розробка уроку образотворчого мистецтва Структура уроку
- •Учитель - організатор і керівник навчального процесу
- •1. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі
- •Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності
- •3. Типові варіанти навчальної діяльності учня
- •4. Мотиви навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Позакласна та позашкільна робота
- •1. Завдання позакласної виховної роботи
- •Гурткова робота
- •Класна година
- •Етичні бесіди
- •6. Зустрічі з відомими людьми
- •7.. Виставки.
- •8 Масові свята, змагання.
- •9. Конкурси, олімпіади
- •10 Естетичний потенціал занять з образотворчого мистецтва у позакласній роботі загальноосвітньої школи
- •Естетичне виховання школярів
- •1. Завдання естетичного виховання
- •2. Естетичне виховання молодших школярів
- •3. Роль уроків образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів
- •4. Про що може розповісти дитячий малюнок
- •5. Естетичне виховання за допомогою дпм в позакласній роботі
- •6. Зміст, шляхи, форми і методи естетичного виховання.
- •Основні дидактичні положення методики викладання образотворчого мистецтва у художніх школах
- •Закономірності навчання
- •2. Принципи навчання.
- •Тема № 15 Техніка безпеки на заняттях мистецьких дисциплін
- •I. Загальні вимоги безпеки :
- •II. Вимоги безпеки до початку занять :
- •III. Вимоги безпеки під час роботи :
- •IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи :
3. Зображувальні види декору
До специфічних образотворчих видів декору відносяться сюжетне зображення, символічне зображення й орнамент.
Сюжетне зображення - це малюнок на поверхні предмета, що зображує якесь визначене явище, подію, конкретної чи людину річ. Художня виразність самої форми предмета здатна викликати естетичні почуття, емоції, наприклад почуття радості. Конкретне зображення додає цьому почуттю усвідомленість, скажемо, радість від краси росіянки білоствольної берізки, що художник органічно ввів у декор предмета.
Символічне зображення - це умовний образ, що позначає яке-небудь поняття, ідею, явище. У вузькому змісті символ з'являється у виді умовного знака, наприклад п'ятикутної зірки, чи у виді монограми - сплетення перших букв імені і прізвища. До символічних зображень належать емблеми, герби, знаки (поштові і фабричні, грошові знаки, медалі й ордена). Дуже часто в них використовується алегорія - іносказання.
Емблема являє собою узагальнене зображення визначених предметів. Вона може стати знаком держави, міста, роду, тобто гербом.
Алегорія на відміну від емблеми через конкретний образ виражає абстрактні поняття, такі, як "воля", "слава", "перемога", "Батькувщина" і т.п.
Символічні зображення говорять про широке коло суспільних явищ, зрозумілих людям різних національностей і країн. Але в силу переваги в символах розумового початку їхній вплив носить менш емоційний характер, ніж сюжетні мотиви.
Орнамент - це візерунок, заснований на повторі і чергуванні складових його елементів. Орнамент може зображувати конкретні форми - листочки, квіти, комах, птахів - з досить великим наближенням до натури і менш конкретні, узагальнені і навіть абстрактні форми - прямокутники, трикутники, кола, ромби та інші фігури.
Основним джерелом створення орнаменту завжди була природа. На шкурках змій, гусениць, звірів, крилах птахів і метеликів, на рослинах і плодах природа "намалювала" чудесні візерунки, відкривши людині нескінченна безліч орнаментальних форм, колірних відтінків, красу і багатство їхніх сполучень, цілісність і строгу співпідпорядкованість всіх елементів. Людина, зачарована красою і казковою розмаїтістю природи, насолоджувався, уважно вивчав цю красу, прагнув використовувати закономірності, Що Лежать у її основі, і створював нові орнаментальні форми, щоб ними прикрасити речі і свій побут.
Орнамент може компонуватися з одного чи декількох декоративних чи елементів фігур. Так, орнаменти, що прикрашають гжельський глечик, складені з візерунка дна (один елемент - листочок), візерунка тулова (стеблинки, квіткові голівки, листи і завитки), візерунка горлечка (листочок, фігурні дужки і дві крапки). Як видно, смужка першого візерунка виникає в результаті повтору одного декоративного елемента, у другому візерунку ритмічно організована безліч елементів, а третій візерунок будується на основі повтору однієї групи, складеної з чотирьох елементів.
Таку компактну цілісну групу декоративних елементів, що своїм повтором створює орнамент, називають декоративною ланкою.
Асиметричні декоративні елементи і ланки додають орнаменту динамічність, приклад тому візерунок, що прикрашає тулово гжельского глечика: безупинний хвилеподібний рух цього візерунка підкреслює округлість об'ємної форми й оживляє строгість її симетричного силуету. Виникле протиріччя між динамікою тулова і статичним положенням глечика художник усуває симетрією декоративного елемента і декоративної ланки, з яких будуються візерунки дна і горлечка.
Декоративні елементи і ланки часто зображують предмети навколишньої людини середовища і художньо виражають відношення до них самої людини.
Сюжетні, символічні зображення й орнаменти своїми ритмами, симетрією, контрастами підвищують емоційну виразність речей, красу їхньої форми, єдність їхнього зовнішнього вигляду і змісту.