
- •1. Поняття методології
- •2. Методологічні принципи досліджень проблем виховання та навчання дітей:
- •3. Методологічні підстави розвитку теорії виховання:
- •4. Мета художньо-педагогічної освіти
- •5. Форми і методи викладання спецдисциплін
- •Цілі та завдання шкільного курсу образотворчого мистецтва
- •Основні завдання курсу:
- •Освітні компетенції розвитку особистісних якостей учнів
- •Методичні принципи успішного художньо-творчого розвитку дітей
- •Педагогічні умови навчання мистецтва
- •Зміст шкільних програм образотворчого мистецтва та програм спеціалізованих мистецьких навчальних закладів
- •Основні принципи програм образотворчого мистецтва
- •Загальна порівняльна характеристика навчальних програм
- •Техніки декоративно-прикладного мистецтва (аплікація, колаж, витинання) у програмах л.Любарської, л.Вовк та л.Масол, е.Белкіної та ін.
- •Програми з профільних предметі для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю
- •Аналіз різноманітних методик щодо вивчення тем шкільного курсу образотворчого мистецтва
- •Характеристика структури навчальних програм
- •Програма Бєлкіної, Поліщук та інших.
- •5 Клас. Художній образ
- •6 Клас. Духовний і предметний світ людини
- •7 Клас. Культурне і просторове середовище людини
- •Програма л.Любарської, м. Резніченко та інших
- •Програма л. Фесенко
- •Аналіз виконання освітніх, розвиваючих та виховних завдань при вивченні тем мистецьких дисциплін
- •Методика викладання малюнка з натури Живопис з натури
- •1. Малювання плоских предметів у перспективі
- •2. Малювання об'ємних предметів прямокутної форми
- •3. Вивчення перспективи круга
- •4. Малювання предметів циліндричної форми
- •5. Малювання предметів конічної форми
- •6. Малювання предметів комбінованої форми
- •Живопис з натури Малювання натюрмортів
- •Рекомендована література
- •Уроки декоративно-прикладного мистецтва
- •1. Головні завдання уроків декоративно-прикладного мистецтва
- •Зміст занять з декоративного мистецтва
- •3. Зображувальні види декору
- •4. Стилізація природних форм
- •Класифікація форм і ритмів
- •Декоративне малювання
- •Методика роботи над тематичною композицією
- •Навчальне і виховне значення тематичного малювання.
- •Історична довідка розвитку сюжетних тем в образотворчому мистецтві.
- •.Методичні прийоми компонування тематичних навчально-творчих малюнків.
- •Ілюстрування літературних творів як вид тематичного малювання
- •5. Вид тематичного малювання на теми пейзажної лірики
- •Урок як основна форма навчально-виховного процесу
- •1. Елементи уроку
- •2. Взаємозв'язок типу і структури уроку
- •3. Нестандартні уроки
- •4. Форми роботи на уроці
- •5. Дисципліна на уроці
- •6. Основні вимоги до уроку
- •Тема № 9 Методична розробка уроку образотворчого мистецтва Структура уроку
- •Учитель - організатор і керівник навчального процесу
- •1. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі
- •Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності
- •3. Типові варіанти навчальної діяльності учня
- •4. Мотиви навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Позакласна та позашкільна робота
- •1. Завдання позакласної виховної роботи
- •Гурткова робота
- •Класна година
- •Етичні бесіди
- •6. Зустрічі з відомими людьми
- •7.. Виставки.
- •8 Масові свята, змагання.
- •9. Конкурси, олімпіади
- •10 Естетичний потенціал занять з образотворчого мистецтва у позакласній роботі загальноосвітньої школи
- •Естетичне виховання школярів
- •1. Завдання естетичного виховання
- •2. Естетичне виховання молодших школярів
- •3. Роль уроків образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів
- •4. Про що може розповісти дитячий малюнок
- •5. Естетичне виховання за допомогою дпм в позакласній роботі
- •6. Зміст, шляхи, форми і методи естетичного виховання.
- •Основні дидактичні положення методики викладання образотворчого мистецтва у художніх школах
- •Закономірності навчання
- •2. Принципи навчання.
- •Тема № 15 Техніка безпеки на заняттях мистецьких дисциплін
- •I. Загальні вимоги безпеки :
- •II. Вимоги безпеки до початку занять :
- •III. Вимоги безпеки під час роботи :
- •IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи :
Зміст занять з декоративного мистецтва
полягає в ознайомленні учнів з орнаментом і законами його створення (контраст, ньюанс, акцент, рівновага, симетрія, асиметрія, ритм, композиційний центр, виділення головного в композиції, кольорові відношення в орнаментальній композиції.)
Навчання починається з ознайомлення учнів з декоративним мистецтвом вцілому, з майстрами декоративно-прикладного мистецтва, їх творчістю, що супроводжується цікавою розповіддю. Необхідно звернути увагу учнів на різноманітність технік виконання декоративних композицій різними майстрами. Кожну розповідь про творчість майстрів супроводжувати наочненням, з аналізом використання даними майстрами законів створення орнаментальних композицій.
Широко застосовується в побуті і повинні бути вивчені дітьми необмежені сітчасті орнаменти, які прикрашають шпалери, тканини, паркет, та інші предмети.
Малювання необмеженого орнамента проводиться після вивчення складання їх у замкнутих формах (трикутник, коло, квадрат, смужка).
Останнім часом усе ширше застосовується декоративна композиція, складена на основі вільного ритму і асиметрії. Але при відсутності строгої симетрії і ритму, загальний ритм в таких композиціях все таки є.
Орнаментальне мистецтво в школі вивчається з обов'язковим вивченням його видів:
рослинний
геометричний
зоологічний (анімолістичний)
символічний
змішаний
При вивченні переробки природних форм у декоруванні дотримуються такої послідовності:
попередній збір матеріалів;
попереднє вивчення об'єктів; (форма, характерні особливості);
виконання кількох варіантів; (стилізація різних елементів);
виконання схеми робочого ескізу декоративного малюнку у зменшеному розмірі;
лінійна побудова малюнку на основі робочого ескізу;
ескіз тотального вивчення (світлі, темніші);
ескіз кольорового вирішення;
остаточне виконання елементу чи орнаменту.
Така послідовність роботи використовується як у творчих пошуках окремих елементів, так і створення композицій.
Слід звернути увагу на поняття "візерунок" і "орнамент".
Візерунок - це вільна композиція всіх елементів.
Орнамент - це візерунок, у якому елементи ритмічно повторюються.
Щоб успішно навчити дітей декоративно-тематичного малювання в школі, правильно розвивати в них образне мислення і творчі здібності, учитель має розуміти особливості дитячого малюнку.
Декоративне мистецтво нерозривно пов'язане з виробництвом матеріальних благ. Адже ткацтво, килимарство, керамічно-фаянсова і фарфорова промисловість, будівельна справа повинні насамперед задовольняти не тільки матеріальні, а й естетичні потреби людини. Декоративні сюжети можна побачити на килимах, рушниках, тарелях, панно, тощо.
Учні на уроках праці, образотворчого мистецтва, а також на позакласних уроках, гуртках учать різні види і техніки виконання декоративних малюнків, складають різноманітні композиції.
Є такі види декоративного малювання:
карбування;
різьблення;
аплікація;
оздоблення;
розпис;
вишивка.
Декоративно-прикладне мистецтво по своєму походженню - мистецтво народне: народ створює речі, народ знаходить їм потрібну форму і вираження, народ зберігає знайдену в них красу і усі свої досягнення передає нам у спадщину. У творах декоративно-прикладного мистецтва ми бачимо мудрість народу, його характер, уклад життя. У них вкладена душа народу, його почуття і його представлення про краще життя. Тому вони мають таке величезне пізнавальне значення. Археологи по речах визначають історичну епоху, суспільні відносини, природні і соціальні умови, матеріальні і технічні можливості, народні вірування і традиції, спосіб життя, заняття, інтереси і смаки людей, їхнє відношення до навколишнього. Речі роблять великий виховний вплив. Вивчення творів декоративно-прикладного мистецтва, їхніх художніх особливостей і засобів створення виховує дбайливе відношення до речей, повага до національного надбання і національної культури, до творчої праці людей, підвищує наш культурний рівень.
Творець корисної речі прагне наділити її естетичними якостями. Таке естетичне перетворення прикладних речей здійснюється декором, тобто прикрасою форми і її поверхонь за допомогою спеціальної художньої обробки. Аналіз судин різного призначення переконує нас у досконалості їхньої форми, а разом з тим виявляє їхню художню виразність. Естетичні якості матеріалу, кольорово-пластичні властивості форми й інші зовнішні ознаки викликають у пам'яті почуттєві образи пережитих явищ дійсності, утягують річ у навколишню її природне і суспільне середовище, зв'язуючи її з предметним світом, збуджуючи цими зв'язками в людини гаму різноманітних почуттів. Річ стає не тільки матеріально корисної, але і духовно значимої.
Річ стає "почуттєво стала перед нами людською психологією". Створена руками умільця, вона несе на собі відбиток багатогранної людської особистості, її матеріальних і духовних нестатків, а тому здобуває значення художнього твору.