
- •1. Поняття методології
- •2. Методологічні принципи досліджень проблем виховання та навчання дітей:
- •3. Методологічні підстави розвитку теорії виховання:
- •4. Мета художньо-педагогічної освіти
- •5. Форми і методи викладання спецдисциплін
- •Цілі та завдання шкільного курсу образотворчого мистецтва
- •Основні завдання курсу:
- •Освітні компетенції розвитку особистісних якостей учнів
- •Методичні принципи успішного художньо-творчого розвитку дітей
- •Педагогічні умови навчання мистецтва
- •Зміст шкільних програм образотворчого мистецтва та програм спеціалізованих мистецьких навчальних закладів
- •Основні принципи програм образотворчого мистецтва
- •Загальна порівняльна характеристика навчальних програм
- •Техніки декоративно-прикладного мистецтва (аплікація, колаж, витинання) у програмах л.Любарської, л.Вовк та л.Масол, е.Белкіної та ін.
- •Програми з профільних предметі для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю
- •Аналіз різноманітних методик щодо вивчення тем шкільного курсу образотворчого мистецтва
- •Характеристика структури навчальних програм
- •Програма Бєлкіної, Поліщук та інших.
- •5 Клас. Художній образ
- •6 Клас. Духовний і предметний світ людини
- •7 Клас. Культурне і просторове середовище людини
- •Програма л.Любарської, м. Резніченко та інших
- •Програма л. Фесенко
- •Аналіз виконання освітніх, розвиваючих та виховних завдань при вивченні тем мистецьких дисциплін
- •Методика викладання малюнка з натури Живопис з натури
- •1. Малювання плоских предметів у перспективі
- •2. Малювання об'ємних предметів прямокутної форми
- •3. Вивчення перспективи круга
- •4. Малювання предметів циліндричної форми
- •5. Малювання предметів конічної форми
- •6. Малювання предметів комбінованої форми
- •Живопис з натури Малювання натюрмортів
- •Рекомендована література
- •Уроки декоративно-прикладного мистецтва
- •1. Головні завдання уроків декоративно-прикладного мистецтва
- •Зміст занять з декоративного мистецтва
- •3. Зображувальні види декору
- •4. Стилізація природних форм
- •Класифікація форм і ритмів
- •Декоративне малювання
- •Методика роботи над тематичною композицією
- •Навчальне і виховне значення тематичного малювання.
- •Історична довідка розвитку сюжетних тем в образотворчому мистецтві.
- •.Методичні прийоми компонування тематичних навчально-творчих малюнків.
- •Ілюстрування літературних творів як вид тематичного малювання
- •5. Вид тематичного малювання на теми пейзажної лірики
- •Урок як основна форма навчально-виховного процесу
- •1. Елементи уроку
- •2. Взаємозв'язок типу і структури уроку
- •3. Нестандартні уроки
- •4. Форми роботи на уроці
- •5. Дисципліна на уроці
- •6. Основні вимоги до уроку
- •Тема № 9 Методична розробка уроку образотворчого мистецтва Структура уроку
- •Учитель - організатор і керівник навчального процесу
- •1. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі
- •Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності
- •3. Типові варіанти навчальної діяльності учня
- •4. Мотиви навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Позакласна та позашкільна робота
- •1. Завдання позакласної виховної роботи
- •Гурткова робота
- •Класна година
- •Етичні бесіди
- •6. Зустрічі з відомими людьми
- •7.. Виставки.
- •8 Масові свята, змагання.
- •9. Конкурси, олімпіади
- •10 Естетичний потенціал занять з образотворчого мистецтва у позакласній роботі загальноосвітньої школи
- •Естетичне виховання школярів
- •1. Завдання естетичного виховання
- •2. Естетичне виховання молодших школярів
- •3. Роль уроків образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів
- •4. Про що може розповісти дитячий малюнок
- •5. Естетичне виховання за допомогою дпм в позакласній роботі
- •6. Зміст, шляхи, форми і методи естетичного виховання.
- •Основні дидактичні положення методики викладання образотворчого мистецтва у художніх школах
- •Закономірності навчання
- •2. Принципи навчання.
- •Тема № 15 Техніка безпеки на заняттях мистецьких дисциплін
- •I. Загальні вимоги безпеки :
- •II. Вимоги безпеки до початку занять :
- •III. Вимоги безпеки під час роботи :
- •IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи :
4. Малювання предметів циліндричної форми
Циліндр — геометричне тіло, яке утворюється обертанням прямокутника навколо осі. Предмети, що мають форму циліндра, називаються циліндричними.
Перший циліндричний предмет, який учні малюють з натури, — склянка. Склянка береться з гладенькими стінками, через які добре видно дно. Учні мають можливість побачити, що дно скоротилося менше від отвора, бо воно знаходиться нижче від рівня очей, ніж отвір.
Малюнок склянки і всіх інших предметів циліндричної форми учні виконують нижче лінії горизонту і в такій послідовності: спочатку самостійно визначають, як правильно повернути папір, на якому малюють, а також місце малюнка на аркуші паперу; потім проводять верти кальну лінію, яка буде віссю симетрії предмета, на цій лінії вгорі і внизу визначають висоту предмета, а лініями справа і зліва — ширину; визначають скорочення верхнього і нижнього кола, пам'ятаючи, що нижнє скорочення менше, а тому мала вісь нижнього овала буде більшою, ніж верхнього; проводять великі осі овалів і малюють верхню і нижню основи.
Під час малювання доцільно привчити учнів до конструктивної побудови малюнка, тобто у даному разі до наскрізного промальовування. Учні здебільшого промальовують тільки видиму частину предмета, але для правильної передачі звуження кругів треба зображати їх як прозорі. Перед тим, як передати об'єм за допомогою тону, промальовану невидиму частину стирають.
Учнів потрібно навчити малювати циліндричні предмети, розташовані горизонтально, під випадковим кутом до того, хто малює.
5. Малювання предметів конічної форми
Конус — геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутного трикут-ника навколо одного з катетів. Конус маєбічну поверхню, що плавно заокруглюєтьсяі поступово звужується у якому-нсбудь напрямі, та плоску поверхню у формі круга, що лежить в основі конуса. Гострий верх конуса може бути зрізаний. Тоді у зрізаного конуса утвориться ще одна плоска поверхня у формі меншого круга. Предмети, що мають форму повного чи зрізаного конуса, називають конічними предметами.Мал.8
Мал. 8
Прийоми зображення предметів конічної форми, як більш складних, вивчаються після розгляду циліндричних предметів.
Для кращого сприймання учнями форми предметів учитель, крім гіпсового конуса, горщика для квітів, таблиць, приносить на урок моделі кістяків конуса і зрізаного конуса таких розмірів, як конус і горщик для квітів. Модель складається з круга, до якого прикріплено кілька однакових по довжині ниток, верхні кінці яких зв'язані у пучок. Модель кістяка зрізаного конуса — це більший і менший круги, з'єднані нитками.
Щоб для учнів моделі не стали чимось абстрактним, відірваним від життя, а сприймались у взаємозв'язку з усіма предметами конічної форми, які зустрічаються у навколишній дійсності, гіпсовий конус вставляється у модель кістяка конуса, а горщик для квітів — у модель кістяка зрізаного конуса.
Витягнувши конус і горщик із моделей, підіймаючи і опускаючи моделі, вчитель демонструє учням скорочення основи конуса. Основа, яка має форму круга, перетворюється на овал. Те ж саме відбувається і з двома плоскими поверхнями зрізаного конуса. Великий і малий круги стали овалами.
Основною метою демонстрування цих моделей є показ видимої зміни основи конуса, що допоможе учням свідомо промальовувати невидимі частини предметів.
Для кращого вивчення форми конічних предметів учні можуть зробити начерки моделей кістяків конуса і зрізаного конуса на різній висоті.
Щоб закріпити знання учнів, учитель пропонує їм намалювати з натури конус, який стоїть нижче рівня очей і має бокове освітлення. Закомпонувавши малюнок, намічають висоту конуса, ширину його основи і будують бічні сторони моделі. Важче правильно зобразити основу у перспективному скороченні. Тут слід прорисувати і невидиму сторону її, застосувавши знання та навички, набуті під час малювання циліндричних предметів.
Після конуса учні малюють горщик для квітів. Аналізуючи форму горщика, вчитель звертає увагу на симетричність предмета і на те, що основа має менший діаметр, а верхня частина — більший. Послідовність малювання горщика для квітів така ж, як і гіпсового конуса. В обох випадках робота закінчується передачею об'єму предмета за допомогою світлотіні