Тема 2. Внутрішня політика Росії в 60 – 70-ті роки хvііі століття

Зміст теми:

Палацовий переворот 1762 року і воцаріння Катерини ІІ. Політика "освіченого абсолютизму", її сутність і особливості. Зміцнення абсолютної влади монарха. Реформа Сенату. Посилення централізації управління. Соціальна політика й кріпосницьке законодавство. Розширення привілеїв дворянства. Секуляризація церковного землеволодіння, її цілі та значення. Реформа Сенату. Уложена комісія 1767 – 1768 років, мета її скликання, склад. Вимоги дворянства, купецтва, козаків, державних і приписних селян. Створення Вільного економічного товариства.

Катерина ІІ як політик. Політична програма Катерини ІІ та її ідейна основа. "Наказ Уложеній комісії" як пам’ятка політичної думки епохи Просвітництва. Політико-правова доктрина імператриці. Фаворитизм у часи Катерини ІІ. Соратники імператриці, її "кадрова політика".

"Учреждение о губерниях Российской империи". Розвиток станового ладу, станові дворянські організації та посилення влади дворянства на місцях. Жалувана грамота дворянству 1785 року.

Політика уряду щодо купецтва, міст, торгівлі та промисловості. Жалувана грамота містам. Фінансова політика. Митні тарифи 1782 й 1796 років. Кінець Запорозької Січі.

Література:

Болховитинов Н. Россия открывает Америку. 1732–1799 / Н. Болховитинов. — М.: Наука, 1991.

Борзаковский П. Императрица Екатерина Великая/ П. Борзаковский. – М.: Мысль, 1991.

В борьбе за власть: Страницы политической истории России XVIII в. — М.: Высшая школа, 1988.

Вернадский Г. Русское масонство в царствование Екатерины II / Г. Вернадский. — М.: Элист, 1999.

Виртшафтер Элис К. Социальные структуры: разночинцы в Российской империи / Виртшафтер Элис К.  — М.: Иностр. л-ра, 2002.

Гаврилова Л. Екатерина II в русской истории / Л. Гаврилова. — Чебоксары: Путь, 1996.

Гаврюшкин А. Граф Никита Панин: Из истории русской дипломатии XVIII в. / А. Гаврюшкин — М.: Мысль, 1989.

Каменский А. От Петра I до Павла I. Реформы в России XVIII в. Опыт целостного анализа / А. Каменский. — М.: Наука, 2001.

Каппелер А. Россия — многонациональная империя: Возникновение. История. Распад / А. Каппелер — М.: Иностр. л-ра, 1997.

Комиссаренко А. Русский абсолютизм и духовенство в XVIII в.: (Очерки истории секуляризационной реформы 1764 г.) / А. Комиссаренко. — М.: Мысль, 1990.

Лопатин В. Потемкин и Суворов / В. Лопатин. — М.: Наука, 1992.

Мадариага И. Россия в эпоху Екатерины Великой / И. Мадариага. — М.: Иностр. л-ра, 2002.

Марасинова Е. Психология элиты российского дворянства последней трети XVIII века / Е. Марасинова. — М.: Наука, 1999.

Нерсесов Г. Политика России на Тешенском конгрессе (1778 – 1779). — М.: Высшая школа, 1988.

Омельченко О. "Законная монархия" Екатерины II / О. Омельченко. — М.: Наука, 1999.

Хрестоматия по истории России с древнейших времен до 1861 г. — М.: Высшая школа, 1987.

Хрестоматия по истории России: [Учебное пособие / Авт.-сост. А. Орлов, В. Георгиев, Н. Георгиева, Т. Сивохина. — М.: Наука, 2004.

Хрестоматия по истории СССР. ХVІІІ в.: [Сборник документов]. — М.: Высшая школа, 1963.

Основні терміни і поняття:

Політика "освіченого абсолютизму", Уложена комісія, секуляризація, соціальна демагогія, лавірування, генеральне межування, Вільне економічне товариство, "Наказ" Катерини ІІ Уложеній комісії.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Реформи Катерини Великої в 60 – 70 роки: їх зміст і соціально-політичні наслідки (2 год.)

План:

1. Політика "освіченого абсолютизму", її сутність і особливості.

2. Розширення прав і привілеїв дворянства. Посилення кріпосництва.

3. Секуляризація церковно-монастирського землеволодіння.

4. Скликання та діяльність Уложеної комісії.

Б) Семінарське заняття: Внутрішня політика Росії в другій половині ХVІІІ століття (2 год.)

План:

1. Зміцнення самодержавства в 60 – 70-ті роки ХVШ століття:

а) реформа Сенату;

б) секуляризація церковно-монастирського землеволодіння;

в) укази 60-х років щодо селян;

г) розширення привілеїв дворянства в галузі економіки.

2. Діяльність Уложеної комісії як прояв політики "освіченого абсолютизму".

3. Внутрішня політика уряду після селянської війни:

а)"Учреждение о губерниях Российской империи";

б) Жалувані грамоти дворянству і містам.

Методичні поради:

Вивчаючи тему, студенти повинні виходити з того, що в другій половині ХVШ століття формувався капіталістичний уклад, поглиблювався розвиток капіталістичних відносин, проте пануючим залишалося кріпосництво. Це визначало специфіку формування буржуазії, яка не прагнула отримати особливі права та привілеї, а добивалася зрівняння в правах з дворянством. Це привело до політичної та економічної слабкості російської буржуазії, її зв’язку з кріпосницьким господарством і всією системою кріпосництва.

Разом з тим, студенти повинні пам'ятати, що товарно-грошові відносини все глибше проникали в надра кріпосницького господарства, підточували його натуральний характер.

Саме цими чинниками визначалася внутрішня політика уряду. Необхідно з'ясувати сутність політики "освіченого абсолютизму". Необхідно мати на увазі, що у нових умовах самодержавство маневрувало і намагалося використати прогресивні теорії просвітників для прикриття й обґрунтування заходів, спрямованих на збереження кріпосництва. Яскравим проявом політики "освіченого абсолютизму" було скликання і діяльність Комісії по складанню Нового уложення, ряд маніфестів та указів Катерини ІІ, листування з французькими просвітниками, її п’єси і журнали, проведення конкурсу робіт про селянську власність у Вільному економічному товаристві. Вивчення документів дозволить з'ясувати сутність політики Катерини ІІ, спрямованої на збереження станових привілеїв дворянства, заходів, що узаконили необмежене свавілля поміщиків і найбільш важкі форми кріпацтва.

Особливо це проявилося після Селянської війни 1773 – 1775 років під проводом О. Пугачова. Саме після цієї війни здійснюється ряд заходів, спрямованих на консолідацію стану дворянства, на закріплення і розширення його станових прав і привілеїв, на посилення впливу дворянства в органах влади, управління і суду. Одночасно з цим створюється складна система судових установ, заснована на станово-кріпосницьких принципах, що закріплювали повноправність дворян, неповноправність городян і безправність основної маси населенні — селянства.

В) Самостійна робота робочою програмою не передбачена.