
- •Кандидат філологічних наук
- •Навчальний посібник
- •Isbn 966-95175-2-4
- •§ 1. Рід відмінюваних іменників
- •§ 2. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т. Д.
- •§ 4. Стилістичні особливості форм числа іменників
- •§ 5. Варіанти відмінкових форм іменників
- •II. Знахідний відмінок однини іменників II відміни
- •III. Місцевий відмінок однини іменників II відміни
- •IV. Відмінювання іменника ііі відміни мати
- •V. Родовий і орудний відмінки однини іменників IV відміни
- •VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
- •VII. Родовий відмінок множини
- •VIII. Знахідний відмінок множини
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художньому мовленні
- •§ 6. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 7. Кличний відмінок
- •I. Клична форма іменників і відміни
- •II. Клична форма іменників II відміни
- •III. Клична форма іменників III відміни
- •IV. Кличний відмінок імен по батькові
- •V. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 8. Відмінювання прізвищ
- •§ 9. Особливості вживання складних слів типу
- •§10. Вживання деяких форм прикметників
- •II. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •§ 11. Ступені порівняння прикметників
- •§12. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •§ 13. Вживання особових займенників
- •§ 14. Синонімічні заміни особових займенників
- •III. Переносне вживання займенників III особи
- •§ 15. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •§ 16. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •§17. Відмінювання числівників
- •§18. Синонімія числівників
- •§19. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 20. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •§ 21. Творення і вживання деяких форм дієслова
- •II. Форми теперішнього часу
- •§ 22. Синонімія форм часу дієслова
- •II. Вживання форм минулого часу
- •III. Вживання форм майбутнього часу
- •§ 23. Синонімія форм способу дієслова
- •§ 24. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 25. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 26. Вживання прийменників
- •§ 27. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 28. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •§ 29. Вживання сполучників
III. Місцевий відмінок однини іменників II відміни
1. Іменникам середнього роду із суфіксами -к-, -ечк-, -ячк-, -еньк-, -иськ-, що називають неістот, у місцевому відмінку властиве закінчення -у: на ліжк-у, у військ-у, на віконечк-у, на подвір'ячк-у, у серденьк-у, на пасовиськ-у.
Іменники середнього роду з суфіксом -к-, що називають істот, мають варіантні закінчення -ові і -у: на малятк-ові (-у), на немовлятк-ові (-у), на козенятк-ові (-у), на телятк-ові (-у).
У всіх інших іменників середнього роду в місцевому відмінку виступає закінчення -і (-ї), однак з прийменником по вони мають закінчення -у (-ю): на вікні — по вікну, на морі — по морю, у селищі — по селищу, на подвір'ї — по подвір'ю. Деякі іменники вживаються з прийменником по у двох варіантах: по селу — по селі, по місту — по місті, по тілу — по тілі.
2. Для іменників чоловічого роду—назв істот у місцевому відмінку характерні закінчення -ові, -еві (-єві), як варіанти виступають закінчення -у (-ю), -і (-ї): на тесляр-еві (-і), на учител-еві (-і, -ю), при товариш-еві (-у,-і).
Іменники чоловічого роду із суфіксами -ак-, -ик-,
-ок-, що означають неістот, мають закінчення -у (-ю): на вітряку, у вулику, у ставку. Деякі іменники цього типу утворюють паралельні форми: на літак-у (-ові), у вогник-у (-ові), на будинк-у (-ові).
Односкладові іменники чоловічого роду мають закінчення -у, якщо на нього падає наголос: в степý, у сокý, у димý, на шляхý. У частини односкладових іменників відзначаються варіантні закінчення — залежно від наголосу: на бокý — на бóці, у глекý — у глéці, у клею — у клéї, у краю — у крáї, на мостý — на мóсті, на лугý — на лýзі, у раю — у рáї, на стогý — на стóзі. Більшість безсуфіксних іменників, що означають неістот, приймають у місцевому відмінку закінчення -і, але з прийменником по виступає форма на -у: на конвеєрі — по конвеєру, у каналі — по каналу, на кордоні — по кордону. Іноді з прийменником по вживаються дві варіантні форми: по лісу — по лісі, по столу — по столі.
IV. Відмінювання іменника ііі відміни мати
У непрямих відмінках однини і в усіх формах множини цей іменник має суфікс -ер-. Запам'ятайте форму знахідного відмінка однини, а також родового і знахідного відмінків множини, при утворенні яких іноді трапляються помилки: побачити матір, тривоги матерів, привітати матерів.
V. Родовий і орудний відмінки однини іменників IV відміни
Іменники IV відміни із суфіксом -ен- виступають у двох формах в родовому і в орудному відмінку однини: імені й ім'я, іменем і ім'ям, тімені і тім'я, тіменем і тім'ям, племені і плем'я, племенем і плем'ям. Усі паралельні форми належать до стилістично нейтральних.
VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
Іменники чоловічого роду твердої групи мають у називному відмінку множини закінчення -и, в іменниках м'якої групи виступає закінчення -і: професори, директори, вечори, ордени, цехи, паспорти, вчителі, слюсарі, лікарі. Окремим іменникам властиві варіанти: вуси — вуса, рукави — рукава, хліби — хліба (збірне), ґрунти — ґрунта (збірне), очерети — очерета.
Іменники чоловічого роду — назви осіб із суфіксами -анин- (-янин-), -ин- при творенні називного відмінка множини втрачають -ин: киянин — кияни, львів'янин — львів'яни, волинянин — волиняни, селянин — селяни, болгарин — болгари, вінничанин — вінничани, але грузини, лезгини, осетини, русини.