§ 29. Вживання сполучників

1. Стилістичне забарвлення сполучників визначає сферу їх функціонування. Більшість з них належить до стилістично нейтральних, наприклад такі: і, або, якщо, проте, поки, для того щоб та ін. Переважно у книжному мовленні вживаються сполучники: внаслі­док того що, завдяки тому що, зважаючи на те що, з того часу як. Розмовне забарвлення властиве сполуч­никам: аби, а що, буцім, буцімто, одначе, отож, покіль, раз, себто та ін. Як засіб стилізації використовуються у художніх творах застарілі сполучники: заки (поки), коби (якби), позаяк (бо), прецінь (але) та ін.

2. Урізноманітнює мовлення вживання синоніміч­них сполучників, як-от: і, та; але, та, проте, однак, одначе (розм.); або, чи; ніби, наче, неначе, як, мов, мовби, немов; коли, якщо, раз (розм.); бо, тому що, через те що; поки, доки; зважаючи на те що, з огляду на те що; щоб, для того щоб, з тим щоб та ін.

3. Частини парних сполучників (не тільки ... але (а) й, не лише ... а й, не стільки ... скільки) повинні стояти безпосередньо перед однорідними членами ре­чення, наприклад: Людину можна образити не тільки словом, але й дією. Ми маємо претензії не стільки до працівників цеху, скільки до його керівництва.

4. Як засіб створення милозвучності використову­ється чергування сполучників і — й. Наведемо правила вживання цих сполучників.

1) І вживається:

а) перед йотованими (й, є, ї, ю, я): ...Промчались вперед червоні поліцейські машини і їм навздогін санітарний фургон (О. Гончар); Зав'язалася розмова на тему: наша метеорологія і її недосконалість (М. Хвильовий);

б) на початку речення: І бригадири почали готуватись до засідання (О. Вишня); І враз знерухоміло все (О. Гончар);

в) між приголосними: Чи бачився ти з Семеренком і що він тобі сказав? (Т. Шевченко); І зараз він такий же, як і був, тихий і мудрий (В. Сосюра);

г) після паузи перед приголосним: І знов Емене сама, і знов їй нудно (М. Коцюбинський); Він сам розіклав навколо себе хмиз — і підпалив (В.Дрозд);

д) при зіставленні понять: війна і мир, добро і зло і т. д.

3) Й уживається:

а) між голосними: Василина напилась води й опам'яталась (І. Нечуй-Левицький); От, здається, наче й усе (М. Стельмах);

б) після голосного перед приголосним: Тихо й поважно сунулась гетьманська карета вулицями золотоверхого Києва (В. Лепкий); По блакитній воді пливли й щезали легенькі хмари (М. Коцюбинський).

Вправа 103. Визначте функціонально-стилістичні особли­вості виділених сполучників, з'ясуйте можливість синонімічної заміни.

1. Як ми з тобою порушуватимемо статут, що скажуть нижчі чини? (В. Дрозд) 2. Я хотів би, панно Крушельницька, аби ви вчилися в моєму класі (В. Вру б лев ська). 3. Над входовими дверми, як би під дашком, ви­січена з каменя статуя святого Йосипа, патрона цієї лі­карні (М.Ірчан). 4. Може, це і була коли-небудь прав­да, та тепер така стара стала, що похожа на міфологію, сиріч на брехню (Т. Мевченко). 5. Одначе чи не пора й свічку засвітити, вже зовсім темніє (М. Кропивницький). 6. Коби хоч Федора тут не було,— думав собі (О.Маркуш). 7. Ой не світи, місяченьку, не світи нікому, тільки світи миленькому, як іде додому (нар. пісня). 8. Розмір відшкодування збитків визначається у кожному окремому випадку, однак обмежується су­мою страхового фонду (документ). 9. Культури на­сильно не пересадиш, її треба виплекати на рідному ґрун­ті, щоби чужі соки пройшли крізь жили рідної землі (Б. Л епкий). 10. Заки гетьман виліз, суддя обійшов ридван іззаду і подав йому руку (там само). 11. Ко­ли ви справді вважаєте себе вченим, то для вас найвища інстанція — істина (П. Загребельний). 12. Од краю стоїть дівчина, струнка, як очеретина, лице біле, мов у паненяти, голова шовком вив'язана (С. Васильченко).

Вправа 104. Знайдіть у наведених реченнях ілюстрації до правила про вживання сполучників і — й.

1. Вирішено було йти на розшуки — і негайно! 2. До речі, можеш своїм друзям сказати, що й перший у світі рамковий вулик був винайдений на Україні. Модель виявилась така вдала, що бджоли й інших порід одразу прийняли її, завдяки чому рамкові вулики поширились по всій планеті. 3. І ось ти вперше сам, без інструктора береш розгін і підіймаєш літака в це вранішнє небо. 4. Тепер вона сидить і зубрить хрестові походи. 5. По якомусь часі приніс [Мина] Гришуні від Бондаренків той маленький саморобний кларнет з кноп­ками перламутровими, і коли Гришуня притулив його до уст і видобув з нього звук, схожий на звук горлиці, то одразу й одужав. 6. Не встигла і Єлька затримати його... (З творів О. Гончара).

Вправа 105. Відредагуйте речення. Поясніть характер помилок.

1. Сьогодні ми бачимо роботи не лише на сучасні або історичні мотиви, а й традиційне хатнє начиння (з газ.). 2. Він цікавиться не тільки книгами, а й займається спортом. 3. Зважаючи на те, що сьогодні погана погода, надягни шарф і капелюх. 4. Повідом­ляємо, що не можемо скористатися Вашою пропози­цією, так як зазначена Вами ціна вища, чим у наявних у нас пропозиціях інших фірм. 5. Представники 28 країн світу взяли участь не лише у відкритті фестивалю, а й виступали на багатьох підприємствах, в навчальних закладах (з газ.). 6. У поході особливо сподобалось те, що ми не тільки пливли на байдарках, а й плотах. 7. Внаслідок того, що ти отримав двійку, гуляти сього­дні не будеш. 8. Директор має право приймати будь-які рішення, окрім тих, що належать до виняткової ком­петенції загальних зборів працівників (документ). 9. Конструктор повинен займатися не тільки розробкою штампів, але й контролювати їх виготовлення у цеху. 10. Головний бухгалтер зобов'язаний вести бухгалтер- ський облік у такий спосіб, аби не створювати обмежень для високоприбуткової діяльності підприємства.

Повторювальні вправи

Вправа 106. Перекладіть текст на українську мову. Про­коментуйте, як відтворюються в українській мові прийменники в, из, с і сполучник и.

До наших дней сохранился замок Монте-Кристо, как писали современники, — одно из самых прелестных без­умств, которые когда-либо делал Дюма. На участке, поросшем лесом, Дюма приказал возвести замок, раз­бить парк с романтическими лужайками, водопадами и подъемными мостами.

Давно осыпалась позолота з вензеля «А. Д» на чугунной решетке ворот «Монте-Кристо». Но ежегодно безвестные почитатели Александра Дюма приезжают и будут приезжать сюда со всех концов света.

В Марселе одна из улиц в квартале, раскинувшемся по склону холма, который высится над главной улицей Канебьер, носит имя графа Монте-Кристо, другая — аббата Фариа, третья — Эдмона Дантеса. Многие марсельцы и по сей день искренно верят, что все, о чем написал Дюма в своем романе, случилось на самом деле. Этой верой ловко пользуются лодочники.и рас­торопные гиды, предлагающие посетить замок Иф. По­всюду — на площадке внутри форта, в казематах — толпы туристов. С любопытством они останавливаются перед табличками на дверях камер, гласящих, что здесь содержались некие Эдмон Дантес — в будущем граф Монте-Кристо — и обладатель несметных сокровищ аббат Фариа. Так писательский вымысел, согласно ко­торому несчастный юноша оказался похороненным в этой страшной тюрьме на многие годы, в наши дни обрел жизненное подтверждение (Р. С. Белоусов).

Вправа 107. Визначте, які норми порушено у вживанні прийменників і сполучників. Відредагуйте речення. (Приклади взято із рубрики «Страшне перо не в гусака» журналу «Пе­рець»).

1. Подарую свиню тому, хто допоможе знайти мого угнаного автомобіля, так як міліція відмовляється його шукати за відсутністю в неї бензина і патронів (з оголошення). 2. Хороша нагорода тому, хто знайшов або поверне права на управління і техпаспорт, які я загубив або витягли в чайній 10, 11 чи 12 травня 1993 р. (з оголошення). 3. Як були в гостях, вона мені вчинила конфлікт. Я з-за ввічливості до господарів просто виштовхнув її в коридор (з судових доку­ментів). 4. На екскурсію на Кавказ ми їхали на літніх канікулах (з учнівського твору). 5. Ходив в поліклініку, лікував зуби. Просив довідку. Сказали, що по зубах не дають (із пояснення). 6. В місцевому комітеті міськлікарні № 21 є путівки на лікування: 1. Курсовка — Моршин (з 10.06 по 28.06) — для за­хворювання органів травлення; 2. Одеса (з 24.04 по 17.05) — для захворювання органів кровообігу (з об’яви). 7. На фабриці розроблені заходи по затопленню житлових і адміністративних будівель під час зливових дощів (з доповіді). 8. Звертаємося до вас про погану, можна сказати, звірячу роботу нашого начальника (з листа). 9. Не зі «Лає любов пенсіонерів до рідної землі, бо правління колгоспу постійно просить їх до­глядати за городиною, буряками, соняшниками та ку­курудзою (з багатотиражки). 10. Сьогодні від­будеться засідання колегії по обміну передового досвіду по травматизму і промисловій санітарії (з об'яви). 11. Перебив весь посуд на чолі з каструлею (із заяви в товариський суд). 12. В проекті Закону по аграрному питанню нічого немає про людські ресурси, тобто хто буде працювати в землі (з виступу).

Вправа 108. Проаналізуйте текст щодо правильності вжи­вання службових частин мови. Визначте можливість заміни прийменників і сполучників синонімами.

Вибагливих київських меломанів важко чимось зди­вувати. Однак концерт квартету саксофоністів, котрий відбувся у Малому залі консерваторії, заворожив серця аудиторії. Із мистецтвом цього колективу мали мож­ливість ознайомитись слухачі Львова та Одеси, Тер­нополя та Дрогобича, Москви та Будапешта та багатьох інших міст. Попри свій порівняно «молодий» вік квар­тет вже встиг вибороти нагороди на кількох конкурсах і фестивалях. Колектив має постійний успіх насамперед через високий професіоналізм. Саме це дозволило ви­конавцям зняти всі обмеження стосовно репертуару, допомогти слухачам подолати ілюзію, що складалась у нашій країні на протязі десятиліть, що саксофон інструмент не наш і що допустити його можна лише в ресторан. Слухачі мали можливість поцінувати не тільки мистецтво виконавців в сучасному джазовому, але й у класичному репертуарі. Виконання захоплювало відчуттям стилю та м'яким вокальним інтонуванням (бо цей давній інструмент щодо можливостей звуко­відтворення щонайближче стоїть до людського голосу), а також глибоким проникненням до внутрішнього світу композиторів. Протягом концерту звучали твори ук­раїнських і зарубіжних композиторів. На честь 150-річчя виникнення саксофона квартет записав платівку.

ДОДАТОК

Тексти для редагування

ТЕКСТ 1

Не можна ні одне свято уявить без квітів. Ні дні на­роджень, ні ювілеї, ні весілля. А як приємно всякій жінці в свято Восьме березня отримати разом з подарунком букет. На нього дарують самі різноманітніші квіти — й пухнасті мімози, й проліски, й троянди, й тюльпани, їхні забарвлення можуть бути кожних тонів й відтінків.

Любий подарунок буде виглядати набагато ошатніше і приємніше, як він підноситься разом з квітами. Неве­ликий букетик їх можна прикріпить до коробки цукерків або шоколадки. Краще це зробити з допомогою стрічки з шовку, що гармонює по забарвленню з квітами.

На весілля краще будуть білі квіти. Великі урочисті букети і кошики підносяться ювілярам. Посилаючи квіти з доставкою додому, в кошик або в середину букета вкладається листівка з привітанням. Відвідуючи хворого, доречніше будуть невеликі квіти без сильного запаху, спокійних неяскравих забарвлень.

В целофані припустимо дарувати букет тільки під відкритим небом, наприклад, при зустрічі на вокзалі або аеропорту.

Для першого побачення самим кращим буде малень­кий букет невеликих квітів.

ТЕКСТ 2

На внутрішньому колі коробки компаса нанесені поділки, при допомозі яких вимірюються кути між напрямок, північного (синього) кінця стрілки компаса і напрямом на спостерігаємі предмети. Повна окруж­ність дорівнює триста шістдесяти градусам.

Щоб визначити сторони світу при допомозі компаса, його треба тримать в руці горизонтально перед собою, відпустивши гальмо стрілки. Як стрілка перестане коливатися, її синій кінець показуватиме напрям на пів­ніч, а світлий — на південь.

Визначити сторони світу можна і по сонцю. Опівдні, себто в дванадцять годин, сонце знаходиться на півдні. В чей час тіні від предметів бувають найбільш корот­шими й їхній напрям завжди вказує на північ. В 7 годин ранку сонце буває на сході, напрям тіні вказує на захід. На сімнадцяту годину сонце переміститься на захід, тіні в цей час будуть спрямовані на схід.

ТЕКСТ З

Щоб бути сильною й витривалою, людина повинна загартовуватися. З чого ж починати? Виконуйте режим дня. Вставайте завжди в один і той же час. Краще в сім годин. Прокинувшись, робиться зарядка. Після зарядки обливайтеся водою. Спочатку температура її повинна бути +30 градусів, поступово знижуйте її на 1 градус в тиждень, поки вона не дійде до кімнатної.

Щоденно у всяку погоду гуляйте на свіжому повітрі. Одягайтесь легко, бо надмірно тепла одежа спричинює застуди. Поєднуйте прогулянки з заняттями спортом. Влітку займайтеся плаванням, велосипедом, тенісом, бадмінтоном чи другими видами спорту по свому ви­бору, взимку — лижами, ковзанами. Беріть участь у походах туристів. Загартовується організм, працюючи у саду, городі, ловлячи рибу.

Лягайте спати не пізніше двадцяти двох годин. До сну побудьте півгодини на повітрі. Привчіть себе спати цілий рік при відкритій кватирці.

ТЕКСТ 4

Ось нарешті і настав той день, коли я разом з татом, з мамою і з молодшим братом Кирилом поїхав на базу¹ відпочинку. База відпочинку розташована у лісі на березі річки Рось. Всяка сім'я відпочиваючих живе в окремому будиночку. Приїхавши на базу, нам дали ключі від нашого будиночка. Спочатку ми розклали свої речі, а потім пішли отримувати посуд, постіль і весла до човна. Пообідавши, ми зразу ж пішли на пляж. Так почався наш відпочинок.

Все було чудової Ми загорали, купались, катались в човні і катамарані, пірнали з бона, будували замки з піску. Я з татом всякого дня ловив рибу. Це моє улюб­лене заняття. Ми ловили рибу не тільки на вудки, а й на спінінг. Саму велику рибу впіймав тато в третій день відпочинку. Це був короп вагою, мабуть, півтора кіло­грами. Мені щастило не так, як йому. Завжди я ловив меншу рибу, чим тато. Кирило не хотів рибалити, він про­сто сидів в човні і мріяв за щось своє або складав вірші.

Дуже часто ми всією сім'єю гуляли по лісі. В ньому можна було побачити багато цікавого: й білочку, й їжачків, й других тварин. Нам подобалось слухати співаючих пташок. Мама збирала всякі трави для лі­кування і сушила потім їх біля свого будиночка. В один день ми ходили збирати суниці. Назбирали її два з половиною літрів. Як ми потім ласували нею!

Якось ми попливли на другий берег Росі. Тільки ми вийшли із човна, як почався дощ. Тоді тато перекинув його і ми сховалися там від дощу. Мама запропонувала згадати кожному якусь веселу історію, аби не було сумно. Найбільше сміялися ми над розповідями Кири­ла. Як дощ припинився, ми погуляли по березі, а потім повернулися на базу.

У час відпочинку я і Кирило багато читали. По вечорам ми ділилися враженнями про прочитане. Я повторював матеріал підручника по англійській мові. У мене по цьо­му предмету була четвірка, а мені б хотілося мати більш вищу оцінку по ньому, отже довелось попрацювати з цим.

Не дивлячись на кілька днів з дощем, ми відпочи­вали весело і цікаво.

ТЕКСТ 5

За корисність й необхідність фізичних вправ відомо всім. Самий доступний вид фізичних вправ — ходьба. Особливо корисна вона людям, ведучим малоактивний спосіб життя. Ходячи, тренуються м'язи, серцево-судинна і дихальна системи. Ходити можна в любу погоду, в любу пору, але краще через 1—1,5 годин після їжі. Лю­дям, котрі хотять зменшувати вагу, дозволяється вихо­дити на прогулянку зразу по прийманні їжі.

Ось кілька порад починаючим тренуватися в ходьбі. Завжди намагайтесь підніматися на свій поверх по схо­динкам. Припинивши користуватись ліфтом, добре роз­вивається гнучкість колінних й тазостегнових суглобів. Ноги на землю ставте усією своєю стопою. Руки слід легко зігнути в лікті. Ходьба корисна тільки тоді, якщо ходять швидким кроком. Повільна ходьба майже не дає наван­таження на організм, тому краще пройти менше, але швидко. Починаючи тренування тривалістю 10 хвилин, поступово на кінець третього місяця занять воно дово­диться до 40—50 хвилин. Якщо в час прогулянки ви вто­мились, то пройдіть невелику відстань повільним кроком.

Не забувайте за самоконтроль. На початку ходьби пульс повинен становити не більше 72—84 ударів в хвилину, на середині дистанції — 120—140, в кінці — 90—110. Якщо показники виявляться вище наведених, треба знизити її темп, якщо нижче — збільшити.

ТЕКСТ 6

Морква — рід трав'янистих рослин родини зонтич­них. Любий з нас споживає моркву у тому чи другому виді. Відомо близько шістдесят видів її, поширених в середземноморських країнах, в Африці, у Європі, у Австралії, в Америці. Вона не тільки вирощується як харчувальний продукт, а й як цінний лікарський засіб.

Моркву пропонують лікарі за багатьох хвороб, як засіб для кашлю, як протизапальний засіб і засіб для заспокоєння болі. Як джерело каротину сиру моркву або свіжий сік з моркви призначають для хворих гіпо- й авітамінозом, при інфарктах міокарда. Дітям сік з моркви дають як засіб, котрий підвищує стійкість організму до хвороби.

Врожай моркви досягає триста — чотириста центнер з гектару.

Дуже важливо вміть правильно готувати страву з неї. її готують менше часу, чим другу овоч. Підсмажена морква являється чудовими гарнірами до риб, м'яса, картоплі. В борщ чи юшку кладеться вона, підсмажив­шись на олії, щоб не втратити саме цінне — вітамін А. З неї можна приготувати також котлету, оладок, бабку.

ТЕКСТ 7

Одна з найбільш старіших і поширеніших наших кім­натних рослин — герань, чи пеларгонія. Квітникарі ділять усі відомі зараз сорти пеларгонії в чотири великі групи.

Перша, найбільш поширеніша — так звані зональні пеларгонії, котрі вирощують в кімнатах, балконах і клумбах. В них характерні округлі листки з більш темнішою облямівкою. Квіти бувають білі, червоні, рожеві усіляких відтінків.

Друга група — англійські пеларгонії. Вони відріз­няються великими бархатистими квітками, часто пе­люстки мають різне забарвлення. Ці рослини більш вимогливіші, примхливіші.

Третя група — духмяні пеларгонії. У них розрізані листки, які видають, якщо їх потерти, характерний сильний запах. Цвітуть вони рідко, квітки непривабли­ві, дрібні.

Четверта група поки що поширена в нас менше. Це плющолисті пеларгонії з похиленими пагонами, котрі закінчуються рясним суцвіттям.

Догляд за рослинами в кімнаті нескладний. Рослини віддають перевагу освітленим вікнам, не люблять над­мірної вогкості. Саме складне — зимове утримання. Треба їх поставити ближче до скла і значно зменшити поливання. Весною довгі пагони обрізаються навпіл.

ТЕКСТ 8

Я навчаюся в ПТУ № 7 другий рік. Мені не тільки подобається навчання, а й те, як в училищі організова­не дозвілля учнів. Насамперед, це заняття спортом. Гор­дістю училища є спортзал, котрий був зроблений у при­міщенні у підвалі руками учнів й викладачів. У ньому прекрасні спортивні обладнання і інвентарі. Зал дуже затишний, стіни його оббиті деревом, на всій підлозі лежить килим для занять по боротьбі. Секція боротьби — одна з самих популярних в училищі. Керує нею майстер спорту по дзюдо Кириленко Сергій. Ця секція працює тричі в тиждень. її відвідує близько шістдесят учнів.

Друга не менш популярна секція — секція альпінізму. Під керівництвом досвідченого альпініста Олександра Ми­хайловича Власюка дівчата й юнаки вчаться зав'язувати морські вузли, натягати переправу, підніматися у повно­му альпіністському спорядженні по мотузці, транспор­тувати хворого, страхувати один одного. Влітку вони виїжджають у Крим або Кавказ і тренуються там.

В училищі проводяться заняття по аеробіці, працює клуб любителів шахів і шашок. Молодь охоче ходить на тренування в секції. Вони розуміють, що спорт — це здоров'я.

ТЕКСТ 9

Вітаю тебе, друже Василь!

У цьому своєму листі я розповім тобі про випадок, який стався на третій день по моєму приїзді до родичів в село Василівка. В цей день ми ходили в ліс по гриби й я заблукав там. Десь через півгодини мене знайшли, але було дуже соромно. Тоді дядько Степан і мої дво­юрідні брати почали вчити мене, як треба орієнтуватися в лісі. Виявляється, єсть багато лісових компасів.

Ось стоїть перед тобою дерево. Якщо придивитися, то ти побачиш, що на одному боці стовбура мох і лишайник ростуть густіше, а північний бік завжди більш тінистіший. Якщо на деревах недостатньо мхів і лишайників, треба подивиться на кору: з північного боку вона завжди грубіше і темніше, чим з південного. Так орієнтуватися можна в змішаних або листяних лісах. В хвойному лісі треба роздивитися краплі смоли. Більше за все натеків з того боку, котрий краще освіт­лений від сонця, себто з південного.

Зорієнтуватися можна і по суниці: в недозрілих ягід зелений бік вказує на північ, червоний — на південь.

Своєрідним компасом являється і мурашник. Виявля­ється, мурахи — великі любителі тепла, сонця, тому й будують вони свої оселі завжди з південних боків дерев або пнів. Але якщо мурашник розташований не біля дерева, визначаємо сторону світу по його формі: пів­денний його бік завжди більш похиліший, як північний.

Думаю, що тепер в мене проблем від перебування в лісі не буде. Моя рідня — справжні шанувальники при­роди. Завдяки їх я почав інакше ставитись до рослин, тварин. Сподіваюсь, що ти захопишся природою так само, як і я. До зустрічі в Сквирі.

Твій друг Сергій.

ТЕКСТ 10

На вулиці Мистецькій відкрито новий молодіжний клуб «Зустріч». Розпочав він свою роботу виступом ві­домого барда Ігоря Дьоміна. У затишній залі зібралося дуже багато людей. Тут не тільки було багато молоді, а й людей похилого та середнього віку. Дехто з їх при­йшов з дітьми.

Як завжди на таких концертах, атмосфера була особлива. Свою програму співак розпочав однією з самих відоміших своїх пісень «Весняна дорога». Після виконання її Ігор розповів про історію її написання. В цей час йому почали передавати записки з проханням виконати ту чи другу пісню. Були в них різні кумедні запитання і прохання. Автор однієї з записок, напри­клад, попрохав виконати пісню із Ігоревого репертуару про віслюка, але такої пісні виконавець в своєму ре­пертуарі ніколи не мав. Ігор не розгубився і запропо­нував глядачам послухати веселу пісеньку про кота. Які ж було пожвавлення в залі, коли у час виконання її на сцену поважно вийшов пухнастий рудий кіт.

Публіка дуже емоційно реагувала на пісні, більшість з них підспівували бардові. Дружні аплодисменти спа­лахували у залі, як тільки змовкали струни гітари. Сподіваємося, що слідуючі вечори в клубі «Зустріч» будуть не менш цікавішими і приємнішими, чим ця перша ластівка.

ТЕКСТ 11

Стиль управління являється суттєвим фактором ви­ховання членів колективу, розвитку їхньої ініціативи й їхньої самостійності. В роботі керівників виділяють слідуючі основні стилі — авторитарний (чи директив­ний) і демократичний (чи колегіальний).

При авторитарному стилі управління керівником одноособово вирішуються всі питання, не радячись з колективом чи з самими ближчими помічниками. Дуб­люючи роботу підлеглих, такими керівниками зніма­ється з підлеглих всяка відповідальність.

При демократичному стилі управління керівник ві­діграє активну роль. Він залучає своїх підлеглих у вироблення і прийняття рішення, радиться з ними по самим найскладнішим питанням, розвиває у них ак­тивність й ініціативу. Він віддає перевагу методам переконання і стимулювання.

Ось кілька порад керівникові, які сприятимуть під­вищенню його авторитету, а також створенню друж­ньої, доброзичливої атмосфери в колективі.

У всякому випадку ділового спілкування не тільки треба з'ясувати суть справи, але й міру участі в ній працівника, його ставлення до цієї справи, до других учасників. Вивчення здібностей людей в колективі яв­ляється однією з найбільш важливіших завдань керів­ника. Чим частіше керівник має прямі контакти з підлеглим, тим інтенсивніше його праця. Невиконання обіцянь підриває його авторитет.

Контроль за діяльністю підлеглих не повинен бути дріб'язковим, так як заважає їхній самостійності. Змі­ніть традицію старшинства, аби співробітники могли просуватися з любого рівня відповідно їхнім досто­їнствам.

Не може бути гарним керівником людина, котра весь час нервує, легко втрачає спокій.

Звертання до підлеглого на «ти», звертання по прі­звищу, невміння вислухати — все оце відштовхує під­леглих. При бажанні подобатися людям дотримуйтесь правила: «Поважайте думку других!».

Дружелюбність з одного боку породжує працелюб­ність з другого боку.

Створюйте людині гарну репутацію, котру він міг би виправдати. Виявляйте до людей щирий інтерес.

ТЕКСТ 12

Професія, що я обрав, кажуть, тепер не престижна в суспільстві. Але я мріяв за неї давно. Професія ця — військовослужбовець, а моя мрія — стать офіцером-танкістом. Може, це тому, що мій дід та мій батько кадро­вими офіцерами були. Вони прищепили до мене любов до армії. Я сприймаю її такою, якою вона є, з усіма її недоліками й перевагами. І що б про неї не говорили, та вона залишається для мене школою мужності.

Військова доля. В нашій родині завжди існувало почуття гордості до військових. Чому? Тому, що захист рідних земель стояв на самому першому місці. З ди­тячих років я з батьками їздив по гарнізонам. Я пам'я­таю стомлені, червоні від безсонь очі батька, повертав­шогося з служби, зірочки на погонах, вкриті пиллю. Не забути той день, коли батько взяв мене на танко­дром. А потім самі перші водіння танку.

Я усвідомлюю, що воїн об'єднує в собі й мужність, й працю до сьомого поту, й розум, й благородство. Я усвідомлюю, що зброя повинна служити тільки добрим справам, тільки самій високій справедливості — людя­ності. Військові завжди вражали мене своєю мужністю, зовнішньою грубуватістю і лицарською скромністю. І мені все більше хочеться бути такими, як вони. Уміть не тільки в саму тяжку хвилину знайти приховані сили, а й перебороти себе, переступити навіть через «не можу».

По закінченню бою інакше сприймають тишу, співи птаха, подих вітерця. У такі хвилини приходить розуміння призначення чоловіка на землі — берегти життя. Муж­ність, стійкість, витривалість обов'язкові для офіцерів. Але в любому випадку потрібно насамперед бути людиною.

Чоловіче усвідомлення причетності до всього і не­обхідності особисто відповідати за все в цьому склад­ному, єдиному для людських життів світі і визначило мій вибір. Хто ж, якщо не я?!

Умовні скорочення

діал. —діалектне

ж. р. — жіночий рід

заст. — застаріле

з газ. — з газети

з енц. — з енциклопедії

з журн. —з журналу

з підр. — з підручника

нейтр. — нейтральне

нар. пісня — народна пісня

поет. — поетичне

прост.— просторічне

розм. — розмовне

спец. —спеціальне

с. р. — середній рід

ч. р. — чоловічий рід

Рекомендована література

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К.: Либідь, 1991. — 256 с.

2. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів: Світ, 1990.— 232 с.

3. Брицин М. Я., Жовтобрюх М. А., Майборода А. В. Порівняльна граматика української і російської мов. — К.: Вища шк., 1978. — 272 с.

4. Головащук С. І. Словник-довідник з правопису та слововжи­вання. — К.: Наук, думка, 1989.—832 с.

5. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів українсь­кої мови. — К.: Рад. шк., 1986.— 222 с.

6. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови,— К.: Вища шк., 1978.—375 с.

7. Коваль А. П. Слово про слово. — К.: Рад. шк., 1986.— 384 с.

8. Культура української мови. Довідник. — К.: Либідь, 1990.— 304 с.

9. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. — К.: Наук, думка, 1976.— 287 с.

10. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. — К.: Либідь, 1992. — 248 с.

11. Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. — К.: Наук, думка, 1966.— 216 с.

12. Русанівський В. М. Дієслово — рух, дія, образ. — К.: Рад. шк., 1977.—111 с.

13. Русанівський В. М., Ермоленко С. Я. Життя слова. — К.: Вища шк., 1978.—189 с.

14. Словник труднощів української мови / За ред. С. Я. Ярмоленко. — К.: Рад. шк., 1989.— 334 с.

15. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. — В|: Наук, думка, 1969.— 583 с.

16. Чак Є. Д. Складні випадки вживання слів. — К.: Рад. шк., 1984.— 185 с.

ЗМІСТ

Передмова........................................................3

Розділ І. Іменник

§ 1. Рід відмінюваних іменників 6

§ 2. Рід невідмінюваних іменників 13

§ 3. Рід і особливості вживання назв осіб за про

фесією, посадою, званням і т. д 17

§ 4. Стилістичні особливості форм числа

іменників...............................................26

§ 5. Варіанти відмінкових форм іменників 37

§ 6. Закінчення іменників чоловічого роду

II відміни у родовому відмінку однини 46

§ 7. Кличний відмінок 51

§ 8. Відмінювання прізвищ 54

§ 9. Особливості вживання складних слів типу

крісло-гойдалка, ікс-промені, їжак-риба 57

Повторювальні вправи 61

Розділ II. Прикметник

§ 10. Вживання деяких форм прикметників 65

§ 11. Ступені порівняння прикметників 67

§ 12. Синоніміка прикметників і непрямих

відмінків іменників . 73

Повторювальні вправи 79

Розділ III. Займенник

§ 13. Вживання особових займенників 83

§ 14. Синонімічні заміни особових займенників 90 § 15. Вживання зворотного і присвійних займенників 93

§ 16. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників 95 Повторювальні вправи 101

Розділ IV. Числівник

§ 17. Відмінювання числівників 104

§ 18. Синонімія числівників 108

§ 19. Сполучення числівників з іменниками 111 § 20. Числівники як компоненти складних

іменників і прикметників 114

Повторювальні вправи 115

Розділ V. Дієслово

§ 21. Творення і вживання деяких форм

дієслова 119

§ 22. Синонімія форм часу дієслова 124

§ 23. Синонімія форм способу дієслова 129

§ 24. Творення і вживання дієприкметників 132

§ 25. Творення і вживання дієприслівників 138

Повторювальні вправи 140

Розділ VI. Службові частини мови

§ 26. Вживання прийменників 143

§ 27. Синонімія прийменникових конструкцій .... 148 § 28. Прийменникові конструкції російської

мови і їх українські відповідники 152

§ 29. Вживання сполучників 159

Повторювальні вправи 162

Додаток. Тексти для редагування 165

Умовні скорочення 174

Рекомендована література 174

Навчальний посібник ВОЛКОТРУБ Галина Йосипівна

ПРАКТИЧНА СТИЛІСТИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Використання морфологічних засобів мови

Технічний керівникІ. Дімітпріаді

Відповідальна за випуск А. Короб

Художник обкладинки О. Стеценко

Технічний редактор Г. Горобець

Комп'ютерна верстка Ю. Маненка

Коректор Н. Слєсаренко

Підписано до друку 14.01.98. Формат 84x108/32. Папір друкарський. Гарнітура «Шкільна». Друк високий. Умов. друк. арк. 9,24. Умов, фарбовідб. 9,45. Обл.-вид. арк. 8,5. Наклад 5 000 прим. Зам. № 8—18.

TOB «ЛДЛ»

Свідоцтво про реєстрацію № 24079302 від 23.01.96. 252113 Київ, вул. Дружківська, 10. Тел. (044) 443-11-08.

Віддруковано з оригінал-макету в акціонерному товаристві «Київська книжкова фабрика». 252054 Київ, вул. Воровського, 24.

З