§18. Синонімія числівників

1. Синонімічні відношення існують між кількісними і збірними числівниками: два хлопці — двоє хлопців, два відра — двоє відер. При виборі граматичного сино­німа враховуються семантичні, функціонально-стиліс­тичні особливості двох розрядів числівників.

Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле: троє синів, п'ятеро ро­бітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числів­ники позначають роздільну кількість, а також ужива­ються як назви числа і цифри: сто зошитів, сорок метрів, дев'ять ділиться на три. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє — двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути ком­понентами складених числівників, отже, такі слово­сполучення, як сто п'ятеро учнів, сорок двоє студен­тів, є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять.

Збірні числівники широко використовуються в роз­мовній мові, мові художніх творів, а науковому й офіційно-діловому стилям не властиві. Кількісні чис­лівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі.

Розрізняються числівники двох розрядів і характе­ром сполучуваності. Так, збірні числівники вживають­ся:

а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду: троє сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п'ятеро відпочиваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. Із такими іменниками вживаються кількісні числівники: три генерали, два президенти, три академіки;

б) з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окулярів, двоє санчат, двоє дитячих ясел;

в) з іменниками діти, малята, хлоп'ята, дівчата, особи: двоє хлоп'ят п'ятеро осіб троє дівчат, четверо малят,

г) з особовими займенниками: нас сьогодні четверо, їх було шестеро;

д) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів: четверо курчат, семеро качат,шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер;

е) з назвами парних предметів (при цьому вказується кількість пар): троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;

є) у субстантивованому значенні: двоє прийшли, троє працювали.

Певна обмеженість у сполучуваності властива і кіль­кісним числівникам: вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантиво­ваному значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструкціях: двоє саней, троє яг­нят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду — назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жі­ночого роду — назвах неживих предметів використову­ються лише кількісні числівники: дві доярки, три сто­ли, дві ночі і под.

2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми: двійко, трійко, четвірко, п'я­тірко, шестірко, семірко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми є приналежністю розмовного мовлення.

3. Синонімами числівників можуть виступати імен­ники з числовим значенням: десять, десятеро — десяток; дванадцять, дванадцятеро — дюжина; сто — сот­ня; одна друга — половина, одна третя — третина, одна четверта — чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню.

4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синоніміч­ні займенниковим виразам: «і цей і той»,, «і один і другий», «і ця і та», «і одна і друга».

Вправа 74. Вкажіть значеннєві і стилістичні особливості виділених числівників; визначте можливість синонімічної за­міни.

1. Лишалося в неї п'ятірко курей, улітку поліцаї прийшли і чотирьох реквізували — яєць не здала (В. Дрозд). 2. Майже водночас вийшло в той день з Асканії двоє (О. Гончар). В. У кімнаті троє ліжок, з них двоє порожні (М. Ірчан). 4. На баню, трамвай, театр мені лишалося чотири карбованці (П. Загребельний). 5. ...Мати вийняла із печі Двоє смажених курчат (С. Олійник). 6. Він дивився в небо, на двійко птахів, які немовби віщували спіткання з таємничим Козаком Мамаєм... (О. Ільченко). 7. Та не може ж бути, щоб отак випадково, в такому пекельному виро­виську зустрілися троє рідних братів, та ще схожих, як дві краплини води?! (О. Дмитренко). 8. У землянці коло вікна сиділо трійко дітей — старша дів­чинка й двоє малих хлопчиків (С. Васильченко). 9. Двоє шестикутних дверей з міцними (по-запорозькому) засувами ведуть у порожнє приміщення, де за­мість стелі світять ребрами старі сохи (Б. Антонєнко-Давидович). 10. У дальньому кутку великої кімнати з низькою дерев'яною стелею сиділо коло столу дві постаті (там само). 11. Дівчата, бачите он-он під горкою манячать дві тополі?! Старі люди розказують, що то дві дівчини повиростали там тополями (С. Ва­сильченко). 12. Вицмуливши відер з десятеро, він [кабан] знову задирав п'ятачка, голодно принюхувався і, не вчувши сподіваного хлібного духу, гриз залізний одвірок гаража (В. Дрозд).

Вправа 75. Проаналізуйте вживання числівників. Виправте речення, поясніть помилки.

1. Двоє наших співробітниць перебувають у відрядженні. 2. Четвірко дев'ятикласників брали участь у ра­йонній олімпіаді з географії. 3. З доповідями на конфе­ренції виступили троє професорів нашого інституту. 4. Двадцять двоє слідчих були нагороджені премією у розмірі двоє мільйонів карбованців. 5. П'ятеро діб ліка­рі воювали за життя хворого. 6. Я зміг відповісти тіль­ки на четверо питань. 7. На ярмарці ми придбали шес­теро грабель і четверо лопат. 8. Бабуся занесла до май­стерні троє черевиків. 9. Чи не знайдеться у тебе двійко малярних щіток? 10. За канікули я повинен прочитати четверо оповідань і двоє повістей. 11. На дитмайдан­чику в зоопарку бавились троє ведмежат і двоє лошат. 12. Троє гандболісток з Вінниці зараховані до збірної країни. 13. Двадцять п'ятеро співаків брали участь у першому турі конкурсу, у фінал вийшло одинадцятеро.