
- •Кандидат філологічних наук
- •Навчальний посібник
- •Isbn 966-95175-2-4
- •§ 1. Рід відмінюваних іменників
- •§ 2. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т. Д.
- •§ 4. Стилістичні особливості форм числа іменників
- •§ 5. Варіанти відмінкових форм іменників
- •II. Знахідний відмінок однини іменників II відміни
- •III. Місцевий відмінок однини іменників II відміни
- •IV. Відмінювання іменника ііі відміни мати
- •V. Родовий і орудний відмінки однини іменників IV відміни
- •VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
- •VII. Родовий відмінок множини
- •VIII. Знахідний відмінок множини
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художньому мовленні
- •§ 6. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 7. Кличний відмінок
- •I. Клична форма іменників і відміни
- •II. Клична форма іменників II відміни
- •III. Клична форма іменників III відміни
- •IV. Кличний відмінок імен по батькові
- •V. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 8. Відмінювання прізвищ
- •§ 9. Особливості вживання складних слів типу
- •§10. Вживання деяких форм прикметників
- •II. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •§ 11. Ступені порівняння прикметників
- •§12. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •§ 13. Вживання особових займенників
- •§ 14. Синонімічні заміни особових займенників
- •III. Переносне вживання займенників III особи
- •§ 15. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •§ 16. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •§17. Відмінювання числівників
- •§18. Синонімія числівників
- •§19. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 20. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •§ 21. Творення і вживання деяких форм дієслова
- •II. Форми теперішнього часу
- •§ 22. Синонімія форм часу дієслова
- •II. Вживання форм минулого часу
- •III. Вживання форм майбутнього часу
- •§ 23. Синонімія форм способу дієслова
- •§ 24. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 25. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 26. Вживання прийменників
- •§ 27. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 28. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •§ 29. Вживання сполучників
§ 1. Рід відмінюваних іменників
1. Визначення роду відмінюваних іменників, як правило, не викликає труднощів: вказівка на рід міститься у зовнішній формі слів — вода, деканат, весло. Якщо ж рід не індикується закінченням, можливі помилки при визначенні цієї категорії.
Слова аерозоль, нежить, псалтир, рояль, сажень, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь належать до чоловічого роду, іменники антресоль, бандероль, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, мігрень, папороть, розкіш, філігрань, фланель — до жіночого.
2. Частина помилок при визначенні роду виникає під впливом російської мови. Рід співвідносних іменників у російській і українській мовах здебільшого збігається, що пояснюється спорідненістю мов. Відзначаються також іменники, що розрізняються за родовою характеристикою в двох мовах.
Іноді вказівкою на розбіжність роду є зовнішня структура слів, наприклад:
українська мова |
російська мова |
криза |
кризис |
недуга |
недуг |
президія |
президиум |
теза |
тезис |
тополя |
тополь |
ярмарок |
ярмарка |
Деякі іменники мають однакову морфологічну структуру в двох мовах, але відрізняються за родовою характеристикою:
українська мова |
російська мова |
||||
путь—ж. р. |
|
|
путь — ч. р. |
|
|
біль |
|
боль |
|
||
дріб |
|
дробь |
|
||
живопис |
|
живопись |
|
||
запис |
|
запись |
|
||
зяб |
|
зябь |
|
||
кір |
|
корь |
|
||
літопис |
|
летопись |
|
||
машинопис |
|
машинопись |
|
||
напис |
|
надпись |
|
||
опис |
ч. р. |
опись |
ж. р. |
||
перекис |
|
перекись |
|
||
пил |
|
пыль |
|
||
підпис |
|
подпись |
|
||
полин |
|
полынь |
|
||
поступ |
|
поступь |
|
||
пропис |
|
пропись |
|
||
розсип |
|
россыпь |
|
||
рукопис |
|
рукопись |
|
||
Сибір |
|
Сибирь |
|
||
сип |
|
сыпь |
|
||
степ |
|
степь |
|
||
степінь |
|
степень |
|
||
ступінь |
|
степень |
|
3. Деякі іменники мають варіантні родові форми. Найчастіше варіюються форми чоловічого і жіночого роду: абрикос і абрикоса, африкат і африката, веремій (розм.) і веремія (розм.), вольєр і вольєра, жираф і жирафа, зал і зала, кахель і кахля, клавіш і клавіша, лангуст і лангуста, мозоль і мозоля, мотузок і мотузка, пантофель і пантофля, перифраз і перифраза, спазм і спазма, хлющ і хлюща, чинар і чинара. Як слова і чоловічого і жіночого роду вживаються іменники: ґандж (розм.), дрож, жужіль, кужіль, купіль, фальш.
Можлива також варіантність форм чоловічого і середнього роду безлад і безладдя, виднокіл (поет.) і видноколо (поет.), дишель і дишло, свердел і свердло, а також жіночого і середнього роду покуть і покуття.
Наведені вище родові варіанти подаються в словниках сучасної української мови як стилістично рівноправні. Деякі варіантні форми іменників розрізняються за стилістичним забарвленням або частотою вживання. Так у парах бакенбарда—бакенбард, банкнот—банкнота, живокіст—живокость, ковила—ковил, посуд— посуда, продаж—продажа, птах—птаха, санаторій—санаторія, туфля—туфель, чорнобиль (ч. р.)—чорнобиль (ж. р.) перші форми становлять літературну норму, а другі є розмовно-просторічними, діалектними або застарілими. Форми жіночого роду блакить, просіка, цукерка характеризуються активністю функціонування, а їх родові варіанти чоловічого роду блакит, просік, цукерок є рідковживаними.
До різних родів належать деякі словотворчі варіанти, їх стилістичні особливості можуть збігатися або розрізнятися: сутінь (нейтр.) — сутінок (нейтр.), браслет (нейтр.) — браслетка (нейтр.), лорнет (нейтр.) — лорнетка (розм.), табурет (нейтр.) — табуретка (нейтр.), трафарет (нейтр.) — трафаретка (розм.), фасет (спец.) — фасетка (спец.).
4. Деякі родові варіанти іменників виявляють лише частковий збіг значень. Семантичні розбіжності можуть супроводжуватися і функціональними. Наприклад, іменник овоч у формі чоловічого роду вживається із одиничним значенням — «плід городніх (польових) рослин», «плід садових (лісових) дерев, кущів». Реалізовуючи збірне значення («м'які плоди будь-яких рослин»), слово виступає у формах чоловічого і жіночого роду. Варіант жіночого роду є рідковживаним.
До стилістично нейтральних належить іменник метод. Він уживається у двох значеннях — «спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя», «прийом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності». Іменник жіночого роду метода збігається зі словом метод у другому значенні і кваліфікується словниками як книжний і застарілий.
5. У художньому мовленні трапляються випадки вживання родових форм, які не відповідають сучасним нормам української мови, тобто належать до архаїчних граматичних форм:
По бурхливім океані
Серед пінявих валів
Наша флота суне, б'ється
До незвісних берегів
(І. Франко).
І туркіт повозів, і людські голоси, Дзвінки трамваїв, гомін паровозів Зливаються в одну тремтячу ноту, Мов тремоло великої оркестри
(Л. Українка).
6. Деякі іменники чоловічого роду з кінцевим приголосним основи й іменники жіночого роду із закінченням -а розрізняються за значеннями, тобто не належать до родових варіантів. Це такі іменники, як:
адрес (письмове вітання з нагоди видатної події) |
— |
адреса (місце проживання чи перебування) |
вольт (одиниця виміру напруги електричного струму) |
— |
вольта (тканина) |
гарнітур (комплект одно характерних предметів — меблів, білизни тощо) |
— |
гарнітура (комплект шрифтів, однакових за малюнком, але різних за кеглем і накресленням) |
девіз (вислів, формулювання) |
— |
девіза (вексель, чек) |
жовтобрюх (змія) |
— |
жовтобрюха (пташка) |
задум (план дій, намір; основна ідея твору) |
— |
задума (стан того, хто заглибився в думки, роздуми) |
кар'єр (місце відкритого добування копалин; прискорений біг коня) |
— |
кар'єра (просування в якій-небудь діяльності) |
меліс (сорт цукру-піску) |
— |
меліса (рослина) |
округ (територіальна оди ниця) |
— |
округа (навколишня місцевість) |
пар (поле сівозміни |
— |
пара (речовина в газопо дібному стані) |
Вправа 1. Доберіть означення до наведених іменників.
Дрож, консоль, папороть, шампунь, насип, мозоль, кахель, рояль, сажень, аерозоль, зяб, путь, дріб, перекис, поступ, бандероль, псалтир, собака, покуть, антресоль, кужіль, нежить, підпис, ступінь, емаль, тунель, фенхель, філігрань.
Вправа 2. Утворіть форму однини наведених іменників. Відзначте можливі варіанти і вкажіть їх стилістичні особливості.
Жирафи, бакенбарди, клавіші, кахлі, брови, шкарпетки, погони, лампаси, грінки, рапани, пуанти, бутси, баклажани, помідори, кліпси, кеди, еполети, канделябри, птахи, мозолі, фільми, ботфорти, пілястри, буфи, мурахи, гетри, гланди, кеглі, ярмарки, туфлі, гамаші, цукерки, спазми, пантофлі, вольєри, босоніжки, гастролі, сандалі, панчохи, вокалізи, акваторії, ласти, просіки, боти, литаври, пелюстки.
Вправа 3. Визначте відповідність родової характеристики виділених іменників сучасним нормам української мови. Вкажіть, які з цих слів мають родові варіанти.
1. Коли нараз чую: з кручі над Дністром здовж рікою і по ярах залунав сильний голос,— я не міг спершу зміркувати, що се: чи звичайна військова трубка, чи флейт, чи кларнет (О. Маковей). 2. Біля Наумишиної хати — содома. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату (М. Коцюбинський).3.Артемон так щось сказав і так чогось недомовив, що Ярину почав лихоманити дрож (М. Стельмах).4.Від тих слів у мозку Олександри Вікентіївни сталася спазма — теща навіть не знала, що відповісти на подібну зухвалість (В. Дарда). 5. А раніше я нічого такого за Сластьоном не помічав, хоч робив роками. Але брешу — мікроба в душі його таки була (В. Дрозд). 6. Куля влучила в замковий мур, і замок задрижав, аж посуда на столі задзвеніла (Б. Лепкий). 7. Ні, навпаки, я відзначаю природність, відсутність фальші у вашому поводженні (О. Гончар). 8. Усяка фрукта в отих рясних садках росте (О. Ковінька). 9. Горять шпилі огнями, Мов царський діадем, Аж зорі над верхами Займаються огнем (Б. Лепкий). 10. — Уй, Марусю! — раптом скрикнула Фенька і навіть зупинилась. — Яку анекдоту я вчора чула! (В. Винниченко). 11. Не хочу боронити «заповідей» Брюсова, але вважаю, що тільки синтеза з їхніми суперечностями зможе витворити справжнього сучасного письменника (В. І. Антонич). 12. Пригадувалася доля каравани, що, томлена спрагою і пражена сонцем, побачить оазу перед собою й, добуваючи останніх сил, біжить туди, щоб переконатися вскорі, що це тільки злобна іграшка природи (Б. Л епкий). 13. Старенька мати страшенно зраділа передусім з його візити, а крім того, з довіри до себе від сина, якого вона звикла незаперечно божествити (В. П ід могильний). 14. Роблю байдужу міну, роздивляю наче будинки, але бачу тільки блакитний вуаль... (М. Коцюбинський)
Вправа 4. З'ясуйте стилістичні особливості виділених родових варіантів іменників.
1. Їм обом хотілось їсти, а своя харч уже сливе вийшла (І. Нечуй-Левицький). 2. ...Я людина відверта, хоч ковтай, хоч спльовуй,— може, своє барило, свій трудовий мозоль у мого трактора увіпхнеш та оратимеш день і ніч, як я, що й спина колом? (В. Дрозд). 3. Ісакій і справді був схожий на пастернак, на цю довгу та трохи кострубату огородню овоч (І. Нечуй-Левицький). 4. — От нещастя! — каже він, випадково попавши на таку фільму.— Знову міщанська побрякушка (М. Хвильовий). 5. Шукає око і ніде блакиту неба не знайде (Б. Лenкий). 6. Одна пантофля од переляку спала йому з ноги, і він все ловить її ногою й не може піймать (В. Винниченко). 7. Піч і стіни до половини викладені бездоганною сніжно-білою кахлею (І. Вільде). 8. Прикре враження у мене від тії санаторії (Л. Українка). 9. В далекому південному краю живе птаха пелікан: не дуже-то вона велика, ба й не мала вона (С. Яричевський). 10. Сагайдачний не ворухнувся, — лежав, випроставши руки на ковдрі, пестив пучками ворсу і дивився у стелю (3. Тулуб). 11. — Ей, ви, пани — на двох одні штани! — задерикувато привітав він земляків, відскочивши від вольєри на стежку (О. Гончар).
Вправа 5. Відредагуйте речення і поясніть характер помилок. (Приклади взяті з рубрики «Страшне перо не в гусака» журналу «Перець»).
1. У клубі ДК 5.10.74 р. дивіться новий художній фільм «Чорний панчох» (із афіші). 2. Санітарний стан у магазині задовільний. Немає умивальника, боротьба з мухами ведеться, потрібно посилити боротьбу з мишом (з акта перевірки). 3. Хто знайшов олімпійку в мужській душі, просимо занести в 503 кімнату (з б'я ви).
Вправа 6. Перекладіть речення українською мовою. Порівняйте родову характеристику виділених іменників у російській і українській мовах.
1. Это моющее средство устраняет любую накипь. 2. Малейшее движение причиняет пациенту острую боль. 3. Изящная мебель и золотисто-кремовый тюль подчеркивали всю необычность происходящего. 4. Писатель сделал дарственную надпись на книге. 5. Укажите, по какому адресу вы проживаете. 6. Настойки и экстракты из листьев горькой полыни применяют для улучшения пищеварения. 7. В парадном зале копенгагенской ратуши красуются гербы всех городов и заморских владений Дании. 8. Составьте заявку на 100 рулонов толя шириной 1 метр. 9. Различают сравнительную и превосходную степень прилагательных. 10. Площадь Сибири составляет 10 миллионов км2 . 11. На заявлении отсутствует ваша подпись. 12. Железнодорожный путь на этом участке нуждается в немедленном ремонте. 13. Приступ мигрени обычно возникает после волнения или переутомления. 14. Мой брат имеет научную степень кандидата юридических наук. 15. В их отношениях всегда была фальшь. 16. Современный животный мир украинской степи представлен такими животными, как зайцы, хомяки, суслики, сурки, волки, барсуки, лисицы. 17. Простите, я не заметил предупреждающую надпись. 18. Возбудитель кори передается воздушно-капельным путем. После начального периода заболевания на теле появляется светло-красная сыпь. 19. Детский шампунь поступил в продажу вчера. 20. Пар, находящийся в равновесии с жидкостью или твердым телом, называется насыщенным.