III. Переносне вживання займенників III особи

1. У розмовному мовленні для позначення співроз­мовника може використовуватися займенник він, який при такому переносі виражає, як правило, негативне, зневажливе ставлення мовця до адресата: — Мовчи, Андрію. Мовчи та гинь. — Живий не хоче гинуть. — Тепер він плаче, а перше радів: гуральня! (М. Коцю­бинський).

2. Яскравим стилістичним засобом є заміна займен­ника я займенником ми, коли мовець розповідає про себе начебто зі сторони (так званий ефект відсторо­нення), наприклад: Ненавиджу слюняві белькотіння про рай у хатах під стріхами. Не було раю! Ось він, той хлопчик, з якого виросту я, — в порожній, холодній хаті, розіп'ятий на рамі вікна. Він ніби примерз обличчям до шибки і боїться озирнутися на­зад: з-під печі, з-під полу, од мисника, де нявчить голодне кошеня, повзуть присмерки, вісники ночі, їхні кошлаті лаписька уже торкаються моїх плечей, я ревма реву (В. Дрозд).

3. Займенники третьої особи однини і множини можуть вказувати на того, хто спеціально не називається, — нечистого, лихого або ін.: Хіба, ти думаєш, вона сама топилася? по своїй волі йшла? То він, — не при нас згадуючи! — нею водив; він привід давав!.. (П. Мирний). Не один ранок, продерши очі, я котився з материної печі до вікна зиркнути, чи не приземлився за вишеньками космічний корабель, що його послала до кас інша, далека цивілізація. Корабель мав приземлитися саме на нашім городі або в полі біля городу, бо вони, там, у кораблі, узнали, що я про них думаю і жду їх. Існує телепатія, і вони мене знайдуть, вирізнять з-поміж людських мільярдів (В. Дрозд); «Ти ж там, на трасі, не встрявай не в своє, не роби з ними інциденту» (так вона воліє висловлюватись, маючи на увазі тих, хто пильнує лад на дорогах) (О. Гончар).

4. Пошанна множина у третій особі властива народ­но-розмовній мові: Вони [батько] інколи бувають та­ки дуже добрі (М. Кропивницький); Писали вони [брат] нам, що живуть у столиці, працюють по різних університетах, читають лекції, в газетах пишуть (0. Вишня). Займенник вони, що вживається стосовно однієї людини, може вказувати на улесливе, догідливе або іронічне ставлення до неї: Та їх благородіє самі прибудуть. Вони такого менту не впустять (Ю. Хо­рунжий); Антон. Що це з тобою, Василю? Горпина. Вони, бачте, розгнівались, що я з ними пошуткувала!.. (М. Кропивницький).

Вправа 61. Знайдіть у художньому або науковому творі кілька прикладів переносного вживання особових займенни­ків. З'ясуйте стилістичні функції займенників при метафори­зації .

§ 15. Вживання зворотного і присвійних займенників

1. Стилістично розрізняються конструкції з присвій­ними займенниками їхній, їхня, їхнє, їхні і конструкції, в яких у присвійній функції виступає форма родового відмінка займенника вони — їх: їхні проблеми — їх проблеми, їхня машина — їх машина. Стилістично ней­тральна форма їх уживається в офіційно-діловому, на­уковому стилях. В інших стилях перевага віддається присвійним займенникам.

У російській мові форми ихний, ихняя, ихнее, их­ние належать до просторічних, тобто характеризуються більшою, ніж в українській мові, стилістичною обме­женістю.

2. Присвійні займенники чоловічого і середнього роду у місцевому відмінку однини мають варіанти: (на) моєму — (на) моїм, (на) твоєму — (на) твоїм, (на) нашому — (на) нашім, (на) вашому — (на) вашім, (на) своєму — (на) своїм, (на) їхньому — (на) їхнім. Часті­ше вживаються перші з наведених паралельних форм.

3. Форми родового і давального відмінків присвійних займенників мойого, твойого, свойого, мойому, твойому, свойому належать до просторічних. їх літера­турними відповідниками виступають форми: мого, тво­го, свого, моєму, твоєму, своєму.

4. Редагування потребують речення, в яких форми особових займенників їх, його, її у присвійній функції, а також займенники себе, свій співвідносяться з кіль­кома іменниками, що є причиною виникнення дво­значності, наприклад: Степанець після закінчення кон­серваторії 5 років грав у камерному ансамблі. Його (?) виступи завжди проходили з аншлагом; Вчителька запропонувала нам описати в домашньому творі свою (?) квартиру; Андрій пристав на пропозицію Івана потримати свою (?) машину у себе (?) в гаражі.

5. Часто у реченнях присвійний займенник свій є зайвим: У своєму атестаті я не маю жодної трійки. За все своє життя не чув нічого смішнішого.

Вправа 62. Визначте помилки у вживанні зворотного і присвійних займенників. Відредагуйте речення.

1. Він просидів цілий вечір, обдумуючи свою авто­біографію. 2. У мойого брата канікули вже розпочалися. 3. Викладачка запропонувала студенту вичитати свою доповідь. 4. Я впевнений, що доля випускників у своїх руках. 5. Матвієвська У. С. входить до складу комісії з питань екології. Про її роботу неодноразово писали в районній газеті, 6. Свойого дядька я майже не па­м'ятаю. 7. Дмитро нікого не попередив, що поїхав до своїх батьків. 8. Коли мама побачила, як я прибрала в кімнаті, вона схопилася за свою голову. 9. Загальні збори трудового колективу мають право приймати будь-які ухвали, пов'язані з їхньою статутною діяльністю. 10. Це, на їх думку, єдиний вихід із цього становища. 11. У кожної людини є своя заповітна мрія. 12. Сьогодні дружина попросила мене приготувати собі сніданок.

Вправа 63. З'ясуйте, які правила вживання займенників порушено у наведених реченнях. (Приклади взято із рубрики «Страшне перо не в гусака» журналу «Перець»)

1. Прикріпити постійних учнів до вікон і дверей, слідкувати за їх прибиранням (з виховного плану класного керівника). 2. Довідка. Дана Укрремтресту в тому, що жильці з жилих будинків №№ 22, 28 виселені у зв'язку з їхньою непридатністю до життя. 3. У наших пташниць не тільки добре зберігається птиця, а набагато піднялась їх несучість, всі корма поїдають, люди вони добросовісні (із виступу на зборах) 4. Увага! Хто бажає придбати помідори, цибулю, прохаємо записатись, зазначивши свою вагу (з оголошення). 5. Перед виводом тварин у літні табори, ветеринарним працівникам зробити клінічний огляд на предмет виявлення їх захворювань, надрізати роги і розчистити ратиці (із розпорядження), 6. Ди­тячі головки схиляються над акуратними квадратика­ми на асфальті, в яких вони кольоровою крейдою зображують своє видіння світу (з газети).