§ 7. Кличний відмінок

В українській мові іменники мають кличний відмінок, успадкований від давньоруської мови. Клична форма утворюється від іменників жіночого і чоловічого роду — назв осіб, а також від назв тварин, явищ при­роди, предметів при їх персоніфікації.

I. Клична форма іменників і відміни

Іменники твердої групи утворюють кличну форму за допомогою закінчення -о: Василино, Галино, Ми­коло, колего, мамо, донечко. Іменники м'якої групи у кличній формі мають закінчення -е (-є): нене, за­крійнице, Насте, Маріє, Ксеніє. Закінчення -ю утво­рює кличний відмінок іменників м'якої групи, що означають жіночі пестливі імена: Галю, Таню, Мару­сю, бабусю, тітусю.

II. Клична форма іменників II відміни

1. Закінчення -у мають:

а) іменники твердої групи (зокрема із суфіксами -ик-, -ок-, -к-): братику, хлопчику, синку, батьку, внучку;

б) іншомовні імена з основою на г, к, х: Джеку, Жаку, Ніку, Майку, Людвігу, Генріху, Фрідріху;

в) деякі іменники мішаної групи з основою на шип- лячий (крім ж): викладачу, глядачу, укладачу, товаришу.

2. Закінчення -ю виступає у іменників м'якої групи: вихователю, дідусю, лікарю, поштарю, секретарю, Віталію, Геннадію, Костю.

3. Закінчення -е мають:

а) безсуфіксні іменники твердої групи: брате, го­лубе, куме, парубче, друже, пастуше, Іване, Петре, Степане, Володимире, Ярославе, Явтуше, але: діду, сину, тату;

б) іменники твердої групи із суфіксами -ист-, -ор-, -тор-, -атор-, -ер-, -up-: альпіністе, радисте, професоре, кооператоре, директоре, ректоре, адміністраторе, режисере, комбайнере, бригадире, командире;

в) іменники м'якої групи із суфіксом -ець-: молодче, хлопче, кравче, але: бійцю, знавцю, добровольцю;

г) деякі іменники мішаної групи (зокрема власні назви з основою на ж, дж і загальні назви з основою на р, ж): Довбуше, Джордже, газетяре, кресляре, стороже.

III. Клична форма іменників III відміни

У кличному відмінку іменники Ш відміни мають закінчення -е: любове, розкоше, радосте. Такі форми вживаються переважно у поезії.

IV. Кличний відмінок імен по батькові

Імена по батькові жіночого роду мають у кличному відмінку закінчення -о, імена по батькові чоловічого роду — закінчення -у: Ірино Петрівно, Надіє Михайлів­но, Степане Івановичу, Петре Васильовичу.

V. Звертання, що складаються з кількох назв

1. У звертаннях, що складаються з двох власних назв (імені та по батькові) або із загальної назви та імені, обидва слова мають форму кличного відмінка: Григорію Семеновичу, Ірино Андріївно, пане Максиме, друже Іване, тітко Маріє.

2. У звертаннях, що складаються із загальної назви й прізвища, кличну форму має загальна назва, а прі­звище виступає у формі називного відмінка: пане Чорний, добродійко Прищепа, депутате Соколовський.

3. У звертаннях, що складаються із двох загальних назв, кличну форму обов'язково має перше слово, а друге може виступати у формі як називного, так і кличного відмінка: добродію секретар (секретарю), пане голово (голова), товаришу майоре (майор).

Вправа 35. Утворіть форму кличного відмінка наведених імен.

Олексій Андрійович, Максим Володимирович, Генріх Ярославович, Ігор Тимофійович, Володимир Петрович, Олег Юрійович, Федір Пилипович, Григорій Михайлович, Степан Васильович, Геннадій Мусійович, Богдана Іванів­на, Марина Олександрівна, Стефанія Григорівна, Надія Вікторівна, Ольга Дмитрівна, Світлана Микитівна, Ма­рія Олексіївна.

Вправа 36. Розкрийте дужки, вживаючи іменники у формі кличного відмінка. Відзначте можливі варіанти.

1. 1. (Зося), (голубонька), як ти? 2. І в кого ти, (Максим), такий вдався? 3. Як же ви, (дід), ворожите? 4. Ви вже цим, (отець Вікентій), зацікавились? 5. Нащо це, (Андрій), малому голову туманити? 6. Чи ти, (Лев­ко), не в своєму розумі? 7. (Чоловік добрий), коли часом приб'єшся на вітряк, будь обережний з вогнем, а хліб знайдеш у скрині. 8. (Мудрий і добрий мельник), спасибі тобі за хліб-сіль і за непоказну людяність! 9. Чого ж ви, (дідусь), регочете? 10. (Дід Володимир), це ви? 11. (Сеньйора Лючія), я в боргу перед книгами і вами... 12. Я люблю тебе, (незрадлива мудрість книг), твої сонця чи світильники, і скорботу твою, і радість твою. 13. Так це ж, (отрок), здорово! 14. (Психолог), ти сьогодні неможливий! 15. Ви, (громадяночка), може, проковтнули язик? (З творів М. Стельмаха).

2. 1. Вибачте за запізнення, (пан викладач). 2. Прошу слова, (шановний пан голова). 3. Здрастуйте, (пані Марія). 4. Де ви відпочивали влітку, (кум Степан)?

(Товариш капітан), дозвольте звернутись до вас. 6. Розпочинаємо обговорення, (шановна громада). 7. У вашій доповіді, (пан Бондарчук), є багато цікавих фак­тів. 8. Вибачте, (пан директор), нам час іти.