Тема 2. Колоніальна експансія та колоніальне суперництво європейських країн в ост. Третині хіх – на початку хх ст. (4 год.)

Заняття 1. Боротьба за розподіл Африки в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст.

1. Колоніальні надбання Англії та Франції та їх суперництво.

2. Німецька колоніальна політика в контексі взаємовідносин Німеччини з іншими державами.

3. Англо-бурська війна та позиція європейських країн.

4. Марокканське питання в міжнародних відносинах початку ХХ ст.

Під час підготовки до семінарського заняття слід мати на увазі, що інтенсивний розвиток засобів сполучення і зв'язку в означений період сприяв активному освоєнню найвіддаленіших територій, в тому числі внутрішніх районів Африки. Географічні експедиції сприяли не лише вивченню територій, але й перетворенню їх на залежні території європейських держав. До початку Першої світової війни в Африці залишилися лише дві не вільні від європейського підпорядкування території – Ліберія та Абіссінія. Усі інші були поділені між великими державами, лідерство серед яких вела Британія. За нею слідувала Франція, яка в 1881-1914 рр. здобула 85% усіх своїх колоній, переважна більшість яких знаходилася в Африці. Значні території в Африці мали також Португалія (Ангола, Мозамбік, Гвінея), Бельгія (Конго), Німеччина (Того, Камерун, Південно-Західна і Німецька Східна Африка), Італія (Ерітрея, Сомалі, Лівія).

Готуючись до вивчення першого питання семінарського заняття слід з'ясувати, якими територіями в Африці вже володіли західні держави, в тому числі Британія і Франція, до початку нового етапу колоніальної експансії в останній третині ХІХ ст., а також звернути увагу на основні пункти, де виявилися англо-французькі суперечності в Африці.

Початком нового етапу колоніальної експансії європейських держав в Африці вважається встановлення Францією протекторату над Тунісом (1881). Особливої уваги заслуговує англійсько-французьке суперництво в Єгипті, значення якого різко зросло у зв'язку із завершенням будівництва в 1869 р. Суецького каналу, що став найкоротшим шляхом з Середземного моря в Індійський океан. Окупація Англією Єгипту в 1882 р. на 22 роки призвела до погіршення відносин між двома країнами, налагодити які вдалося лише в 1904 р. після підписання англо-французької Антанти. Необхідно дослідити гострий Фашодський конфлікт на Верхньому Нілі між Англією та Францією, який міг призвести до війни між двома країнами, з'ясувати його причини, способи вирішення, наслідки. Зверніть увагу на суперництво між Францією та Британією в районі р.Нігер. Проаналізуйте причини невдоволення Британією встановленням французького протекторату над о.Мадагаскар.

Під час підготовки до другого питання семінарського заняття слід мати на увазі, що колоніальна політика Німеччини за часів канцлерства Бісмарка (1871-1890) не була активною. Виділяється лише короткий період німецької колоніальної активності Німеччини у 1884-85 рр., під час якого Німеччина здобула чотири свої колонії в Африці, які за своєю цінністю значно поступалися англійським та французьким володінням. Проаналізуйте причини пасивності Німеччини в колоніальній політиці в 1870-1880-ті рр., її відносини Англією та Францією в контексті колоніальної політики. Зверніть увагу на активізацію міжнародної активності Німеччини за імператора Вільгельма ІІ. Проаналізуйте її причини, місця найбільшого зіткнення інтересів великих держав (Південь Африки, Марокко). Спробуйте дати відповіді на запитання – чи вдалося Німеччині домогтися збільшення своєї сфери впливу в Африці за часів Вільгельма ІІ; чи були колоніальні питання серед причин Першої світової війни?

Готуючи третє питання семінарського заняття, необхідно зробити екскурс в історію бурських республік та британської присутності на півдні Африки; з'ясувати відносини, що існували між Британією та бурськими республіками до початку війни 1899-1902 рр., її причини, результати та наслідки для південної Африки. При вивченні позиції провідних держав світу щодо англо-бурської війни слід пам'ятати, що війна співпала в часі із загостренням відносин Британії з Францією (у зв'язку з Фашодською кризою) та з Росією (на Далекому Сході), що визначило в цей час спільну французько-російську позицію щодо англо-бурської війни. Натомість цей період відзначився англо-німецьким зближенням та переговорами про можливий союз, незважаючи на зв'язки німецької дипломатії з бурськими республіками в 1893-1896 (зверніть увагу на ноту Вільгельма ІІ президенту Трансвааля Крюгеру в січні 1896).

Готуючи четверте питання, проаналізуйте суперечності між європейськими державами в марокканському питанні (переважно англо-французькі) в ХІХ ст. Особливої уваги заслуговує загострення марокканського питання на початку ХХ ст. під час т.зв. “марокканських криз” 1905-1906, 1911 рр. Намагайтеся з'ясувати міжнародну ситуацію та відносини між провідними державами, що передували марокканським кризам; цілі Німеччини (задекларовані та приховані); причини й суть криз; їх наслідки та вплив на подальший стан міжнародних відносин.

Заняття 2. Колоніальне суперництво великих держав на Близькому і Далекому Сході

1. Проблема будівництва Багдадської залізниці у відносинах між європейськими державами на Близькому Сході.

2. Експансія європейських держав та США в Китаї на рубежі ХІХ – ХХ ст.

3. Загострення суперечностей між західними державами напередодні та під час російсько-японської війни 1904-1905 рр.

Під час підготовки до першого питання слід з'ясувати суть проблеми; ставлення до будівництва Німеччиною Багдадської залізниці з боку Англії, Франції, Росії; потенційні загрози, які створювало для них дане будівництво. Зверніть увагу на те, що на противагу твердженням радянської історіографії про загострення з цього приводу англо-німецьких відносин, британські історики акцентують увагу на потенційних загрозах даного будівництва передусім для Росії з точки зору створення загрози для її південних кордонів; можливості проникнення Німеччини в Персію, що становила російську зону інтересів, та закріплення свого політичного впливу в Османській імперії, що зачіпало важливе для національної безпеки Росії питання про контроль над Чорноморськими протоками. Що стосується потенційних загроз для Британії, то проблему виходу Німеччини до Перської затоки вдалося вирішити шляхом встановлення британського протекторату над Кувейтом (1899) та досягненням домовленості з Німеччиною про будівництво Британією останньої ділянки залізниці (від Багдаду до Перської затоки) (червень 1914 р).

Під час вивчення другого питання з'ясуйте суть суперечностей між Британією та Росією на Далекому Сході, причини їх загострення на рубежі ХІХ-ХХ ст. та позицію інших великих держав (Франції, Німеччини, США). Проаналізуйте суть докрини “відкритих дверей” (1899), її сприйняття іншими державами.

Зверніть увагу на зміцнення позицій Росії в Китаї після завершення японо-китайської війни 1894-95 рр.: заснування русько-китайського банку та надання Китаю позики на виплату контрибуції Японії; здобуття Росією в оренду на 25 років порту Дайрен (Порт-Артур) (1898) на Ляодунському півострові з правом з'єднати його залізницею з своїми володіннями; введення російських військ в Маньчжурію під час повстання іхетуань та встановлення протекторату над Маньчжурією (1900). Зверніть увагу на поділ Китаю на сфери впливу між іншими державами – здобуття Німеччиною бухти Цзяоджоу з прилеглою територією (Циндао, провінція Шаньдун) в оренду на 99 років (1898), Англією - Вейхайвей, Францією - Гуанчжоувань, а також на англо-німецькі переговори про можливий союз (1898-1901) та підписання англо-японського союзного договору (1902) з метою стримування Росії на Далекому Сході.

Під час вивчення третього питання слід проаналізувати суперечності між великими державами напередодні війни та позицію кожної з них під час війни; з'ясувати вплив російсько-японської війни на міжнародні відносини та нову розстановку сил серед великих держав.

Слід мати на увазі, що російсько-японська війна (лютий 1904 - вересень 1905) мала значний вплив на перегрупування сил серед провідних європейських держав: 1) показала політичну слабкість та військово-технічну відсталість Росії й перетворила Францію на основного партнера в російсько-французькому союзі (створеному в 1891-93); 2) прискорила формування англо-французької Антанти (оскільки, будучи союзником Росії, Франція боялася бути втягнутою в російсько-японську війну й опинитися в ній між Росією й Англією, що підтримувала Японію); 3) через поразку у війні та значне послаблення Росія перестала були серйозним суперником Британії на Далекому Сході, а це сприяло англо-російському зближенню, що завершилося в 1907 р. досягненням англо-російської Антанти; 4) поразка у війні на Далекому Сході призвела до повернення Росії на Балкани, а відповідно до загострення російсько-австрійських відносин; 5) під час війни Німеччина зробила спробу зближення з Росією і долучитися до російсько-французького союзу (підписання союзного договору в Бйорке в липні 1905 р.); 6) скориставшись Бйоркським договором, Німеччина провакує Марокканську кризу 1905-1906 рр., проте Альхесирасська конференція демонстує провал німецьких розрахунків та англо-франко-російське зближення на противагу німецько-австрійському блоку.

Джерела і література:

Борьба за раздел Китая и американская доктрина открытых дверей

(1895-1900). Документы // http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/China/XIX/1880-1900/Borba_razdel_Kitaja/index.htm

Международные отношения в 1870-1918 гг. Сб. документов под ред. В.М.Хвостова. – М., 1940.

Пуанкаре Р. Происхождение мировой войны. - М., 1924., М.1999.

***

Александров В.В. Борьба империалистических держав за раздел Африки (1881-1914 гг.). – М., 1963.

Боев Ю.А. Ближний Восток во внешней политике России (1838-1914 гг.) – К., 1964.

Британская империя в ХХ веке/Под ред. А.М.Пегушева. – М., 2010 // http://obuk.ru/science/history/122832-britanskaya-imperiya-v-xx-veke.html

Бродський Р.М., Єнольський З.А. Нова історія країн Азії і Африки. – Львів, 1986.

Васильев Л.С. История Востока. – Т.2. – М., 2001. – С.89-123 (Колонізація Африки).

Давидсон А.Б. Сессиль Родс и его время. – М., 1984.

Дармштеттер П. История раздела Африки (1870-1919). – М.-Л., 1925.

Ерофеев Н.А. Очерки по новой истории Англии 1815-1917 гг. – М., 1959 // http://www.twirpx.com/file/531733/

Ерусалимский А.С. Проникновение германского империализма в Китай на рубеже ХІХ и ХХ вв. // Вопросы истории. – 1960. - №9.

Зусманович А.З. Империалистический раздел бассейна Конго (1876-1894 гг.). – М., 1964.

Исследования по истории германского империализма начала ХХ в./ Отв. ред. Б.А.Айзин, Б.Гуче. – М., 1987.

История Африки в ХІХ – начале ХХ в. – М., 1967.

История германского колониализма в Африке. – М., 1983.

История дипломатии: В 5 т. – Т.2. – М., 1963.

История Европы. – Т.5. – М., 2000. – С.564-591 (Колоніальна політика європейських держав в ХІХ - на поч.ХХ ст.).

История Франции: В 3 т. – Т.2. – М., 1973.

История Японии. – Т.2. – М.: Институт Востоковедения РАН, 1998. (Гл.3. Русско-японская война. – С.183-214).

Луцкий В.Б. Новая история арабских стран. – М., 1966.

Международные отношения на Дальнем Востоке. – Кн.1. С кон.XVI до 1917 г. – М., 1973.

Мун П.Т. Империализм и мировая политика – М., Л., 1928.

Никитина И.А. Захват бурских республик Англией (1899-1902). – М., 1970.

Субботин В.А. Англо-французское столкновение в Фашоде в 1898 г. // Американский ежегодник. История. – М., 1963.

Субботин В.А. Колониальная политика Франции в Западной Африке (1880-1900). – М., 1959.

Тарле Е.В. Сочинения: В 12-ти т. - Т.5. Европа в эпоху империализма. – М., 1958.

Тейлор А.Дж. Борьба за господство в Европе. 1848-1918 (Пер. с англ.). – М., 1958.

Туполев Б.М. Германский империализм в борьбе за “место под солнцем”. Германская экспансия на Ближнем Востоке, в Восточной Африке т в районе Индийского океана в конце ХІХ – начале ХХ в. – М., 1991.

Туполев Б.М. Происходжение первой мировой войны // http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NEWHIST/WAR11.HTM; http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NEWHIST/WAR12.HTM

Фурсенко А.А. Борьба за раздел Китая и американская доктрина открытых дверей. 1895-1900. – М.-Л., 1956.