4. Прийоми поверхневого обробітку грунту.

Як би добре і глибоко не був оброблений грунт плугами, його треба додатково обробляти і на поверхні. Для цього використовують різні знаряддя.

Лущення грунту здійснюють дисковими та корпусними лущильниками,які підрізають коріння бур'янів. Корпусні лущильники використовують для заглиблення мінеральних добрив на невелику глибину. Дискові лущильники найбільш продуктивні порівняно з відвальними, але вони гірше підрізають бур'яни.

Культивація. Культиватори призначені для повного рихлення грунту перед посівом сільскогосподарських культур, а також для обробітку щільних грунтів, щоб зменшити випаровування води з нього.

Іноді культивацію в міжряддях в просапних культурах поєднують з підживленням рослин.

Боронування грунту. Навесні вирівнювання та розрихлювання грунту проводять боронами різних видів. Боронування зябу або чорного пару, називають закриттям вологи. Найчастіше весняний обробіток зябу проводять агрегатами зі шлейфів та зубових борон. Грунт боронують також під час догляду за культурами.

Прикочування грунту проводять в різних випадках так, при оранці перед посівом озимих хлібів грунт не має необхідної усадки для кращого змикання з насіння з грунтом. В цьому випадку його треба прикотити. Прикочування допомагає рівномірному заглибленню насіння, зберігає вузол кущіння від оголення, який неодмінно відбувається при осіданні грунту. Все це покращує умови перезимівлі озимих культур.

Вирівнювання грунту. При будь якій оранці з'являються роздільні борозни та гребені, тому поверхню грунту вирівнюють культиваторами, боронами, шлейфами, волокушами. Це зменшує вапаровування вологи з поверхні грунту, покращує умови роботи механізмів на полях.

Вирівнювання грунту під посів рису називають горизонтальним плануванням. При поливі по борознах та смугах планування грунту створює рівну похилу поверхню. Таке планування проводять перед освоєнням зрошених земель та називають основним. Всі нерівні частини восени вирівнюють волокушами, планувальними дошками, планувальниками-розрівнювачами. Цю роботу називають поточним плануванням.

Малування грунту. Мала - стародавнє знаряддя. Це дерев'яний брус довжиною 2 м, шириною 20 см, товщиною 10 см. Малування проводять при необхідності найбільш сильного вирівнювання грунту. Під час руху мали руйнуються найбільші грудки, ущільнюється в деякій мірі грунт.Мала замінює волокушу і коток. Малу використовують в доповнення до боронування.

5. Оцінка якості обробки грунту.

Хорошу оцінку оранці дають в тому разі, коли: вона проведена своєчасно; на всьому масиві, витримана задана глибина; поверхня має однорідну хвилюватісь; дно борозни однорідне, горизонтальне впоперек та без виступів по ходу плуга; ширина шарів скрізь однакова; шари повністю привалені, між ними нема пустот; рослинні залишки та органічні добрива заорані вглиб, кінці поля заорані.

Якість оранки перепровіряють, роздивляючись поле по діагоналі та його краям. Заміряють глибину оранки лінійкою з діленнями або спеціальним борозноміром.

Борозномер складається з двох рейок: одна з яких нерухома з нанесеними на неї сантиметрами, друга рухома без поділок. Нерухому рейку встановлюють на неорану сторону. Рухому встановлюють на дно борозни. Відлік проводять по місцю зтикання верхнього кінця рухомої рейки з діленням нерухомої рейки.

На зораному полі вибирають невелику площу, вирівнюють її поверхню та викопують яму. По обривистій стінці заміряють глибину оранки. Замірювання виходить більшим, ніж фактична глибина оранки, бо здійснюється збільшення об'єму грунту. Це називається розпушенням грунту.

В оцінці якості обробітку грунту враховують показник гребнистості. Гребнистість поверхні оранки залежить від конструкції використаного для оранки плуга, наявність передплужника, форми відвалу.

Гребнистість вимірюють профільоміром.

Другим показником якості є глибкуватість. Глибами називають комки діаметром більше 5 см. Якщо глиби займають більше 15% поверхні оранки, тоді обробіток визнається незадовільним. Для їх знищення використовують ряд додаткових обробітків, що призводить до посилення розпилення та погіршення фізичних якостей грунту.

Обробіток грунту на підвищених швидкостях має велике значення для виробництва. Це означає, що всі роботи можуть бути виконані меншим числом машин та в кращі агрономічні терміни. Збільшення швидкості підвищує продуктивність праці та здешевлює собівартість отриманої продукції.