Лекція № 11

Тема: бонітування грунтів.

План:

1. Основні поняття бонітування грунтів.

2. Сучасне бонітування грунтів.

3. Методи бонітування грунтів.

4. Методика бонітування грунтів.

5. Бонітування грунтів України.

1. Основні поняття бонітування грунтів.

Бонітування грунтів - спеціальна дисципліна, що освітлює принципи і методи порівняльної оцінки якості грунтів, як природних тіл і як засобів виробництва. Бонітування грунтів (лат.Ьопііаз - доброякісний ) - це порівняльна оцінка якості грунтів та їх виробничої здатності, що виражається в балах. Оцінюючи певні ділянки зелі, вивчаючи їх виробничі характеристики, враховуючи грунтово-кліматичні умови, їм присвоюють певний бал якості та заносять у "Земельний кадастр".

Земельний кадастр ( фр. Сасіазіге - реєстр) - розуміють реєстр, опис і оцінку земель за їх продуктивністю, розділ їх на категорії чи класи. Головні частини земельного кадастру - бонітування грунтів та їх економічна оцінка.

Економічна оцінка землі ( ЕОЗ ) - це визначення відносної цінності землі, як засобу виробництва в сільському господарстві; або іншими словами, відносний прибуток, одержаний від землі різної якості. Критеріями ЕОЗ є:

Показники урожайності сільськогосподарських культур;

Валовий продукт;

Чистий прибуток;

- Природнокліматичні умови місцевості.

ЕОЗ дає не тільки оцінку грунтів по родючості, але й по їл місцезнаходженню. Великий вклад у принципи бонітування грунтів вніс Докучаєв В.В.

2. Сучасне бонітування грунтів.

Головна задача - складання генетико-виробничої класифікації грунтів, родючість яких виражена в балах.

Мета бонітування:

• Порівняти й згрупувати грунти і земельні угіддя країни, області, району, господарства по їх продуктивності (родючості).

• Виявити найбільш сприятливі грунти і землі для різних с/г культур (спеціальні бонітування грунтів для зернових, льону, картоплі, цукрового буряка та ін.).

• Дати виробничу оцінку ґрунтовому покрову областей, районів, колгоспів, радгоспів, окремих бригад, полів то що.

• Об'єктивно оцінити, з урахуванням грунтово-кліматичних умов, результати господарської діяльності різноманітних за природними умовами областей, районів...

• Розробити правильне, з урахуванням грунтово-кліматичних умов, впровадження раціональних систем ведення с/г.

• Допомогти вірно намітити заходи сільських господарств по підйому врожайності на різних грунтах.

• Підвищити матеріальну зацікавленість робітників с/г підприємств у збереженні та підвищенні родючості грунтів.

3. Методи бонітування грунтів.

В наш час існують різноманітні шляхи і методи оцінки земель. З них виділяють три найбільш поширені:

• Природноісторичний - метод розроблений Докучаєвим. Бали бонітету встановлюються на основі природних властивостей грунту, коректуючи їх з урожайністю провідних с/г культур. Елементарною таксонометричною одиницею при такому бонітуванні є різновид грунтів. • Метод, розроблений ґрунтознавцями України. Предметом оцінки при цьому методі є не ґрунтовий різновид, а агровиробнича група грунтів. Бали їх бонітету встановлюють по врожайності с/г культур і природним властивостям грунту.

• Метод, розроблений вченими МДУ і Львівського університету. Предметом оцінки тут є місцевість, де залягають певні типи грунтів, а бали бонітету установлюються по виходу с/г продукції.

При бонітуванні грунтів одним із головних моментів є визначення гумусосфери і родючості грунтів.

Гумусосфера - це власне гумусовий горизонт сфери, що характеризується:

мірою (потужністю гумусових горизонтів в см)

вологістю (загальні запаси гумусу в т/га) Ці показники визначають рівень природної родючості грунтів.