Класифікація коричневих грунтів

Підтипи	Роди	Види
Типові Вилугувані Карбонатні Безкарбонатні	Звичайні Червоноколірні Солонцюваті Солончакуваті Остеповілі	Слабогумусні (<4%) Малогумусні (4-6%) Середньогумусні (> 6%)

Коричневі ґрунти достатньо родючі, використовуються для вирощування багатьох цінних субтропічних сільськогосподарських культур, у тому числі для садів і виноградників Але в літній період вони недостатньо забезпечені вологою, тому потребують зрошення, що в умовах складного рельєфу досить проблематичне. Обов'язкове внесення органічних і мінеральних добрив, бажано проводити глибо­ке розпушування з метою руйнування оглиненого горизонту, акту­альними є боротьба з водною ерозією (терасування схилів), конт­роль і регулювання гумусового стану грунту.

Сіро-коричневі ґрунти

Сіро-коричневі грунти - це недиференційовані оглинені карбо­натні ґрунти з ізогумусовим малогумусним профілем. За будо­вою та властивостями є перехідними між коричневими ґрунта­ми та сіроземами.

Формуються в зоні сухих субтропічних степів. Уперше вони детально вивчені С.О.Захаровим під назвою бурих і каштанових. Дос­лідження І.М. Розанова показали, що сухостепові ґрунти субтропіків суттєво відрізняються від ґрунтів сухих степів суббореального по­ясу, тому він запропонував виділяти їх як особливий генетичний тип сіро-коричневих ґрунтів. Розповсюджені в Євразії, Африці, Північній Америці, межуючи як із сіроземами, так і з коричневими ґрунтами, займаючи площу ~ 32 млн. га

Потенційна родючість сіро-коричневих грунтів досить висока, але_: землеробство обмежене нестачею вологи. Умови сприятливі для вирощування бавовни, винограду та інших цінних культур при зро­шенні. На темних сіро-коричневих ґрунтах розвинуто також богар­не землеробство з вирощуванням зернових і баштанних культур. У значній мірі ці ґрунти використовуються під пасовища. Необхідне внесення добрив, особливо азотних, фосфорних і молібденових.

Ґрунти субтропічних напівпустель і пустель

Напівпустельні та пустельні області займають найбільшу те­риторію в субтропічному поясі. Виділяють п'ять ґрунтово-біокліма-тичних областей субтропічних пустель і напівпустель: Північноаме­риканську (район Каліфорнії); Афро-Азіатську (північ Сахари, північ Аравійського півострова, пустелі Передньої Азії); Південноамери­канську; Південноафриканську (Калахарі); Австралійську.

Сіроземи - зональний тип ґрунтів пустельних степів (напівпус­тель) субтропічного поясу. Це світлі, пухкі, карбонатні з поверхні грунти з недиференційованим профілем.

Розповсюджені в Євразії (Середня Азія, Іран. Афганістан. Си-рія, Ірак, Закавказзя), Африці (передгір'я Атлаських гір), Північній Америці (передгір'я північної Мексики та Каліфорнії), Південній Аме­риці (передгір'я Анд), займаючи площу 206 млн. га.

Сіроземи біологічно високо активні, видовий склад мікроорганізмів різноманітний, як і склад фауни: багато молюсків, комах, павуків, термітів, червів, хребетних і навіть птахів. Тому до певної глибини сіро­зем абсолютно переритий тваринами, завдяки великій біогенності на­пруга процесу мінералізації дуже висока, незважаючи на значну кількість рослинного опаду, гумусу в ґрунті утворюється небагато.