Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський національний університет
ім. Олеся Гончара
Г.Ю. Чередник, О.О. Лоза
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ
«СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»
Дніпропетровськ
РВВ ДНУ
2009
ББК 88.5я73
УДК 316.6
Ч – 46
Рецензенти:
канд. пед. наук, доц. С.Г. Крамаренко
канд. психол. наук, доц. І.Г. Батраченко
Ч – 46 Чередник Г.Ю. Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія» [Текст] / Г.Ю. Чередник, О.О. Лоза. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. – 76 с.
Системно викладений лекційний матеріал із курсу «Соціальна психологія». Зміст навчального предмета структурований і відповідає основним положенням цієї дисципліни. Обґрунтовано висвітлюються питання розвитку соціальної психології як галузі наукового знання, таких соціально-психологічних феноменів, як спілкування, особистість, великі й малі соціальні групи. Уміщені наукові погляди і дослідження широкого кола вітчизняних і зарубіжних дослідників як у галузі соціальної психології, так і суміжних дисциплін.
Для студентів ДНУ факультету психології.
Темплан 2009, поз. 107
Навчальне видання
Галина Юріївна Чередник
Олена Олександрівна Лоза
Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія»
Редактор К.В.Маліщук
Коректор Г.В.Кіц
Техредактор Л.П.Замятіна
П
ідписано
до друку 24.03.09. Формат 60х84/16. Папір
друкарський
Друк плоский. Ум. друк. арк. 4,1. Ум. фарбовідб. 4,1. Обл.-вид. арк. 6,0.
Тираж 100 пр. Зам. № 320.
Р
ВВ
ДНУ, просп. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ,
49010.
Друкарня ДНУ, вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050
Чередник Г.Ю., Лоза О.О., 2009
Лекція 1. Загальна характеристика соціальної психології як галузі психологічних знань
1.1 Предмет соціальної психології
1.2 Місце соціальної психології серед інших наук та структура соціальної психології
1.3 Історія розвитку соціальної психології
1.4 Методологія та методи соціально-психологічного дослідження
Предмет соціальної психології. Види соціально-психологічних явищ
Сучасні уявлення про предмет соціальної психології є надзвичайно диференційованими, тобто такими, що відрізняються один від одного, що характерно для більшості суміжних галузей науки, до яких відноситься соціальна психологія.
Вона вивчає наступні явища:
психологічні процеси, стани й властивості індивіда, які проявляються в результаті його включення у відносини з іншими людьми, у різні соціальні групи (родину, навчальні й трудові групи й т.д.) і в цілому в систему соціальних відносин (економічних, політичних, управлінських, правових і ін.). Найбільш часто вивчаються такі прояви особистості в групах, як: товариськість, агресивність, сумісність із іншими людьми, конфліктність та ін.;
феномен взаємодії між людьми, зокрема, феномен спілкування. Взаємодія може бути не тільки міжособистісною, але й між особистістю й групою, а також міжгруповою;
психологічні процеси, стани й властивості різних соціальних груп як цілісних утворень, які відрізняються один від одного. Найбільший інтерес соціальних психологів викликають дослідження соціально-психологічного клімату групи й конфліктних відносин (групових станів), лідерства й групових дій (групових процесів), згуртованості, спрацьованості й конфліктності (групових властивостей)та ін.;
масові психічні явища, такі як: поведінка юрби, паніка, слухи, мода, масові ентузіазм, радість, апатія, страхи тощо.
Поєднуючи різні підходи до розуміння предмета соціальної психології, можна дати наступне її визначення:
Соціальна психологія – це галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності й механізми поведінки, спілкування й діяльності людей, обумовлених їх включеністю в соціальні групи, а також психологічні особливості самих груп.
Іншими словами, соціальна психологія вивчає психологічні явища (процеси, стани й властивості), що характеризують індивіда й групу як суб'єктів соціальної взаємодії.
Залежно від того або іншого розуміння предмета соціальної психології виділяються основні об'єкти її вивчення, тобто носії соціально-психологічних явищ.
До них відноситься:
особистість у групі (системі відносин), взаємодія в системі „особистість – особистість” (батько – дитина, керівник – виконавець, лікар –- хворий, психолог – клієнт і т.д.);
мала група (родина, шкільний клас, трудова бригада, група друзів і т, і.), взаємодія в системі „особистість – група” (лідер - ведені, керівник - трудовий колектив, новачок - шкільний клас тощо), взаємодія в системі „група – група” (змагання команд, групові переговори, міжгрупові конфлікти тощо);
велика соціальна група (етнос, партія, суспільний рух, соціальні прошарки, територіальна, конфесіональна групи тощо);