
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •Розробити діагностичний алгоритм синдрому дихальних розладів.
- •Провести диференціальну діагностику синдрому дихальних розладів.
- •Обгрунтувати діагноз при синдромі дихальних розладів.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.1. Організація змісту навчального матеріалу .
- •Шкала клінічної оцінки важкості респіраторного дистресу за j. Downes та співавт.
- •Шкала для оцінки показань до швл у новонароджених з рдс
- •Причини респіраторного дистресу новонароджених
- •Диференціально-діагностичний алгоритм при респіраторному дистресі
- •Диференціальна діагностика рентгенологічних даних у новонароджених на фоні рдс
- •Лікування
- •Література
Шкала клінічної оцінки важкості респіраторного дистресу за j. Downes та співавт.
Ознаки |
Бали |
||
|
0 |
1 |
2 |
Частота дихання |
60 |
60-80 |
>80 (апное) |
Ціаноз |
- |
при диханні повітрям |
при диханні 40% киснем |
Ретракції |
- |
незначні |
помірно виражені |
Гранти |
- |
визначаються при аускультаці |
чути без аускультації |
Аускультація при крику (по середньоаксилярній лінії) |
добре дихання |
дихання послаблене |
дихання ледь чути |
У діагностиці РДС необхідно диференціювати СДР з дихальними розладами як легеневого (пневмонії, вади розвитку), так і нелегеневого (черепно-спинними травмами, гострою кровотечею, вродженими вадами серця, гіпо- і гіпертермією, метаболічним ацидозом, поліцитемією) генезу. При дихальних розладах необхідно провести Rо-графію органів грудної клітки, досліджують КЛР, газовий склад крові, загальний аналіз крові, електрокардіографію, рівень глюкози, калію, натрію, білірубіну, досліджують показники функції зовнішнього дихання, легеневий кровообіг та інші показники гемодинаміки і серця, дослідження, направлені на виключення сепсису. Обов'язковими дослідженнями при діагностиці РДС є рентгенографія ОГК (для діагностики легеневих, серцевих уражень), ЗАК (анемія, поліцитемія, підозра на інфекцію), цукор крові (гіпоглікемія), культура крові (септицемія, пневмонія), газовий склад крові, SpO2 (оксигенація, КЛС, насиченість Hb O2), бажаними є дослідження: нейросонорафія (для виявлення внутрішньочерепних крововиливів, ураження ЦНС, структурних аномалій). Відповідний анамнез визначатиме потребу у цьому дослідженні), Ехо-КГ (вади серця, порушення його функції, гемодинамічні проблеми), гіпероксичний тест (диференціація патології легень від хвороб серця), тести для визначення функції легень (встановлення відповідності параметрів респіраторної терапії). Гіпероксично-гіпервентиляційний тест проводиться для диференціального діагнозу синдрому персистуючої легеневої гіпертензії від вроджених вад серця, що супроводжуються право-лівим скидом. Проводять 5 хв ШВЛ (реанімаційний мішок з 100% O2 - ЧД 100-150 у хв): про патологію серця свідчить Pa O2 40 мм рт. ст., при синдромі СПЛГ рівень буде вищим 100 мм рт.ст. Можливим ускладненням є закриття ВАП при «залежних» від неї вадах серця.
Шкала для оцінки показань до швл у новонароджених з рдс
|
Бали при СДППТ +7-8 см Н2О і 80-100% O2 |
|||
|
0 |
1 |
2 |
3 |
PaO2 |
>60 |
50-60 |
<50* |
<50 |
pH |
>7,3 |
7,20-7,29 |
7,10-7,19 |
<7,1 |
PaCO2 |
<50 |
50-60 |
61-70 |
>70 |
*PCO2 < 50 мм рт. ст. у новонароджених без ВВС вже є показанням для ШВЛ |