14. Дослідницький потенціал якісних методів

Якісний аналіз результатів - сукупність процедур і методів опису дослідницьких даних на основі теоретичних умовиводів і узагальнень, індивідуального досвіду, інтуїції, методів логічного висновку

Типами якісного аналізу результатів психологічних досліджень є

- систематизація і диференціація матеріалу досліджень за типами, видами, варіантами; побудова схем і структур

- психологічна казуїстика - системний опис типових і унікальних випадків.

На основі теоретичної моделі і систематизації результатів якісного і кількісного аналізу дослідницького матеріалу здійснюють інтерпретацію (лат. - тлумачення, пояснення) результатів - системну процедуру пояснення досліджуваних феноменів.

Якісний метод передбачає аналіз і синтез зібраних даних, їх порівняння й узагальнення.

Якісний аналіз здійснюється на базі кількісного аналізу, але до нього не зводиться. Якісний аналіз з'ясовує причини високого чи низького рівня показників, залежність їх від вікових та індивідуальних особливостей особистості, умов життя та навчання, стосунків у колективі, ставлення до діяльності тощо.

Якісний підхід стимулює дослідника обходитися без попередніх теоретичних уявлень про те, які зі змінних виявляться більш важливими і як результати впишуться в систему пояснень, що вже пропонуються існуючою теорією. Важлива роль належить конструюванню інтерпретацій самим дослідником, йогоінтуїції.

Крім того, у якісному підході до дослідження особистості та роботи з нею важливим є дотримання холістичної установки щодо розуміння окремих проявів поведінки, мотивації, ціннісно-смислової сфери тощо. Холістичне бачення означає, що досліджуваний феномен сприймається як єдинеціле, вивчення частин якого неможливе без усвідомлення всього комплексу взаємодіючих між собою елементів, а також просторових, часових та інших контекстів, в яких він проявляється.

Тобто, акцент робиться не на гіпотетико-дедуктивно зумовленій псевдо об'єктивності, а на безумовній суб'єктивності, довірі до досвіду досліджуваного (клієнта). Завдяки цьому психолог може чіткіше встановити та точніше ідентифікувати особистісні смисли, що лежать за емоційно насиченими віхами життя досліджуваного, побачити його ситуативні та базові установки, зрозуміти характерологічні особливості.

15. Індивідуальні, групові та експертні опитувальні методи

Анкетування - отримання значного обсягу емпіричної інформації в короткий термін.

Анкета - опитувальний лист для отримання відповідей на заздалегідь поставлену систему запитань. Опитувальники - стандартизовані анкети, що складаються з набору пропозицій зі змістом яких випробовуваний може або погодитися, або не погодитися.

Питання в анкетах класифікуються по ряду найважливіших ознак: за змістом, функціями, структурою, формою. За змістом усі запитання поділяються на дві великі групи: питання, про факти та події та питання про оцінки респондентами цих подій. За функціями розрізняють чотири типи питань: основні, фільтруючі, контрольні, контактні. Якщо основні питання призначені для отримання інформації про організаційні факти, то призначення фільтруючих питань - відсіяти некомпетентних респондентів.

Функція контрольних питань - уточнити правдивість відповідей на основні питання. Це своєрідна модифікація основного питання, його інша словесна формулювання. Контактні запитання дозволяють встановити доброзичливці ниє відносини між дослідником і респондентом і подолати можливе відчуження.В заленості від структури питання бувають відкриті та закриті. Виділяють три різновиди закритих питань:

1. "так-ні";

2. альтернативні, що припускають вибір однієї відповіді з переліку можливих;

3. питання-меню, дозволяють респонденту вибрати одночасно кілька відповідей.

За формою розрізняються питання прямі і проективні (непрямі). Прямі питання стосуються існуючої ситуації. У проективних питаннях ситуація задається, передбачається. Анкета, як правило, складається з трьох частин: вступної, основної та біографічної.

Інтерв'ювання

Інтерв'ювання - метод соціальної психології, що полягає в зборі інформації, отриманої у вигляді відповідей на поставлені питання. Найбільш часто застосовується в двох випадках: при складанні програми організаційно-психологічного дослідження і при відборі кадрів. Напрямок інтерв'ю задається досліджуваною проблемою, а також цілями дослідження.

У залежності від ступеня жорсткості схеми, за якою ведеться інтерв'ю, розрізняють два види: стандартизоване та нестандартизоване. Кожен з цих видів відрізняється своїми Перевагами і недоліками.

Важливо вибрати зручний час і місце проведення анкетування і інтерв'ювання. Це допоможе виявити справжні думки респондентів, іноді стримувані неприйнятними для них умовами проведення опитування. До них можна віднести присутність інших осіб, дефіцит часу і т.п. У цих випадках опитувані можуть висловлювати не свою особисту думку, а ховати його за найбільш поширеним. Важливо також створити дружню атмосферу опитування.

Бесіда

Бесіда - один з методів психології, що передбачає пряме або непряме отримання відомостей шляхом мовного спілкування. Організується з метою з'ясування індивідуальних особливостей особистості (мотиваційної та емоційної сфер, знань, переконань, установок, ставлення до середовища, до колективу і т. п.). Бесіда поєднується з іншими методами психолого-педагогічного дослідження: зі спостереженням, анкетуванням, експериментом і пр.

Дослідження методом бесіди передбачає наявність загального плану, як правило, не включає конкретних питань (на відміну від анкет і опитувальників), з виділенням основних тем і положень, які повинні бути порушені для отримання бажаного результату. Підготовка бесіди включає в себе підбір цільових і підтримуючих питань, які експериментатор має намір задавати під час бесіди. Підтримуючі питання допомагають вести бесіду, підтримувати розмову, а цільові необхідні, щоб з'ясувати завдання дослідження. Питання, підібрані для бесіди, утворюють список, який називається запитальником. Результати, отримані методом бесіди, не піддаються формалізації і статистичній обробці. За них можна лише в загальному вигляді судити про вираженості досліджуваної ознаки. Результати бесіди в комплексному дослідженні носять попередній характер і повинні бути зіставлені з результатами інших методів, таких як спостереження, експеримент, контрольні роботи.

Метод експертних оцінок

Метод експертних оцінок (метод узагальнення незалежних характеристик) - це метод оцінки будь-яких якісних параметрів шляхом знаходження середнього арифметичного думки кваліфікованих фахівців. Суть методу полягає в проведенні експертами аналізу проблеми з якісною чи кількісною оцінкою суджень і формальною обробкою результатів індивідуальних думок. За допомогою експертних оцінок проводиться аналіз складних педагогічних процесів, явищ, що характеризуються в основному якісними ознаками, дається прогноз розвитку галузі, визначаються фактори, що роблять найбільший вплив на процеси навчання і виховання, здійснюються оцінка альтернативних рішень і вибір кращих варіантів. Основні етапи реалізації методу експертних оцінок: організація експертизи, формулювання проблеми, мети експерименту, встановлення відповідальності та прав робочої групи, підбір експертів для проведення експертизи, проведення опитування експертів, аналіз та обробка отриманих результатів. Опитування експертів може бути індивідуальним і груповим, особистим або заочним, усним, або письмовим. Методи колективної роботи експертів - наради, дискусії, "мозкова атака", а також комплексні методи (ділові ігри та сценарій) Індивідуальні експертні оцінки отримують шляхом анкетування, вільної бесіди, інтерв'ю за заданою програмою, анкетування за участю інтерв'юера.