- •2. Ознаки наукового дослідження:
- •3. Різновиди психологічного дослідження
- •4. Етика психологічних досліджень
- •5. Методологічне знання, його рівні та характерні риси
- •6. Методологічні принципи психології
- •7. Номотетичний та ідеографічний підходи у психологічному дослідженні
- •8. Способи пізнання. Специфіка наукового пізнання.
- •9. Класифікація Методів психологічного дослідження
- •10. Теоритичні методи психології
- •11. Емпіричні методи психології
- •12. Основні характеристики експериментальних досліджень
- •13. Співвідношення гуманітарного та природничо-наукового підходів у психологічному дослідженні.
- •14. Дослідницький потенціал якісних методів
- •15. Індивідуальні, групові та експертні опитувальні методи
- •16. Проективні методичні прийоми та дослідницькі техніки.
- •17. Специфіка аналізу та інтерпретації якісних даних
- •19. Компоненти методологічного апарату психологічного дослідження.
- •20. Поняття про актуальність, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження.
- •21. Вимоги до формулювання теми, об’єкту, предмету, мети, завдань дослідження.
- •22. Способи конструювання емпіричних понять.
- •23. Правила формулювання дослідницьких гіпотез. Принцип верифікації і принцип фальсифікації.
- •24. Валідність і надійність психологічного дослідження. Види валідності.
- •25. Валідність методів і методик дослідження.
- •26. Внутрішня валідність та можливі загрози для неї.
- •27. Проблеми контролю при експериментальних дослідженнях. Контроль змінних.
- •29. Підходи до формування вибірки досліджуваних.
- •30. Проблема узагальнення і поширення результатів дослідження
- •31. Функції математико-статистичної обробки даних у психологічному дослідженні
- •Поняття про статистичну значущість, статистичну гіпотезу, статистичний критерій.
- •33. Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" – дані.
- •34. Числові способи опису даних: вимірювальні шкали.
- •35. Види статистичної обробки даних. Описова статистика.
- •36. Види статистичної обробки даних. Індуктивна статистка.
- •37. Алгоритм підбору математико-статистичного критерію.
- •38. Структура і зміст кваліфікаційної роботи.
- •Титульний аркуш містить
- •39. Вимоги до написання вступу і висновків у кваліфікаційній роботі.
- •40. Особливості написання теоретичного розділу кваліфікаційної роботи. Композиція задуму роботи. Способи побудови літературного огляду.
- •41. Структура емпіричної частини кваліфікаційної роботи.
- •42. Підходи до інтерпретації результатів психологічного дослідження.
- •43. Вимоги до стилю тексту наукової роботи. Правила цитування.
- •44. Форми представлення наукової інформації.
- •45. Основні вимоги до структури й оформлення кваліфікаційних робіт
- •46. Критерії якості кваліфікаційної роботи.
33. Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" – дані.
L-дані - дані, отримані шляхом реєстрації поведінки людини в повсякденному житті і формалізації оцінок експертів, які спостерігають поведінку досліджуваних.
До таких даних належать: успішність, дисципліна, звернення до лікаря тощо. "L"-дані часто застосовують як зовнішній критерій, стосовно якого вимірюють валідність результатів, отриманих з допомогою інших методів. Однак таке застосування "L"-даних не зовсім правильне, оскільки зовнішні оцінки не завжди є достовірним виміром характеристик. Виникають спотворення, зумовлені суб'єктивними особливостями особистості експерта, його кваліфікацією, уподобаннями.
Для підвищення надійності "L" -даних слід дотримуватися таких вимог:
- оцінювані риси необхідно визначати на підставі поведінки, яку спостерігають;
- експерт повинен знати оцінюваного досліджуваного протягом тривалого часу;
- необхідно залучити 8-10 експертів для оцінювання одного досліджуваного;
- за один раз потрібно оцінювати за однією рисою, а не за усім комплексом характеристик.
"Q"-дані -дані, отримані у процесі вивчення особистості за допомогою особистісних питальників, методів самооцінок, самозвітів, анкет, шкал самооцінок станів тощо.Найвідомішими "Q"-даними є отримані за допомогою ММРІ; 16-PF; особистісного питальника Айзенка та ін.
На "Q"-даних позначаються інструментальні спотворення, їх причини мають пізнавальний і мотиваційний характер. Пізнавальні спотворення пов'язані з незнанням власної особистості внаслідок низького інтелектуального і культурного рівня досліджуваних; відсутності навичок інтроспекції та спеціальних знань; застосування неправильних еталонів (досліджувані зазвичай порівнюють себе з близьким оточенням, а не зі всією популяцією).Різна мотивація досліджуваних може також бути джерелом спотворення відповідей у напрямі соціальної бажаності (дисимуляція) або підкреслення дефектів (агравація і симуляція). Мотиваційні спотворення можуть бути як свідомими, так і несвідомими.
Т-дані - дані, отримані в результаті об'єктивного вимірювання поведінки (вербального, невербального, соціального та індивідуального) без звернення до самооцінок або експертів.
До них належать дані об'єктивних тестів з контрольованою експериментальною ситуацією.
Підвищення об'єктивності можна досягти завдяки таким тактичним прийомам:
а) маскування істинної мети дослідження;
б) неочікувана постановка завдання, спонтанність;
в) невизначеність, нечіткість цілей тестування (при перевірці самостійності, наполегливості досліджуваного);
г) відволікання уваги (пропонують відволікаючі і основні завдання);
ґ) створення емоційної ситуації, зокрема незручної;
д) емоційний зміст тестів (неетичний, смішний, потворний, поетичний);
е) автоматизовані реакції (почерк, манери, експресивні рухи);
є) "мимовільні" індикатори (електрофізичні, біохімічні, вегетативні зміни, що супроводжують психічні процеси);
ж) "фонові" індикатори - показники фізіологічного і фізичного статусів організму, що корелюють з особливостями особистості людини (зріст, вага, кістково-м'язова маса, інші показники розміру і пропорцій тіла).