
- •2. Ознаки наукового дослідження:
- •3. Різновиди психологічного дослідження
- •4. Етика психологічних досліджень
- •5. Методологічне знання, його рівні та характерні риси
- •6. Методологічні принципи психології
- •7. Номотетичний та ідеографічний підходи у психологічному дослідженні
- •8. Способи пізнання. Специфіка наукового пізнання.
- •9. Класифікація Методів психологічного дослідження
- •10. Теоритичні методи психології
- •11. Емпіричні методи психології
- •12. Основні характеристики експериментальних досліджень
- •13. Співвідношення гуманітарного та природничо-наукового підходів у психологічному дослідженні.
- •14. Дослідницький потенціал якісних методів
- •15. Індивідуальні, групові та експертні опитувальні методи
- •16. Проективні методичні прийоми та дослідницькі техніки.
- •17. Специфіка аналізу та інтерпретації якісних даних
- •19. Компоненти методологічного апарату психологічного дослідження.
- •20. Поняття про актуальність, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження.
- •21. Вимоги до формулювання теми, об’єкту, предмету, мети, завдань дослідження.
- •22. Способи конструювання емпіричних понять.
- •23. Правила формулювання дослідницьких гіпотез. Принцип верифікації і принцип фальсифікації.
- •24. Валідність і надійність психологічного дослідження. Види валідності.
- •25. Валідність методів і методик дослідження.
- •26. Внутрішня валідність та можливі загрози для неї.
- •27. Проблеми контролю при експериментальних дослідженнях. Контроль змінних.
- •29. Підходи до формування вибірки досліджуваних.
- •30. Проблема узагальнення і поширення результатів дослідження
- •31. Функції математико-статистичної обробки даних у психологічному дослідженні
- •Поняття про статистичну значущість, статистичну гіпотезу, статистичний критерій.
- •33. Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" – дані.
- •34. Числові способи опису даних: вимірювальні шкали.
- •35. Види статистичної обробки даних. Описова статистика.
- •36. Види статистичної обробки даних. Індуктивна статистка.
- •37. Алгоритм підбору математико-статистичного критерію.
- •38. Структура і зміст кваліфікаційної роботи.
- •Титульний аркуш містить
- •39. Вимоги до написання вступу і висновків у кваліфікаційній роботі.
- •40. Особливості написання теоретичного розділу кваліфікаційної роботи. Композиція задуму роботи. Способи побудови літературного огляду.
- •41. Структура емпіричної частини кваліфікаційної роботи.
- •42. Підходи до інтерпретації результатів психологічного дослідження.
- •43. Вимоги до стилю тексту наукової роботи. Правила цитування.
- •44. Форми представлення наукової інформації.
- •45. Основні вимоги до структури й оформлення кваліфікаційних робіт
- •46. Критерії якості кваліфікаційної роботи.
11. Емпіричні методи психології
За своєю структурою кожний емпіричний метод психологічної науки являє собою сукупність прийомів та операцій, спрямованих на вивчення реальних проявів тих чи інших психологічних явищ. Добір методів залежить від конкретних умов, цілей і завдань дослідження. Існує велика кількість засобів вивчення психологічних явищ, однак усі вони в процесі практичної реалізації спираються на головні принципи побудови психологічних досліджень: об'єктивність вивчення психічних явищ; вивчення психічних явищ у їх розвитку; аналітико-синтетичний підхід до вивчення психічних явищ. Найпоширенішими з емпіричних методів є такі: спостереження; експеримент; опитування; тести; аналіз документів; вивчення продуктів діяльності; експертна оцінка.
Метод спостереження. Під спостереженням розуміють цілеспрямоване вивчення поведінки і діяльності особистості в природних ситуаціях, засноване на їх безпосередньому сприйманні.
Найдревнішим емпіричним методом психології справедливо вважають самоспостереження, або інтроспекцію, що в перекладі означає «дивитися всередину». Для кожної людини самоспостереження є необхідним елементом самопізнання і самовиховання. Не можна вдосконалювати себе, не вивчаючи свій внутрішній світ. Саме це примушує людину змінюватися. Результати самоспостереження можна фіксувати у різних документах: листах, автобіографіях, анкетах тощо. Проте цьому методу, найбільш доступному на перший погляд, притаманний цілий ряд недоліків. Спостерігаючи за самим собою дуже важко бути об'єктивним. Важко переключати увагу з того, що ми робимо, на те, як це відбувається. Окрім того, в психіці людини існують підсвідомі та неусвідомлені переживання, про які людина може взагалі не здогадуватися.
Позбутися зазначених недоліків дозволяє об'єктивне спостереження, яке здійснюється психологом-спостерігачем. План і програму такого спостереження складають виходячи з цілей та завдань психологічного дослідження. Об'єктивне спостереження може бути реалізоване у двох формах:
а) у формі простого спостереження, за якого спостерігач особисто в ситуації участі не бере, а люди, яких він спостерігає, про це не знають;
б) у формі включеного спостереження, коли дослідник адаптується до певного соціального оточення і люди, яких спостерігають, мають можливість з ним взаємодіяти.
Метод експерименту. Одним з основних методів наукового психологічного дослідження є експеримент. На відміну від спостереження, експеримент передбачає активний вплив дослідника на досліджувані психічні явища через окремі керовані і контрольовані дослідником чинники.
Розрізняють лабораторний і природний експерименти. Перший проводять у спеціально створених умовах, де апаратура дозволяє досліджувати взаємодію сенсорних, моторних, інтелектуальних, характерологічних компонентів і таким чином вивчати діяльність людини в цілому.
У природному експерименті поєднуються активність методу експерименту і природність методу спостереження: дослідник створює умови, що викликають бажане явище, а зміст звичних для людини умов лишається без змін.
Важливою перевагою методу експерименту є можливість повтору з метою накопичення кількісних даних про типовість явища, що досліджується. Водночас умови експерименту можуть призвести до порушення природного плину діяльності людини, внаслідок чого можливі помилкові висновки. Переваги й недоліки методу слід враховувати при розробці програм дослідження.
Метод опитування базується на пропонуванні учаснику дослідження серії запитань, відповідаючи на які він надає досліднику деяку інформацію про себе. Опитування проводиться як в усній (бесіда), так і письмовій формі (анкета). Розрізняють два види запитань: закриті і відкриті. У першому випадку опитуваний вибирає відповідь на запитання з кількох запропонованих, у другому він сам формулює відповідь у довільній формі.
Метод бесіди. Бесіда - метод отримання інформації про індивідуально-психологічні особливості в процесі безпосередньої вербальної (усної) комунікації за спеціальною програмою. Можливість вести спостереження за співбесідником під час особистого спілкування дозволяє досліднику при необхідності змінювати напрям розмови на підставі спостережуваних жестів, міміки, інтонації співбесідника, робити висновки щодо його особистого ставлення до фактів, про які він повідомляє. Неприпустимо, щоб бесіда перетворилася на розпитування чи допит. Метод бесіди відіграє допоміжну роль, оскільки всю інформацію дає сам опитуваний. Тому бесіду як метод дослідження треба використовувати на початковому етапі для підготовки людини до участі в експерименті.
Одним з різновидів бесіди є інтерв'ю - одержання вихідного матеріалу для наукового дослідження шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди дослідника з випробуваним. У разі проведення інтерв'ю двобічний зв'язок є обмеженим, оскільки дослідник лише фіксує відповідні відповіді випробуваного, зберігаючи нейтральну позицію.
Метод анкети. Анкета - методичний засіб для отримання соціально-психологічної інформації на основі письмового самозвіту випробуваного. Анкета являє собою набір запитань, кожне з яких логічно пов'язане з центральним завданням дослідження. Практична реалізація методу анкети відбувається, як правило, у два етапи. На першому етапі за допомогою відкритих анкет виконують «пілотажне» дослідження. На другому - відбирають більш типові відповіді і на їх основі розробляють закриті анкети. Перевага використання закритих анкет полягає в можливості автоматизації процесу обробки отриманих результатів, що дуже важливо при проведенні масових опитувань.
Метод тестів. Серед методів психології особливе місце посідає метод тестів (тестування). На відміну від інших методів, тестування спрямоване не на дослідження психічних явищ для отримання тих чи інших нових даних, а на вимірювання вже відомих психологічних особливостей випробуваних за допомогою стандартизованих завдань (тестів). Найбільш відомими в психології є три види тестів: тести досягнень; тести здібностей; проективні тести.
Тести досягнень являють собою методики психологічної діагностики, які мають на меті вияв ступеня оволодіння певними уміннями, навичками і знаннями. Тести здібностей дозволяють визначити рівень розумового потенціалу, творчих здібностей, а також рівень готовності до розв'язання певних типів навчальних та професійних завдань. Проективні тести - це методики цілісного вивчення особистості. Назва їх пов'язана з використанням у них процесу проеціювання, коли випробуваний свідомо чи підсвідомо переносить свої установки, емоційні стани чи особистісні якості на запропоновані до розв'язання завдання чи ситуації. Приміром, дописати речення чи розповідь, зробити малюнок на вільну тему, скласти розповідь за малюнком тощо. Виконуючи такі завдання, він допомагає скласти уявлення про свою індивідуальність. До найбільш застосовуваних проективних методів належать тести Рошарха і Люшера, тематичний операційний тест тощо.
Процедура тестування включає декілька етапів. На першому дослідник вибирає тести. Другий етап - безпосередньо тестування одного чи групи учасників. Третій етап - інтерпретація результатів, висновки. Ефективність тестування значною мірою залежить від досвіду і кваліфікації дослідника.
Метод аналізу документів. Під документом у психології розуміють будь-яку інформацію, зафіксовану у вигляді рукописного або друкованого тексту, фотографії, відео- або магнітних записів. Інакше кажучи, аналіз документів є методом збирання фактів про учасника дослідження, що матеріалізовані у тій чи іншій формі. Щодо конкретної людини розрізняють документи особові і безособові.
Метод вивчення продуктів діяльності. Під продуктом діяльності особистості розуміються реально-практичні та ідеальні за формою вияви її активності щодо явищ об'єктивного та суб'єктивного світу. Метод вивчення продуктів діяльності являє собою систему дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення результатів попередньої психічної діяльності людини: трудової, учбової, ігрової.
Використовуючи цей метод, дослідник має з'ясувати: а) чи є продукт, що аналізується, результатом типової для даної людини діяльності, чи створений нею випадково; б) в яких умовах здійснювалася діяльність людини; в) чи можна дослідити аналогічні та інші різноманітні продукти діяльності цієї людини.
Метод експертної оцінки. Сьогодні психолог все частіше виступає як експерт з питань управління, організаційного розвитку, розв'язання конфліктів тощо. Управлінці, педагоги, юристи запрошують психолога, щоб сумісно з ними проаналізувати будь-яку ситуацію, дати оцінку нововведень, того чи іншого способу поведінки в конкретній ситуації. Продуктом діяльності психолога у даному випадку є експертний висновок.