- •2. Ознаки наукового дослідження:
- •3. Різновиди психологічного дослідження
- •4. Етика психологічних досліджень
- •5. Методологічне знання, його рівні та характерні риси
- •6. Методологічні принципи психології
- •7. Номотетичний та ідеографічний підходи у психологічному дослідженні
- •8. Способи пізнання. Специфіка наукового пізнання.
- •9. Класифікація Методів психологічного дослідження
- •10. Теоритичні методи психології
- •11. Емпіричні методи психології
- •12. Основні характеристики експериментальних досліджень
- •13. Співвідношення гуманітарного та природничо-наукового підходів у психологічному дослідженні.
- •14. Дослідницький потенціал якісних методів
- •15. Індивідуальні, групові та експертні опитувальні методи
- •16. Проективні методичні прийоми та дослідницькі техніки.
- •17. Специфіка аналізу та інтерпретації якісних даних
- •19. Компоненти методологічного апарату психологічного дослідження.
- •20. Поняття про актуальність, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження.
- •21. Вимоги до формулювання теми, об’єкту, предмету, мети, завдань дослідження.
- •22. Способи конструювання емпіричних понять.
- •23. Правила формулювання дослідницьких гіпотез. Принцип верифікації і принцип фальсифікації.
- •24. Валідність і надійність психологічного дослідження. Види валідності.
- •25. Валідність методів і методик дослідження.
- •26. Внутрішня валідність та можливі загрози для неї.
- •27. Проблеми контролю при експериментальних дослідженнях. Контроль змінних.
- •29. Підходи до формування вибірки досліджуваних.
- •30. Проблема узагальнення і поширення результатів дослідження
- •31. Функції математико-статистичної обробки даних у психологічному дослідженні
- •Поняття про статистичну значущість, статистичну гіпотезу, статистичний критерій.
- •33. Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" – дані.
- •34. Числові способи опису даних: вимірювальні шкали.
- •35. Види статистичної обробки даних. Описова статистика.
- •36. Види статистичної обробки даних. Індуктивна статистка.
- •37. Алгоритм підбору математико-статистичного критерію.
- •38. Структура і зміст кваліфікаційної роботи.
- •Титульний аркуш містить
- •39. Вимоги до написання вступу і висновків у кваліфікаційній роботі.
- •40. Особливості написання теоретичного розділу кваліфікаційної роботи. Композиція задуму роботи. Способи побудови літературного огляду.
- •41. Структура емпіричної частини кваліфікаційної роботи.
- •42. Підходи до інтерпретації результатів психологічного дослідження.
- •43. Вимоги до стилю тексту наукової роботи. Правила цитування.
- •44. Форми представлення наукової інформації.
- •45. Основні вимоги до структури й оформлення кваліфікаційних робіт
- •46. Критерії якості кваліфікаційної роботи.
31. Функції математико-статистичної обробки даних у психологічному дослідженні
Застосування у психодіагностиці математично-статистичного аналізу забезпечує психолога інформацією про достовірність і статистичну значущість отриманих тестових даних, без яких неможливо робити висновки про зв'язки між досліджуваними явищами, в т. ч. причинно-наслідкові.
Математична статистика дає змогу розглядати психологію загалом і психодіагностику зокрема у контексті точних дисциплін. Без її застосування всі висновки можуть сприйматися не як умоглядні, а з певною долею суб'єктивності. Водночас у процесі накопичення практичного досвіду, бази даних емпіричних досліджень постає завдання їх узагальнення, виявлення тенденцій, динаміки, особливостей, які неможливо обґрунтовано інтерпретувати, не застосовуючи методів математично-статистичного аналізу.
Поняття про статистичну значущість, статистичну гіпотезу, статистичний критерій.
Статистична значущість (р-рівень значущості) - вірогідність того, що отриманий результат правильно представляє популяцію, вибірка з якої досліджувалася.
Неможливо стверджувати, що дослідження правильно описує всю популяцію, за рівнем значущості можна лише з'ясувати, що це ймовірно. Тому необхідно визначити, яким має бути рівень значущості, щоб отриманий результат можна було вважати правильною характеристикою популяції. Традиційно вважають, що 95 або більше шансів зі 100 означають, що вірогідність правильності результатів достатньо висока для того, щоб їх поширювати на всю популяцію. Цю цифру було встановлено емпірично в процесі науково-практичної діяльності, для її обґрунтування теоретичних підстав немає.
Психологи цією вірогідністю оперують дещо незвично. Замість вірогідності того, що вибірка представляє популяцію, вказують, вірогідність того, що вибірка не представляє популяцію, тобто, що знайдений зв'язок або відмінності мають випадковий характер і не є властивістю сукупності. Отже, замість того щоб стверджувати, що результати дослідження правильні з вірогідністю 95 зі 100, психологи зазначають, що є 5 шансів зі 100, що результати неправильні. Значення вірогідності іноді виражають у відсотках, але частіше його записують у вигляді десяткового дробу. Наприклад, 10 шансів зі 100 представляють у вигляді десяткового дробу 0,1; 5 зі 100 записують як 0,05; 1 зі 100 - 0,01. За такої форми запису граничним значенням є 0,05. Щоб результат вважався правильним, його рівень значущості повинен бути нижчим за це число (вірогідність того, що результат неправильно описує популяцію).
Вірогідність неправильності результату (яку правильніше назвати рівнем значущості) зазвичай позначають латинською буквою "р". В опис результатів експерименту зазвичай включають висновок, наприклад: "результати виявилися значущими на рівні достовірності (р<0,05)". Це означає, що вірогідність неправильності результатів (р) менше 0,05 (тобто менше 5%).
Отже, рівень значущості (р) вказує на вірогідність того, що результати не представляють популяцію. На думку психологів, результати достовірно відображають загальну картину, якщо значення р менше 0,05 (тобто 5%). Проте цей висновок може виявитися неправильним. За значущості 0,05 в 5 зі 100 випадків результати, ймовірно, неправильні. Однак 5 шансів зі 100 - це те саме, що 1 з 20, тобто в одному з кожних 20 випадків результат виявиться неправильним.
Такі шанси не надто сприятливі, і дослідники повинні остерігатися помилки першого виду - помилки, яка виникає, коли дослідники вважають, що знайшли реальні результати за їх відсутності. Протилежні помилки, які полягають у тому, що дослідники вважають, ніби вони не знайшли результату, а реально він наявний, називають помилками другого виду. Ці помилки виникають тому, що не можна виключити можливість неправильного статистичного аналізу. Оскільки вірогідність помилки залежить від рівня статистичної значущості результатів, то чим менше значення р, тим більша впевненість у правильності результатів.
Статистичний критерій є інструментом визначення рівня статистичної значущості, що забезпечує прийняття істинної гіпотези і відхилення помилкової з високою вірогідністю
Статистичні критерії позначають також метод розрахунку певного числа і саме це число. У психології використовують такі типи статистичних критеріїв: інструменти для аналізу відмінностей між результатами груп; інструменти для виявлення зв'язку між результатами груп; інструменти для аналізу часткових відмінностей, які мають різні групи.
Вибір конкретного критерію часто залежить від того, чи дані, які необхідно піддати статистичному аналізу, отримані на популяції з нормальним розподілом. Параметричні критерії можна використовувати тільки для нормально розподілених даних (якщо ознака виміряна за ін-тервальною шкалою). За допомогою непараметричних критеріїв можна аналізувати дані з будь-яким законом розподілу.
