Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_Mnd.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
528.9 Кб
Скачать

27. Проблеми контролю при експериментальних дослідженнях. Контроль змінних.

Слід розрізняти контроль незалежної змінної і контроль "інших" або зовнішніх (побічних і додаткових змінних). Контроль незалежної змінної полягає в її активному варіюванні або знанні закономірності її зміни. Другий сенс поняття "контроль" - управління зовнішніми, "іншими" змінними експерименту. Вплив зовнішніх змінних зводиться до ефекту змішування.

Розрізняють два основних способи контролю незалежної змінної. Ці способи лежать в основі двох типів емпіричного дослідження: активного і пасивного. Нагадаємо, що в психології до активних відносяться діяльнісний метод (експеримент) і комунікативний (бесіда), а до пасивних - спостереження і вимірювання. Пасивні методи називають також методами систематизованої реєстрації, або систематизованого спостереження (включаючи в нього і процедуру вимірювання).

В експерименті контроль незалежної змінної проводиться за допомогою активного маніпулювання, варіювання. При систематизованому спостереженні (також - вимірі) контроль здійснюється за рахунок відбору (селекції) необхідних значень незалежної змінної з числа вже існуючих змінних. Прикладом активного контролю є, наприклад, зміна гучності сигналу, що подається експериментатором в навушники. Прикладом пасивного контролю може служити розбиття групи учнів на невстигаючих, среднеуспевающих і високоуспешних при дослідженні впливу рівня успішності навчання на статус особистості в навчальній групі.

При плануванні дослідження слід мати на увазі, що принципи, які пред'являються до формування плану для активного і пасивного досліджень, одні й ті ж, за винятком контролю ефектів, пов'язаних з експериментальним впливом. Існує кілька основних прийомів контролю впливу зовнішніх ("інших") змінних на результат експерименту:

      1. елімінація зовнішніх змінних;

      2. константність умов;

      3. балансування;

      4. контрбалансування;

      5. рандомізація.

28. Зовнішня валідність та проблема узагальнення результатів дослідження. Валідність експерименту (від лат. validas — міцний) — базова характеристика експерименту як його відповідність усталеним нор-мам та стандартам, прийнятим у експериментальній психології. Ва-лідність експерименту стосується адекватності його побудови та власне організації, відповідності теоретичній моделі, правильності висновків та можливостей узагальнення результатів.

Зовнішня валідність  * Визначає, якою мірою результати, отримані в експерименті, будуть відповідати життєвої ситуації, що послужила «першообраз» для експерименту.  * Крім того, зовнішня валідність характеризує можливість узагальнення, перенесення результатів, отриманих в експерименті, на весь клас життєвих ситуацій. 

Узагальнення результатів

Узагальнення результатів дослідження становить літературне викладення результатів дослідження у вигляді звіту про виконану науково-дослідну роботу (НДР), дисертації, монографії, статті, студентські науково-дослідні роботи тощо.

Основною та в більшості випадків обов'язковою формою узагальнення результатів науково-дослідної роботи є звіт. Звіт про НДР є основним документом, у якому викладають вичерпні відомості про виконану роботу. Його складають виконавці робити. Матеріали звіту повинні бути опрацьовані й систематизовані згідно з метою дослідження. Не слід вміщувати до нього інформацію, що не має прямого відношення до теми і завдань дослідження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]