
- •2. Ознаки наукового дослідження:
- •3. Різновиди психологічного дослідження
- •4. Етика психологічних досліджень
- •5. Методологічне знання, його рівні та характерні риси
- •6. Методологічні принципи психології
- •7. Номотетичний та ідеографічний підходи у психологічному дослідженні
- •8. Способи пізнання. Специфіка наукового пізнання.
- •9. Класифікація Методів психологічного дослідження
- •10. Теоритичні методи психології
- •11. Емпіричні методи психології
- •12. Основні характеристики експериментальних досліджень
- •13. Співвідношення гуманітарного та природничо-наукового підходів у психологічному дослідженні.
- •14. Дослідницький потенціал якісних методів
- •15. Індивідуальні, групові та експертні опитувальні методи
- •16. Проективні методичні прийоми та дослідницькі техніки.
- •17. Специфіка аналізу та інтерпретації якісних даних
- •19. Компоненти методологічного апарату психологічного дослідження.
- •20. Поняття про актуальність, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження.
- •21. Вимоги до формулювання теми, об’єкту, предмету, мети, завдань дослідження.
- •22. Способи конструювання емпіричних понять.
- •23. Правила формулювання дослідницьких гіпотез. Принцип верифікації і принцип фальсифікації.
- •24. Валідність і надійність психологічного дослідження. Види валідності.
- •25. Валідність методів і методик дослідження.
- •26. Внутрішня валідність та можливі загрози для неї.
- •27. Проблеми контролю при експериментальних дослідженнях. Контроль змінних.
- •29. Підходи до формування вибірки досліджуваних.
- •30. Проблема узагальнення і поширення результатів дослідження
- •31. Функції математико-статистичної обробки даних у психологічному дослідженні
- •Поняття про статистичну значущість, статистичну гіпотезу, статистичний критерій.
- •33. Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" – дані.
- •34. Числові способи опису даних: вимірювальні шкали.
- •35. Види статистичної обробки даних. Описова статистика.
- •36. Види статистичної обробки даних. Індуктивна статистка.
- •37. Алгоритм підбору математико-статистичного критерію.
- •38. Структура і зміст кваліфікаційної роботи.
- •Титульний аркуш містить
- •39. Вимоги до написання вступу і висновків у кваліфікаційній роботі.
- •40. Особливості написання теоретичного розділу кваліфікаційної роботи. Композиція задуму роботи. Способи побудови літературного огляду.
- •41. Структура емпіричної частини кваліфікаційної роботи.
- •42. Підходи до інтерпретації результатів психологічного дослідження.
- •43. Вимоги до стилю тексту наукової роботи. Правила цитування.
- •44. Форми представлення наукової інформації.
- •45. Основні вимоги до структури й оформлення кваліфікаційних робіт
- •46. Критерії якості кваліфікаційної роботи.
24. Валідність і надійність психологічного дослідження. Види валідності.
Валідність – другим показником за яким перевіряють створену методику є показник вілідності. Її перевіряють після того, як успішно перевірена надійність (ненадійні методики на валідність не перевіряються). Валідність методики – це комплексна характеристика, яка показує чи вимірює методика саме ту ознаку для діагностики якої вона створена. Є декілька видів валідності:
валідність за змістом – ця валідність використовується для перевірки тестів досягнень і критеріально-орієнтованих тестів. Для цього співставляються результати виконання тесту та оцінки експертів;
Валідність за однозначністю визначається за допомогою співставлення результатів з зовнішнім критерієм за яким інформація збирається одночасно з тестуванням. Н-д: тести проф.. досягнень і реальні професійні досягнення.
Прогностична валідність – визначається за порівнянням результатів тестування із зовнішнім критерієм, але інформація за зовнішнім критерієм збирається через деякий час після тестування. Н – д: в якості зовнішнього критерію може бути здатність людини до певного виду діяльності.
Ретроспективна валідність – визначається на основі критерію, що відображає стан вимірювання властивостей в минулому напередодні тестування. Використовується з метою порівняння оцінок отриманих раніше з результатами тестування.
Отже, валідність - це така психометрична властивість, що дозволяє виносити задовільне чи незадовільне судження стосовно отриманих результатів. Оскільки на валідність також впливають випадкові фактори, то в психометриці прийнято основну нерівність: валідність < надійність. На відміну від надійності, крім випадкових факторів, на валідність впливають систематичні фактори.
Варто пам'ятати, що не існує тестів, валідних для всіх цілей чи у всіх ситуаціях, а також для всіх груп індивідів. Будь-яке визначення валідності відноситься до окремих з можливих застосувань чи видів тестів. Як і для надійності, користувач тесту повинен враховувати склад і розмір вибірки, на якій проводилася валідизація тесту: чим менший обсяг цієї вибірки, тим менш надійні статистичні дані.
Надійність - це характеристика психодіагностичної методики, що відображає ступінь точності вимірів, здійснюваних з допомогою даного тесту, а також усталеність результатів тесту стосовно впливу сторонніх випадкових факторів, які не є об'єктами дослідження.
На результат психологічного дослідження зазвичай впливає величезна кількість неврахованих чинників, як-от: стан емоційної сфери, ступінь утомленості досліджуваного, мотиваційна спрямованість на дослідження з боку його суб'єкта, а ще - такі випадкові фактори, як освітлення у приміщенні, температура й вологість, рівень шуму, година доби, магнітні бурі та безліч інших.
Розмаїття характеристик і показників надійності тесту таке ж значне, як і розмаїття умов, що можуть впливати на результат тесту. Однак найширше практичне застосування набули кілька методів характеристики надійності, а саме:
ретестова надійність;
надійність паралельних форм тесту;
надійність частин тесту.
Ретестова надійність. Найприродніший спосіб визначити надійність результатів тесту - це використати той самий тест удруге. У цьому випадку коефіцієнт надійності просто дорівнює кореляції між результатами, отриманими на тих самих досліджуваних в кожному з двох випадків проведення тесту. Користуючись разом із тестом його ретестовою надійністю, завжди необхідно вказувати, в якому часовому інтервалі вона виміряна.
Надійність паралельних форм. Спроба компенсувати частину недоліків ретестової надійності привела до розроблення засобу надійності паралельних форм. При цьому використовується така процедура: ті самі піддослідні з вибірки визначення надійності досліджуються за основним варіантом тесту, а потім - з якимось завданим Інтервалом ретесту - з використанням допоміжного набору, яким може стати паралельна чи спільна форма тесту.
Незважаючи на те, що паралельна форма тесту добирається в такий спосіб, щоб обидва варіанти тесту були максимально суміснимиза головними діагностичними характеристиками, обрані варіанти тесту не завжди мають однакові середні показники і стандартне відхилення. У цьому разі обов'язковою умовою до паралельної форми тесту є забезпечення можливості приведення показників обох форм один до одного з допомогою спеціальних коефіцієнтів, або таблиць еквівалентності.
Надійність частин тесту. Найпростішим і найпоширенішим видом аналізу надійності частин тесту є метод розщеплення, змістом якого є виконання досліджуваним завдань двох рівноцінних частин тесту.