- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •1. Зміст і об’єм курсової роботи
- •Пояснювальна записка до курсової роботи, що містить всі вихідні, розрахункові і графічні матеріали, має бути оформлена у наступній послідовності.
- •2. Вимоги до оформлення курсової роботи
- •3. Основні характеристики ректифікаційної установки
- •4. Основні положення розрахунку тарілчастої ректифікаційної колони
- •4.1. Матеріальний баланс
- •4.3. Визначення числа тарілок і висоти колони
- •4.2. Визначення швидкості пари і діаметру колони
- •4.4. Тепловий розрахунок установки
- •5. Вихідні дані для розрахунку тарілчастої ректифікаційної колони безперервної дії
- •6. Приклад розрахунку тарілчастої ректифікаційної колони
- •6.1. Матеріальний баланс
- •6.2. Визначення числа тарілок і висоти колони
- •Дійсне число тарілок:
- •6.3. Визначення швидкості пари і діаметру колони
- •6.4. Тепловий розрахунок установки
- •Література
3. Основні характеристики ректифікаційної установки
Ректифікація – один з найпоширеніших методів розділення рідких однорідних сумішей, що мають два або більше число компонентів. Процес ректифікації ‑ це масообмінний процес, який здійснюється в більшості випадків у протитокових колонних апаратах з контактними елементами (насадки, тарілки). Принципова схема ректифікаційної установки показана на рис. 3.1.
Рис. 3.1 ‑ Схема ректифікаційної установки
Вихідну суміш подають в теплообмінник 1, де вона підігрівається до температурі кипіння. Нагріта суміш надходить для розділення в ректифікаційну колону 2 на тарілку живлення, де склад рідини є таким самим, як і склад вихідної суміші. Стікаючи вниз по колоні, рідина взаємодіє з паром, що піднімається вверх і який утворюється при кипінні кубової рідини в кип’ятильнику 3. Початковий склад пари приблизно такий самий, як і склад кубового залишку, тобто збіднений на легколетючий компонент. В результаті масообміну з рідиною пар збагачується легко летючим компонентом. Для більш повного збагачення верхню частину колони зрошують відповідно до флегмового числа рідиною (флегмою), що отримується в дефлегматорі 4 при конденсації пари, що виходить з колони. Частина конденсату виводиться з дефлегматора у вигляді готового продукту розділення – дистиляту, який охолоджується в теплообміннику 5. Із кубової частини колони безперервно виводиться кубова рідина – продукт, збагачений важколетючим компонентом, що охолоджується в теплообміннику 6. Таким чином, в ректифікаційній колоні здійснюється безперервний нерівноважний процес розділення вихідної бінарної суміші на дистилят (з високим вмістом легколетючого компонента) і кубовий залишок (збагачений важколетючим компонентом).
4. Основні положення розрахунку тарілчастої ректифікаційної колони
Розрахувати ректифікаційну колонну безперервної дії з сітчастими тарілками для розділення G кг/с рідкої бінарної суміші компонент 1 ‑ компонент 2 під атмосферним тиском, що містить xF % (мас.) легколетючого компоненту (компонент 1) у вихідній суміші. Потрібний вміст компоненту 1 в дистиляті xD % (мас.), в кубовому залишку xW% (мас.). Вихідна суміш перед подачею в колону підігрівається до температури кипіння. Грійна пара має надлишковий тиск рнад. В розрахунок входить визначення витрат дистиляту, кубового залишку, флегмового числа, грійної пари, охолоджуючої води і визначення основних розмірів колони ‑ D і Н. Визначення числа тарілок виконати графічним методом.
4.1. Матеріальний баланс
Позначимо масові витрати дистиляту через GD кг/с, кубового залишку через GW кг/с. З рівнянь матеріального балансу:
;
знаходимо GD кг/с і GW кг/с.
Для подальшого розрахунку виразимо концентрації живлення, дистиляту і кубового залишку в мольних долях.
Живлення:
.
Дистилят:
.
Кубовий залишок:
,
де М1 ‑ мольна маса компоненту 1, М2 ‑ мольна маса компоненту 2.
Відносні мольні витрати живлення:
З діаграми рівноваги y* – x для заданої суміші компонент 1 – компонент 2 за атмосферного тиску визначимо мінімальне число флегми за рівнянням
,
де
‑ мольна доля компоненту 1 в парі,
рівноважному з рідиною живлення,
визначаємо за діаграмою у*
‑ x.
Робоче число флегми визначаємо за рівнянням:
Рівняння робочих ліній:
а) верхньої (укріплювальної) частини колони:
;
б) нижньої (вичерпної) частини колони:
Середні масові витрати (навантаження) по рідині для верхньої і нижньої частини колони визначають із співвідношень:
,
,
де MD і MF – мольні маси дистиляту і вихідної суміші; MВ і MН – середні мольні маси рідини в верхній і нижній частинах колони.
Мольна маса вихідної суміші:
.
Мольну масу дистиляту в даному випадку можливо прийняти рівною мольній масі легколетючого компонента 1.
.
Середні мольні маси рідини в верхній і нижній частинах колони відповідно дорівнюють:
,
,
де xср.в і xср.н ‑ середній мольний склад рідини відповідно в верхній і нижній частинах колони.
кмоль/кмоль
суміші,
кмоль/кмоль
суміші,
Середні масові потоки пари в верхній і нижній частині колони відповідно дорівнюють:
,
,
де M’В і M’Н – середні мольні маси парів у верхній і нижній частинах колони:
,
,
де
кмоль/кмоль
суміші,
кмоль/кмоль
суміші,
