1.3.Фітосанітарний стан природної зони

Шкідники і хвороби зернових культур Злакові попелиці. Суха, жарка погода сприяє ранній появі попе­лиць, проте масово вони за цих умов не розмножуються.

При помірно теплій та вологій погоді у травні-червні (оптимальні температура повітря +18+22°С, відносна вологість 65-75%) чисельність їх зростає.

Відродження личинок розпочалось 14 квітня. Прохолодна погода в квітні першій половині травня та спека в другій половині травня - першій червня стримували розвиток попелиці в посівах озимої ячменю та ярих зернових культур.

У фазу молочної стиглості заселено було 6% рослин, місцями до 16%, по 5-7 екз./стебло. Восени попелицями заселено було 1,5% рослин.

У 2008 році ймовірний масовий розвиток попелиць, за ранньої весни та помірно вологої теплої погоди влітку.

Хлібні клопи. Сприятливі умови для розвитку клопів: суха жарка погода весною та влітку. Клопи живляться проколюючи стебла в точці росту.

Рання суха погода весною сприяла розвитку шкідників у фазу наливу - достигання зерна. Середня чисельність всіх видів клопів на озимих зернових культурах становила 0,5-0,7 екз./м2, максимально - 5, із них шкід­ливої черепашки - 0,7.

Клопи на зимівлю пішли в доброму фізіологічному стані, за чисель­ності шкідливої черепашки - 0,1 екз./м2.

Враховуючи збільшення чисельності клопів, за умов ранньої, теплої весни та жаркого літа, у 2008 році можливе підвищення чисельності та шкід­ливості клопів, більше в південній частині області.

Хлібні жуки. В області переважає кузька, який становить 81%. Вони виїдають в колосках зерна, багато зерен вибивають на землю. Вихід з грунту жуків розпочався до фази воскової стиглості в першій декаді червня, масо­вий - в другій декаді червня.

В період молочної стиглості зерна середня чисельність жуків на ози­мій ячменю становила 0,5 екз./м2 (максимально - 30 по краю поля, в період виходу жуків з грунту, потім вони розселились), на посівах ячменю від 0,2 до 2, місцями, в крайових смугах до 5.

За результатами осіннього ґрунтового обстеження, шкідник вияв­лений на 33% обстежених площ сівозміни, за середньої чисельності 0,8 екз./м2.

У 2008 році у посівах озимих та ярих зернових колосових культур чисельність хлібних жуків слід очікувати на рівні минулорічної, місцями можливе підвищення їх чисельності.

Хлібна п'явиця (синя та червоногруда). Шкодять жуки та личинки. Личинки не прогризають наскрізних дірок, а лише об'їдають епідерміс листків, утворюючи повздовжні смужки на листках.

У Лісостепових районах синя п'явиця становить 100%, Поліссі синя - 75%, червоногруда - 25%. Початок заселення посівів п'явицею розпочався 25 квітня, яйцекладка 2 травня, відродження личинок 13 травня, лялькування у І декаді червня.

На посівах ячменю, з добрим азотним фоном, виявлено зони з високою чисельністю личинок до 250 екз./м2 (Роменський район).

Враховуючи осередковий розвиток п'явиці, у 2008 році ймовірне збільшення заселення площ, більше у центральній частині Лісостепу області.

Хлібна жужелиця (турун). Личинки живуть в ґрунті, на поверхню виповзають вночі для живлення, шкодять восени та весною. При високій заселеності шкідником можуть виникати зони з повною загибеллю рослин.

Жуки вигризають вміст зерна зверху, залишаючи майже цілою його оболонку, при цьому вибивають велику кількість зерен на грунт.

Чисельність личинок весною становила 0,4 екз./м2.

В другій половині червня розпочався вихід жуків з грунту, середня чисельність на полях після стерньових попередників становила 0,5 екз./м2.

Через недостатню кількість опадів та спекотну погоду у липні-серпні шкідник знаходився у діапаузі.

Після зниження температури повітря, в кінці серпня на початку вересня, розпочалась яйцекладка. Середня чисельність личинок становила 0,7 екз./м , при заселеності 15% площ.

В 2008 році личинки шкідника можуть завдати дещо більшої шкоди на посівах зернових культур, особливо на тих, що посіяні після стерньових попередників.

Хлібна смугаста блішка. Жуки пошкоджують озимі та ярі зернові колосові культури, вигризаючи округлі або продовгуваті отвори, залишаючи неушкодженою паренхіму. Втрата асиміляційної поверхні призводить до відставання в рості, зменшення кількості колосків та зерен в колосі.

16 березня розпочався поодинокий вихід хлібних блішок з місць зимівлі. У зв'язку з прохолодною і вітряною сухою погодою весною, жуки повільно заселяли посіви озимих та ярих зернових культур.

З настанням спеки з 17 травня, зросла шкодочинність шкідника на ярих зернових культурах.

Шкодочинність блішок була на рівні попереднього року.

У 2008 році, за умов теплої сухої погоди навесні та помірно дощовій влітку, ймовірна підвищена шкідливість блішок, більше на ярих культурах, що небезпечно у фазу сходів-кущення.

Злакові мухи. Личинка проникає в стебло, де живиться зачатком колоска, викликаючи його загибель.

Розвиток шведської та гессенської мух 1-го та ІІ-го поколінь на ярих та падалиці стримували погодні умови, перша половина весни була прохолодна, суха, вітряна, друга - спекотна та дуже жарке літо.

Для розвитку шведської мухи Ш-го покоління склались сприятливі погодні умови у вересні, спостерігався помітний літ мух.

У західних районах області відмічались вогнища на озимому житі та пшениці, де пошкоджено до 75% рослин (Роменський район на площі 0,1 тис. га).

У 2008 році, з урахуванням достатнього запасу, слід очікувати повсюдного розвитку злакових мух.

Пшеничний трипс. Розмноженню трипсів сприяє тепла і суха погода. Пошкоджений шкідником колос зігнутий, верхівка його не вийшла з піхви листка, частина колосків недорозвинена й засохла. В залежності від чисельності шкідника, врожай знижується від 3 до 19% і більше.

В фазу виходу рослин в трубку заселено 30% стебел, максимально -80, під час формування зернівки зросла чисельність шкідника.

В цілому по області, розвиток шкідника весною стримувала прохолодна суха погода.

За теплої, помірно вологої погоди навесні 2008 року та існуючого високого зимуючого запасу шкідника, слід очікувати активного заселення, зростання чисельності й шкідливості трипсів на пшениці.

Стебловий хлібний пильщик. В результаті живлення личинок, в стеблі проходить часткове пошкодження судин, які проводять воду, погір­шується якість зерна та знижується його вага. Пошкоджені стебла хиляться або падають.

Прохолодна, суха, вітряна погода в першій половині весни та спе­котна в другій її половині обмежували розвиток шкідника.

За даними Глухівської районної інспекції, середня чисельність на озимій ячменю восени становила 0,7 екз./м".

У 2008 році, за теплої безвітряної погоди в травні-червні, в період льоту імаго, зокрема в посівах зернових колосових, розміщених після стер­ньового попередника, можуть виникнути осередки підвищеної їх чисельності.

Кореневі гнилі. Уражуються первинні корені, підземне міжвузля і основа стебла. Раннє ураження призводить до загибелі проростків і сходів, пізніше до пригнічення рослин, пустозернистості та пустоколосості, відми­рання продуктивних стебел (білоколосості).

Проявлення хвороби відмічено у фазу кущіння, максимальне поши­рення спостерігалось у фазу молочно-воскової стиглості зерна.

Переважала фузаріозна гниль, яка становила 85%, інші-15%. Від­мічено осередкове збільшення поширення офіобольозної гнилі.

У 2008 році через наявність інфекції в ґрунті та на рослинних решт­ках можливе проявлення кореневих гнилей в посівах усіх зернових культур.

Інтенсивність ураження рослин хворобою зумовлюватиметься зволо­женням і температурою ґрунту в період сівби та проведення всіх техно­логічних заходів по вирощуванню культури.

Плямистості листя. На листках з'являються блідо-жовті плями, які поступово видовжуються і перетворюються в світло-коричневі смужки з вузькою пурпурною облямівкою. Згодом на них утворюється оливково-бурий конідіальний наліт.

В травні, на пивоварних сортах ячменю іноземної селекції проходило інтенсивне поширення хвороби, де було уражено до 50%, а іноді і до 100% рослин, з розвитком хвороби 10%. Вітчизняні сорти були уражені від 5 до 10% рослин, з розвитком хвороби 2%.

У 2008 році, за сприятливих погодних умов весняно-літнього періоду (часті дощі, висока вологість повітря та за температури 15-20°С), можливий інтенсивний розвиток хвороби.

Септоріоз листя. Ознаки хвороби: бурі плями неправильної форми з темним обідком і чорними пікнідами.

Поширення септоріозу на листках у весняно-літній період обме­жували несприятливі погодні умови.

У 2008 році септоріоз листя розвиватиметься на зернових культурах повсюдно. За теплої дощової погоди в період виходу в трубку-формування зерна озимої пшениці, ймовірний розвиток від помірного до епіфітотійного.

Борошниста роса. Уражує листки, листкові піхви, стебла, колосові лусочки. Проявляється у вигляді поверхневого білого павутинного нальоту, який складається з міцелію та конідіального спороношення збудника хво­роби.

З настанням потепління в кінці II декади квітня, розпочалось пере-ураження рослин хворобою. Погодні умови ранньої весни обмежували її роз­виток. Хвороба більше проявлялась на стеблах та нижніх листках.

Поширення борошнистої роси зросло на початку III декади травня на загущених посівах. В подальшому, спека обмежувала розвиток хвороби. Ви­сока температура повітря та дефіцит вологи в ґрунті (травень початок червня) призвели до передчасного підсихання листкової поверхні озимих та ярих культур.

Враховуючи зимуючий запас інфекції, у 2008 році, в період весня­ного поновлення вегетації озимих зернових культур, борошниста роса розви­ватиметься скрізь. її розвитку сприятиме тепла (+16+23°С) погода, відносна вологість повітря понад 80%, рясні роси. Насамперед вона матиме більший розвиток на затінених рослинах, в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення.

Бура листкова іржа. Хвороба проявляється переважно на листках з верхнього боку, рідше на листкових піхвах і стеблах, у вигляді іржаво бурих пустул.

Прохолодна погода в першій половині весни та спекотне літо стри­мували поширення бурої листкової іржі на всіх зернових колосових куль­турах.

В порівнянні з минулим роком ураження рослин та розвиток хвороби зменшився наполовину!

-У 2008 році, враховуючи природний запас інфекції, за сприятливих погодних умов: температури повітря 11-18°С, опадів 70 мм під час виходу рослин в трубку, можливий розвиток хвороби від слабкого до сильного сту­пеня.

Таблиця 1.4