Розділ 5

5.1. Післязбиральна доробка насіння

Насінний матеріал, який надходить від комбайна, зважують на автомобільних вагах і автомобілерозвантажувачем вивантажу­ють у бункер. З бункера конвеєром насіння надходить у зерно­очисну машину для попереднього очищення від бур'янів, частинок стебел, колосків та інших домішок. Для попереднього очищення насіння застосовують зерноочисні машини ЗД-10.000, К-522, К-523, ОВП-20А та ін. На машинах встановлюють решета з круглими отворами, які забезпечують очищення насіння від великих домі­шок. У разі підвищеної вологості (понад 16 %) насіння негайно треба підсушити. Непросушене і неочищене насіння навіть при короткочасному зберіганні самозігрівається і втрачає посівні якості.

Крім сонячно-повітряного сушіння, особливо при збиранні піз­ніх культур, коли повітря вже холодне і вологе, насіння просушу­ють підігрітим повітрям. Для цього використовують бункери активного вентилювання (БВ-6, БВ-12,5, БВ-25, БВ-50, К-878), шахтні (СЗШ-8, СЗШ-16, СЗШ-16А) і барабанні (СЗСВ-4,0 у ста­ціонарному і СЗПБ-2,0А у пересувному варіанті) сушарки. Під час сушіння насіння у сушарках постійно стежать за температу­рою теплоносія і режимом сушіння насіння кожної культури, не допускаючи нагрівання його до температури вище 45 °С.

Попередньо очищене насіння засипають у вентильовані міст­кості на тимчасове зберігання, де його тимчасово консервують природним атмосферним або штучно охолодженим повітрям. Тут можна і підсушувати насіння підігрітим повітрям до кондиційної вологості. При цьому для зменшення вологості насіння на 6 % тривалість вентилювання становить 100 год.

Остаточне очищення і сортування насіння проводять на склад­них зерноочисних машинах і потокових лініях. На насіння відби­рають повноцінні фракції, вихід яких залежить від засміченості посівів і якості обмолоту.

На зерноочисних машинах здійснюють первинне і вторинне очищення насіння, яке пройшло попереднє очищення. Матеріал сортують за шириною, товщиною і аеродинамічними властивостя­ми. Якщо у насінні немає важковідокремлюваних домішок, послі­довною його обробкою на машинах первинного і вторинного очи­щення забезпечують за один прохід одержання насіння потрібної кондиції відповідної категорії. Необхідної якості очищення можна досягти правильним добором решіт і ретельним регулюванням режиму роботи машини.

Решета за формою і розміром отворів добирають відповідно до складу насінної суміші і призначення у технологічній схемі машини.

Розрізняють колосові, підсівні та сортувальні решета. Колосові решета (Б) очищають насіння від великих домішок, і їхні отвори більші за розміром від розміру насіння основної культури. Під­сівні решета (В) відокремлюють дрібні домішки, розміри їхніх отворів повинні перевищувати розміри дрібних частинок. Для ба­гатьох культур застосовують підсівні решета з круглими отво­рами. Сортувальні решета (Г) відокремлюють дрібне, неповноцін­не насіння, чим поліпшують посівні якості основної фракції. Зде­більшого застосовують сортувальні решета з довгастими отворами.

Для кожної партії вороху насіння решета добирають залежно від виду, сорту і стану очищуваної насінної суміші і схеми оброб­ки. Перш ніж установити їх у зерноочисну машину, проводять пробне сортування насіння на лабораторних решетах, а потім добирають решета необхідних розмірів.

Якщо за одне пропускання на зерноочисній машині не вдає­ться довести насіння до необхідної кондиції, його сортують по­вторно, але при цьому слід пам'ятати, що з кожним додатковим пропусканням насіння через машини збільшується його травму­вання, яке негативно впливає на схожість. Для вторинної обробки використовують повітряно-решітні машини СВУ-5, СВУ-5А і К-545А з продуктивністю відповідно 5, 6 і 7 т/год. У потокових лініях встановлюють решета з різною формою отворів. На машині первинного очищення застосовують решета з круглими отворами, а при повторному — з довгастими або навпаки. Це дає змогу кра­ще очистити насіння. Вихід насіння відповідної категорії зернових і олійних культур має становити 60—70, зернобобових — 70—80 % від загального врожаю.

Після добору, встановлення решіт і регулювання їхніх очищу­вачів перевіряють правильність підбору решіт. Для цього пропу­скають через машину невелику кількість насінного матеріалу.

У потокових механізованих лініях для очищення і сортування насіння замість повітряно-решітних машин ОВП-20А, К-523, СВУ-5, К-545А та інших застосовують сучасні високопро­дуктивні універсальні відцентрово-вібраційні зернові сепаратори Р8-БЦС-25, Р8-БЦ2-С-50, Р8-УЗК-50 з продуктивністю 25 і 50 т насіння за годину. їх можна застосовувати як в колективних, так і в індивідуальних господарствах.

Із зерноочисної машини насіння надходить на трієрний блок, на якому відокремлюють короткі і довгі домішки. Трієрні установ­ки очищають насінний матеріал вологістю до 18 % при наявності коротких і довгих домішок у насінні до 5 %, в тому числі насіння інших рослин до 600 шт./кг.

Трієрні блоки регулюють для роботи за паралельною і послі­довною схемами. ҐІри послідовній роботі у верхній парі циліндрів насіння основної культури очищають від довгих домішок, а в ниж­ній—від коротких. При паралельній роботі в усіх чотирьох ци­ліндрах основне насіння очищається тільки від довгих або корот­ких домішок.

Ефективність роботи трієрів залежить від кількості оборотів трієрних циліндрів, розміру їхніх комірок, положення кромки жолоба, завантаження.

Швидкість обертання трієрних циліндрів блоків ЗАВ-10.90000, БТ-12, БТ-20 при обробці великого насіння повинна бути 39— 45 хв"1, а дрібного і рису — ЗО—35 хв_1. Трієрні циліндри підби­рають з такими розмірамиТкомірок, які б забезпечували виділення довгих і коротких домішок!-

З трієрного блока насіння надходить на пневматичний сорту­вальний стіл для очищення від важковідокремлюваних домішок і відокремлення біологічно цінного насіння (насіння гороху, лю­пину, сої на трієрах не очищають). У господарствах застосовують пневматичні столи ППС-2,5 та БПС-3,3. З пневматичного столу насіння надходить на протруювання або зважування і затарюван-ня або на зберігання у насіннєсховище.

Для знезаражування насінного матеріалу від збудників гриб­них, бактеріальних і вірусних захворювань його протруюють засо­бами захисту сухим, напівсухим або вологим способами. Для кра­щого прилипання до поверхні насіння хімічного препарату до рі­дини додають клейкі речовини (3,5 % концентрат спиртової бар­ди, борошняний клейстер, 2 % силікатний клей, N3 КМЦ та інші). Протруювання насіння сухим і вологим способами доцільно про­водити в осінньо-зимовий або ранньовесняний період, але не піз­ніше ніж за два-три тижні до сівби.

Протруюють насіння за допомогою машин ПЗ-10 «Мобітокс-Супер», ПСШ-3,0, АПЗ-10, ПС-10,ПК-20 «Супер» та інших.

Для комплексної механізації післязбиральної обробки насіння застосовують зерноочисні сушильні комплекси типу КЗР і КЗС і зерноочисні агрегати ЗАВ і ЗАР. При обробці на комплексі або агрегаті кількох сортів доцільно застосовувати стільки ж потоко­вих ліній. Кожна лінія забезпечує всю технологію очищення, су­шіння, сортування і зберігання насіння.

До складу потокових ліній повинні входити: автомобілерозван­тажувач, приймальний бункер, машини для первинного очищення насіння, система блоків бункерів активного вентилювання, шахт­на сушарка, машини для вторинного і остаточного очищення на­сіння, у тому числі пневматичні сортувальні столи. Потокова лінія повинна закінчуватися ваговибійним апаратом, мішкозашивальною машиною, а також механізмами для подачі насіння у насіннєсхо­вища, краще бункерного типу.

Роботою всіх машин і обладнання комплексів і агрегатів ке­рують дистанційно за допомогою пульта керування.

Зернообробні комплекси і агрегати складаються з великої кіль­кості складних машин, електромеханізмів, струмоприймачів та іншого обладнання. Дотримання техніки безпеки під час роботи забезпечує ефективніше використання обладнання, дає змогу уник­нути можливості травматизму обслуговуючого персоналу.

До роботи на комплексах допускаються особи, які пройшли інструктаж з правил безпечного обслуговування технологічного обладнання.

На насіннєобробному заводі або на току треба стежити за тим, щоб з інвентарем, взуттям, одягом насіння однієї культури не переносили на іншу. При переході до обробки насіння іншої куль­тури, сорту всі зерноочисні машини зовні й усередині, зокрема щітки, решета, циліндри та інші деталі, треба ретельно очистити.

Зберігають посівний матеріал у сухих, добре провітрюваних і

відповідно обладнаних насіннєсховищах. При підготовці їх до надходження насіння подвір'я навколо та приміщення всередині очищають від сміття і розсипаного зерна. Доводять до ладу і де­зинфікують мішки, брезент, інвентар і всі машини, які використо­вують для обробки насіння.

За 10 днів до початку завантаження насіннєсховище знезара­жують проти комірних шкідників і збудників грибних хвороб аерозолями. Проти комірних шкідників у складських приміщеннях не раніше як за 7 днів до їх завантаження застосовують також шашки «Гамма» з розрахунку 0,5—1 г/м2 приміщення при витрим­ці 2—3 доби. Прискладські приміщення знезаражують хлорним вапном. Спочатку його рівномірно розсипають, потім обприскують водою. Боротьбу з гризунами проводять хімічним, механічним і бактеріологічним способами згідно з діючими інструкціями спеціа­лісти санепідемстанції.

Після закінчення ремонту, очищення та знезаражування насін­нєсховища складають акт про його готовність до приймання насін­ня на зберігання.

Завчасно складають план розміщення у сховищі насіння ново­го врожаю по культурах, сортах і категоріях. Насіння можна збе­рігати у мішках і насипом в окремих засіках. Висота насипу не повинна перевищувати встановленої висоти.

У сучасних насіннєсховищах, обладнаних пристроями для конт­ролю за зберіганням насіння, засобами активного вентилювання і механізації, насіння з вологістю до 12—13 % можна завантажу­вати на максимальну висоту (10—12 м), допустиму за технічними умовами експлуатації місткостей і сховищ.

Щоб не допустити змішування насіння, в сусідні засіки не можна засипати насіння інших сортів однієї культури, а також культур, насіння яких важко відокремлюється одне від одного. У засіках насіння не досипають на 15—20 см. На кожну засіку начіплюють штабельний ярлик із зазначенням культури, сорту, репродукції, року збирання врожаю, номера партії, маси.

У насіннєсховищах забороняється зберігати продовольче та фу­ражне зерно, комбікорми, а також різні відходи. В суху погоду насіннєсховища провітрюють. Щоб у приміщення не залітали пта­хи, на вікнах і дверях встановлюють металеві сітки.

Під час зберігання перевіряють насіння на пошкодженість комірними шкідниками і самозігрівання. При потребі його вен­тилюють і просушують. Через кожні чотири місяці, а також за два тижні до сівби насіння перевіряють на посівні якості. Спосте­реження за вологістю, температурою, пошкодженістю і переміщен­ням насіння записують у комірній книзі.