34

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра селекції і насінництва ім. професора М.Д.Гончарова

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Насінництво та сортовий контроль»

На тему: «Первинне насінництво ярого ячменя та внутрішньогосподарське насінництво»

Виконав: студентка агрономічного

Факультету 4 курсу групи 0503-2

Резнікова Юлія

Перевірив: доцент Бердін С.І.

Дата реєстрації _______________________

До захисту ___________________________

Попередня оцінка_____________________

Оцінка за курсову роботу_______________

Суми 2008

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 4

1.1. Характеристика умов вирощування культури 4

ХІІ 4

1.2 Характеристика ґрунтів 5

1.3.Фітосанітарний стан природної зони 5

РОЗДІЛ 2 10

2.1 Первинне насінництво ярого ячменю. 10

2.2. Ботанічна характеристика 14

2.3. Апробаційні ознаки ярого ячменю 16

2.4. Потреба Сумської області в насінні 2 року розмноження 18

РОЗДІЛ 3 20

3.1. Теоретичні аспекти внутрішньогосподарського насінництва 20

3.2. Розрахунок потреби господарства в насінні 23

РОЗДІЛ 4 27

4.1. Перелік документації на насіння що є в господарстві 27

4.2. Апробація насінних посівів 28

РОЗДІЛ 5 29

5.1. Післязбиральна доробка насіння 29

5.2. Розрахунок валу зернобобових і сіяних трав 31

5.3. Розрахунок необхідного технічного забезпечення зернотоку 31

5.4. Розрахунок площі току 31

ВИСНОВКИ 33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34

ВСТУП

Багатовіковий досвід землеробства показав, що один із найбільш надійних і економічно вигідних шляхів підвищен­ня врожайності польових культур — це створення і впро­вадження у виробництво нових сортів та гібридів, які від­повідають вимогам сучасних прогресивних технологій ви­рощування.

У більшості країн світу ведеться інтенсивна робота по створенню більш цінних сортів, удосконаленню методів і прийомів селекції, розробці її теоретичної бази.

Селекція (від латинського selectio — добір, вибір) — наука про створення нових сортів і гібридів сільськогос­подарських культур. Якщо при зародженні цієї науки таке визначення влаштовувало, бо застосовували єдиний метод — добір, то сьогодні під сучасною селекцією розуміють засто­сування різних методів штучного створення як вихідного ма­теріалу, так і нових сортів і гібридів на основі досягнень генетики та інших біологічних дисциплін.

Генетика перетворила селекцію із мистецтва в науку, відкрила ряд методів управління спадковістю. Поряд з цим, вона дає наукове обґрунтування ряду емпіричних селекцій­них прийомів, відпрацьованих протягом багатьох років.

Використання методів гібридизації, мутагенезу, поліплоїдії та інших дало вагомі результати в селекції рослин і сприяло швидкому підвищенню продуктивності рослинницт­ва. Якщо в минулому столітті сорти цукрових буряків мали вміст цукру в коренеплодах близько 9 %, то сучасні — 20 %. У період між 1914 і 1941 рр. сорти соняшнику давали близь­ко ЗО % олії, а сьогодні одержані сорти і гібриди, які міс­тять її до 60 % .

Нині середні врожаї нових сортів ячменю досягають 60—80 ц/га, а рекордні — перевищують 100 ц/га зерна. Такі ж самі закономірності спостерігаються і в інших культур.

У найближчому майбутньому застосування таких мето­дів, як об'єднання цитоплазми різних особин на клітинному рівні й генна інженерія, дасть можливість створювати нові сорти, гібриди та синтетичні види, які поки-що не одержані.

Незважаючи на такі досягнення, метод добору залиша­ється основою селекційної роботи. Жоден метод селекції не може результативно працювати без добору.

Селекція рослин тісно пов'язана із насінництвом, яке є продовженням роботи із сортом. Головне завдання насін­ництва — підтримання сортової чистоти, швидке розмножен­ня та впровадження у виробництво нових сортів і гібридів польових культур.

Селекція та насінництво, крім своїх методів досліджень, широко використовує розробки: таких наук, як ботаніка, фізіологія, біохімія, генетика, цитологія, рослинництво, зем­леробство, фіто - і ентомологія, екологія, технологія пере­робки та зберігання продуктів. Необхідність таких взаємо­зв'язків у тому, що сучасне сільськогосподарське виробни­цтво ставиться досить вимогливо до нових сортів і гібридів польових культур. Так, знання ботаніки дає змогу се­лекціонеру творчо підбирати вихідний матеріал, необхідний для створення сорту чи гібриду. Закономірності, пов'язані з механізмами фотосинтезу, живлення, імунітету рослин, розкривають ряд можливостей організмів (продуктивність, стійкість проти стресових факторів, хвороб і шкідників).

Положення генетики про дискретність спадковості, вчен­ня про мутації і модифікації, поняття про. генотип і фенотип, домінантність і рецесивність гомо - і гетерозиготність, гете­розис, новоутворення при гібридизації мають виключно важ­ливе значення для розвитку теоретичних основ селекції.

Застосовуючи методи біологічних дисциплін, селекція розширює можливості при створенні нових сортів та гібри­дів і паралельно з цим розробляє свої способи і прийоми, виступає як самостійна наукова дисципліна.