3.2 Обґрунтування зниження ризику
До способів зниження ризиків, які можуть виникнути при зміні постачальників, відносять:
обґрунтований вибір постачальників відповідно до певних критеріїв.
прогнозування зміни кон’юнктури ринку постачальників.
прогнозування зміни цін постачальниками.
своєчасне здійснення заходів щодо коригування цін.
проведення маркетингових досліджень постачальників.
підвищення ступеня поінформованості про постачальників.
організація на підприємстві системи збору інформації про можливих постачальників.
створення страхових запасів сировини.
диверсифікація постачальників.
відмова від ненадійних партнерів.
чітка організація процедури укладення угод.
страхування угод з постачальниками у третіх осіб.
створення фінансових резервів на випадок непередбачуваних витрат.
Сьогодні на страховому ринку України існує такий вид страхування, як "Страхування Угоди". При страхуванні договорів можна убезпечити себе або своє підприємство шляхом укладення договору страхування від невиконання договірних зобов'язань, від невиконання зобов’язань або неналежне виконання зобов’язань.
Ризики, терміни і суми відшкодування при страхуванні договорів
Страхування угоди передбачає в якості страхового ризику певну подію, настання якої тягне за собою збитки через порушення Контрагентом своїх договірних зобов'язань. Причому, страхова подія вважається такою, що наступила, навіть якщо невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за договором сталося через дії непереборних обставин чи непереборної сили: стихійних явищ, повеней, землетрусів, вибухів та пожеж. Також, можливе страхування контрактів і від банкрутства Контрагента. Така подія також входить до переліку страхових ризиків. Застрахований може розраховувати на відшкодування за договором страхування угоди в разі та з моменту визнання Контрагента банкрутом, на підставі набрання чинності постанови суду.
Що стосується термінів страхування договорів, то відповідальність компанії-страховика з відшкодування понесеного збитку наступає не раніше терміну, коли зобов'язання Контрагента за основним договором вважаються невиконаним. Страхова сума в договорі страхування угоди визначається у розмірі збитку, понесеного застрахованим у випадку невиконання своїх зобов'язань Контрагентом за основним контрактом.
Бізнес-діяльність і операції між громадянами завжди пов'язані з ризиком. Страхування контрактів ставить застрахованого в більш вигідне становище порівняно з тими, хто таким страховим полісом не володіє.
Ще одним способом мінімізації ризику є формування страхових запасів відповідних матеріалів і комплектуючих.
Страховий запас (гарантійний запас, буферний запас) (buffer stock; contingency stock; cushionstock; protective stock; safety stock) призначений для безперервного забезпечення споживання з появою можливих обставин: відхилень у періодичності й розмірі партій поставок від запланованих; змін інтенсивності споживання; затримки поставок у дорозі. За допомогою цих запасів компенсуються відхилення фактичного попиту від прогнозованого, відхилення фактичного об'єму продукції, що випускається, від запланованого і відхилення фактичних термінів виконання різних операцій від планових. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів – величина постійна і залежить від умов виконання конкретних поставок. При нормальних умовах роботи ці запаси не використовуються і є недоторканими.
Страхові запаси встановлюються, виходячи із середньозваженого відхилення інтервалів постачання, що перевищують середній інтервал. Цей метод базується на обліку фактичних інтервалів постачання за минулий період часу. Страхові запаси в цьому випадку визначаються за формулою ( у натуральних одиницях вимірювання):
(3.2.1.)
де, ti – фактичний інтервал поставки;
- середній інтервал поставки;
Vi – розмір партії находження за минулий період;
р – планове середньодобове споживання продукції в натуральному вимірі;
n – кількість фактичних надходжень поставок за минулий період.
Середній інтервал поставки складає 121 день, оскільки поставки здійснюються раз на квартал.
Розмір партії надходження ЕПРА становить 200 тис. шт.
Планове середньодобове споживання продукції в натуральних показниках складає 8000 шт., оскільки за добу лінія може виготовити 8000 ламп потужність 13 Вт, для виробництва однієї лампи потрібен 1 шт. ЕПРА.
Вважаючи що в місці 23 робочих дні, а підприємство здійснює замовлення у постачальників раз у квартал то страховий запас ЕПРА на квартал становить: 5826*23*4 = 535992шт.
Для розрахунку страхового запасу скляних труб нагадаємо, що в один комплект входить 16 скляних труб, а на одну КЛЛ 13 Вт витрачається 8 скло труб.
Страховий запас скло труб становить 3865 комплектів на день. На квартал: 3865*23*4 = 355580 комплектів.
За рахунок проведених заходів, а саме страхування угоди з постачальниками та формування страхових запасів ЕПРА можна мінімізувати постачальницький ризик.
Таблиця 3.2.1. Ранжування факторів постачальницького ризику
Фактори ризику |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
wi |
Порушення умов постачання сировини |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0,24 |
Підвищення цін на сировину |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
2 |
0,19 |
Погіршення якості сировини |
0 |
0 |
|
0 |
0 |
1 |
1 |
2 |
0,14 |
Віддаленість виробничої бази |
0 |
0 |
0 |
|
0 |
0 |
1 |
1 |
0,05 |
Нестабільний фінансовий стан постачальника |
0 |
0 |
0 |
1 |
|
0 |
0 |
1 |
0,05 |
Протидія інноваціям |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
5 |
0,28 |
Зміна профілю діяльності постачальника |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
|
1 |
0,05 |
У групі факторів постачальницького ризику високий вплив мають: підвищення ціни на сировину; відмова постачання сировини, що необхідна для виробництва нових товарів (протидія інноваціям); порушення умов постачання. Загальний рівень постачальницького ризику, що належить до зони мінімального ризику R = 2,45;